1846 в Україні

Події 6 січня — Тарас Шевченко написав «Заповіт» 6 січня — у Києві створено Кирило-Мефодіївське товариство лютий — березень — Галицьке селянське повстання

Особи

Призначено, звільнено

Народились 13 січня Милорадович Василь Петрович (1846—1911) — український фольклорист, етнограф, історик, поет і перекладач. 16 січня Стефурак Степан (1846—1888) — український актор, один з визначних коміків галицької сцени. 4 лютого Арандаренко Георгій Олексійович (1846—1908) — етнограф, генерал-майор, військовий губернатор Ферганської області. 23 лютого Владислав Боберський (1848—1891) — польський педагог, ботанік, директор Тернопільської чоловічої учительської семінарії. 28 лютого Туркевич Лев Іванович (1846—1920) — український церковний діяч, греко-католицький священик, крилошанин, ректор Львівської духовної семінарії (1893—1902), декан Львівського деканату. 23 березня Деркач Георгій Йосипович (1846—1900) — український актор, антрепренер. 8 квітня Заячківський Тит Йосипович (1846—1926) — український громадський та політичний діяч, посол до Галицького крайового сейму (1895—1901). 18 квітня Адасовський Євтихій Костянтинович (1846—1898) — генерал-майор артилерії Російської імператорської армії, теоретик артилерійської справи, учасник Російсько-турецької війни 1877—1878 рр. 24 квітня Верхратський Іван Григорович (1846—1919) — український галицький натураліст, педагог, мовознавець, письменник, громадський діяч, дослідник мови та фольклору лемків. 18 травня Коробка Павло Степанович (1846—1919) — український правознавець, освітній діяч і доброчинець. 23 травня Антоній Каліна (1846—1906) — польський славіст, етнограф, перший професор слов'янської філології та ректор Львівського університету. Член Польської академії знань. 27 травня Альтані Іполит Карлович (1846—1919) — український і російський скрипаль, диригент, педагог. Член Французької академії красних мистецтв (1895). 27 травня Фесенко Іван Федорович (1846—1882) — український революційний народник, один із перших марксистів в Україні та Російській імперії. 15 червня Леон Білінський (1848—1923) — австро-угорський і польський державний діяч, вчений-економіст. Міністр фінансів Цислейтанії в 1895—1897 і 1909—1911; загальноімперський міністр фінансів Австро-Угорщини в 1912—1915; міністр фінансів Польщі в 1919. Доктор права. 18 червня Ядловський Іван Олексійович (1846—1933) — сторож і доглядач могили Тараса Шевченка в Каневі в 1884—1933 роках. 3 липня Алферакі Ахіллес Миколайович (1846—1919) — російський композитор грецького походження. 6 липня Волховський Фелікс Вадимович (1846—1914) — український діяч російського та міжнародного революційного руху, журналіст, видавець, письменник, перекладач. 6 липня Давид Генрих Мюллер (1846—1914) — австро-угорський вчений-семітолог єврейського походження, професор, державний радник. 13 липня Роман Пілат (1846—1906) — польський літературознавець, історик літератури, педагог, почесний професор, ректор Львівського університету (1891), творець львівської наукової історико-літературної школи. 19 липня Лінинський Петро (1846—1914) — український правник і громадсько-політичний діяч. Посол Галицького сейму (1883—1889). 4 серпня Грушкевич Теофіл (1846—1915) — український педагог та громадський діяч, активний учасник національно-культурного руху на Покутті. 1 вересня Савич Олександр Андрійович (1846—1902) — український письменник, правник. 6 вересня Ревакович Тит (1846—1919) — український галицький суддя, громадський діяч. 4 жовтня Ян Непомуцен Франке (1846—1918) — польський математик, doctor honoris causa Львівської Технічної академії (1912). Завідувач кафедри теоретичної механіки і теорії машин (1870—1892) і ректор Львівської Технічної академії (1874—1875). Дійсний член Краківської академії наук (з 1885). 8 жовтня Біликовський Іван Симеонович (1848—1923) — український композитор-самоук, педагог, музичний діяч. 16 листопада Скадовський Микола Львович (1846—1892) — український маляр. 26 листопада Пашутін Олександр Миколайович (1846—1905) — колезький радник, єлисаветградський міський голова (1878—1905), почесний громадянин міста. 1 грудня Ничай Аполлон Антінович (1846—1918) — український громадський діяч, педагог. «Батько» кооперативної справи в Західній Україні. 6 грудня Стоюніна Марія Миколаївна (1846—1940) — російський педагог, громадська діячка. 13 грудня Ярошенко Микола Олександрович (1846—1898) — український маляр-жанрист, художник-передвижник. За військовим званням генерал-майор. 21 грудня Протопопов Василь Якович (1846—1914) — російський адвокат, голова Одеської міської думи і Градоначальник Одеси. Анкудінов Олександр Григорович (1846 — після 1877) — український архітектор. Борковський Григорій Максимович (1846—1900) — український драматург. Альбін Загурський (1846—1910) — львівський архітектор. Каценельсон Ієгуда Лейб Ізраїлевич (1846—1917) — єврейський письменник та лікар. Клосовський Олександр Вікентійович (1846—1917) — перший український і російський метеоролог-геофізик, доктор фізичної географії, професор, член-кореспондент Петербурзької (Російської) академії наук, фізик, геофізик, метеоролог, кліматолог. Вінцентій Кузневич (1846—1902) — львівський архітектор. Юліан Марковський (1846—1903) — львівський скульптор доби історизму та сецесії (ар нуво). Адольф Мінасевич (1946—1894) — львівський архітектор. Недзялковський Кароль-Антоній (1846—1911) — римо-католицький релігійний діяч, єпископ-помічник Могильовської архідієцезії (1897—1901); луцький і житомирський єпископ (1901—1911). Попович Костянтин Євсебійович (1846—1943) — професор церковного права, ректор Чернівецького університету. Рокицький Адам Аполлінарійович (1846—1925) — український землевласник. Соломон Манделькерн (1846—1902) — єврейський письменник, перекладач. Чернявський Володимир Іванович (1846—1915) — український зоолог, етнограф, краєзнавець, археолог. Янчевецький Григорій Андрійович (1846—1903) — вчитель, мовознавець, перекладач, редактор, видавець. Яснопольський Микола Петрович (1846—1920?) -український економіст, статистик і фінансист.

Померли 1 лютого Франтішек Піштек (1796—1846) — римо-католицький релігійний діяч чеського походження. Примас Галичини і Володимирії, Львівський латинський архієпископ. Почесний громадянин Львова (1845). 12 травня Димитріос Інглезі (1770—1846) — мореплавець і купець Російської імперії грецького аристократичного походження. 25 червня Лаврівський Іван Васильович (1773—1846) — український галицький священик (УГКЦ), освітній діяч. 3 вересня Станіслав Мишка-Холоневський (1791—1846) — ксьондз, літератор, теолог, релігійний діяч. 1 жовтня Дунін-Борковський Петро Дмитрович — поміщик, знайомий Тараса Шевченка.

Засновані, створені Темпль (Львів) Будинок родини Добровольських, Кривий Ріг Графська пристань, Севастополь Петропавлівський монастир (Світязь) Бердичівський повіт Поштова станція (Калинівка) Вознесенський собор (Конотоп) Церква Собору Пресвятої Богородиці і Йосифа Обручника (Малі Бірки) Церква святого Миколая (Богданівка) Церква святого архістратига Михаїла (Кам'янки) Парафіївський цукровий завод

Зникли, скасовані

Видання, твори картини Тараса Шевченка Вид на околиці з тераси Почаївської лаври Почаївська лавра з заходу Почаївська лавра з півдня Собор Почаївської Лаври (внутрішній вигляд)

Пам'ятні дати та ювілеї 900 років з часу (946 рік): посольства княгині Ольги до Царгорода. придушення Ольгою повстання древлян після спалення Іскоростеня. 875 років з часу (971 рік): завершення Другого Балканського походу у Болгарії князя Святослава (з 969 року) та пограбування околиць Константинополя, облога у Доростолі; поразка і відхід з Балкан. Укладення з Візантією договору на умовах 944 року. 850 років з часу (996 рік): завершення спорудження Десятинної церкви в Києві (з 990 року) та її урочисте відкриття (25 травня), до якої прибули священики з Херсонеса. Захоронення тут праху княгині Ольги. 800 років з часу (1046 рік): укладення миру між Візантією та Київською Руссю, яким завершилася війна, що тривала з 1043 року. 750 років з часу (1096 рік): 19 червня — Битва на річці Трубіж — одна з битв русько-половецької війни 1090-х — 1116 років. Битва на Колокші біля Володимира у якій князь Мстислав Володимирович Великий розгромив Олега Святославича. 700 років з часу (1146 рік): завершення повстання у Києві, який у 1139 році був захоплений Всеволодом Олеговичем. початку збройної боротьби князівських родів (Ольговичів, Мономаховичів, Давидовичів) за Київський престол (до 1161 року). 650 років з часу (1196 рік): вторгнення литовців у Волинське князівство. 625 років з часу (1221 рік): початку княжіння Данила Романовича на Волині. 525 років з часу (1321 рік): битви на річці Ірпінь, коли литовський князь Гедимін розбив руське військо і зайняв Київ (інша дата — 1320 рік). 425 років з часу (1421 рік): входження Галичини до складу Польського королівства. 400 років з часу (1446 рік): Блокада Кафи трапезудською ескадрою. Генуезці відкупилися від греків і уклали з ними мир. 375 років з часу (1471 рік): ліквідація Великим князівством Литовського Київського удільного князівства та утворення Київського воєводства у складі Овруцького, Київського, Житомирського та інших повітів. 275 років з часу (1571 рік): походу кримських татар на чолі з ханом Девлет Ґераєм на Москву, який привів до спалення кримськими татарами Москви, коли цар Іван IV втік зі своєї столиці. петиції української шляхти з Київщини до польського короля про збереження прав «руської» української мови. 250 років з часу (1596 рік): 8-10 жовтня — скликання у Бересті королем Речі Посполитої Сигізмундом III Вазою Берестейського собора, що через непримиренність позицій розколовся надвоє. Обидва собори, православний і уніатський, відбулись, не знайшли способів порозумітися: уніатський проголосив з'єднання з римсько-католицькою церквою під проводом Папи Римського, а православний засудив унію. завершення повстання Наливайка 1594–1596 років у результаті програних битва під Гострим Каменем (поблизу села Трипілля на Київщині — у березні) та в ході Солоницького бою поблизу Лубен (у травні). 225 років з часу (1621 рік): Хотинської битви (1-29 вересня), в якій війська Речі Посполитої з українськими козаками зупинили наступ Османської імперії. укладення Хотинського мирного договору (8 жовтня). Османи отримали Хотин, але зобов'язалися не нападати на Україну. морської кампанії за завданням Петра Сагайдачного в Чорному морі діяв козацький флот у складі 200 чайок і 10 тисяч козаків, в часі цього походу товариство здобуло Трапезунд і Синоп. 175 років з часу (1671 рік): 26 серпня — у битві під Брацлавом польський гетьман Ян III Собеський завдав поразки козацько-татарському війську. Польсько-козацько-татарська війна завершилася перемогою поляків. 21 жовтня — би́тва під Ка́льником в ході польсько-козацько-татарської війни 1666—1671 років, коли коронний гетьман польний Ян Собеський розбив козацько-татарське військо, яке йшло на допомогу обложеному поляками Кальнику. Незважаючи на перемогу, Собеський не зміг взяти Кальника і відступив до Брацлава. 150 років з часу (1696 рік): лівобережні козаки взяли участь в захопленні Московією турецької фортеці Азов в ході Другого азовського походу — облоги, штурму і здобуття (19/29 липня) україно-російськими військами турецької фортеці Азов у гирлі Дону (травень — липень). 125 років з часу (1721 рік): завершення Північної війни Російської імперії зі Швецією. 30 серпня — підписання Ништадтського миру та закінчення Північної війни Московського царства зі Шведською імперією. видання наказу про цензурування українських книжок, яким були накладені штрафи на Київську та Чернігівську друкарні за книжки «не во всем с великороссийскими сходные». Знищення Чернігівської друкарні.