Транспорт Антигуа і Барбуди представлений автомобільним , повітряним , водним (морським) , у населених пунктах та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 443 км² (201-ше місце у світі). Форма території країни — острівна, витягнута меридіонально; відстань між основними островами — 40 км, розміри найбільшого острова (Антигуа) — 18 км з півночі на південь, 22 км зі сходу на захід. Географічне положення Антигуа і Барбуди дозволяє контролювати морські транспортні шляхи між акваторіями Карибського моря та північної частини Атлантики.

Історія становлення і розвитку

Автомобільний

Загальна довжина автошляхів у Антигуа і Барбуді, станом на 2011 рік, дорівнює 1 170 км, з яких 386 км із твердим покриттям і 784 км без нього (183-тє місце у світі).

Повітряний

У країні, станом на 2013 рік, діє 3 аеропорти (193-тє місце у світі), 1 із твердим покриттям злітно-посадкових смуг і 1 із ґрунтовим. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються наступним чином (у дужках окремо кількість без твердого покриття): від 10 тис. до 8 тис. футів (3047-2438 м) — 1 (0); коротші за 3 тис. футів (<914 м) — 1 (1).

У країні, станом на 2015 рік, зареєстроване 1 авіапідприємство, яке оперує 9 повітряними суднами. За 2015 рік загальний пасажирообіг на внутрішніх і міжнародних рейсах становив 1,0 млн осіб. За 2015 рік повітряним транспортом було перевезено 526,5 тис. тонно-кілометрів вантажів (без врахування багажу пасажирів).

Антигуа і Барбуда є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Згідно зі статтею 20 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Міжнародна організація цивільної авіації для повітряних суден країни, станом на 2016 рік, закріпила реєстраційний префікс — V2, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU). Аеропорти Антигуа і Барбуди мають літерний код ІКАО, що починається з — TA.

Водний

Морський Головні морські порти країни: Сент-Джонс.

Морський країни, станом на 2010 рік, складався з 1257 морських суден з тоннажем більшим за 1 тис. реєстрових тонн (GRT) кожне (9-те місце у світі), з яких: балкерів — 49, суховантажів — 753, інших вантажних суден — 6, танкерів для хімічної продукції — 4, контейнеровозів — 407, газовозів — 12, рефрижераторів — 7, ролкерів — 17, автовозів — 2.

Станом на 2010 рік, кількість морських торгових суден, що ходять під прапором країни, але є власністю інших держав — 1215 (Албанії — 1, Колумбії — 1, Данії — 20, Естонії — 10, Німеччини — 1094, Греції — 4, Ісландії — 10, Латвії — 16, Литви — 3, Мексики — 1, Нідерландів — 17, Норвегії — 9, Нової Зеландії — 2, Польщі — 2, Російської Федерації — 3, Швейцарії — 7, Туреччини — 7, Великої Британії — 1, Сполучених Штатів Америки — 7).

Міський громадський Перелік автобусних маршрутів з Західної автостанції (West Bus Station):

10 до Bendals 12 до Freeman's Village 13 до John Hughes 15 до Horsford Hill 17 до English Harbour 20 до Bolans 22 до Old Road 29B до Potters/Herberts 42 до Liat Hangar/Free Trade Zone 50 до Yorks 54 до Woods Mall 60 до Bruce's Night Club 61 до Five Islands

Перелік автобусних маршрутів зі Східної автостанції (East Bus Station):

30 до Potters 31 до Parham 32 до Sea View Farm 33 до Willikies 34 до Bethesda 35 до Freetown 40 до Pigotts 40B до Fitches Creek 41B до Cedar Valley Gardens 42 до Liat Hangar/Free Trade Zone 55 до Hodges Bay

Державне управління Держава здійснює управління транспортною інфраструктурою країни через міністерство комунального господарства, цивільної авіації та перевезень. Станом на 7 січня 2015 року міністерство в уряді Гастона Брауні очолював Робін Єарвуд.

Див. також Економіка Антигуа і Барбуди

Примітки

Література

Українською

Англійською

Російською

Посилання

Карти транспортної системи Антигуа і Барбуди на Вікісховищі. Карти Антигуа і Барбуди — Perry–Castañeda Library Map Collection. Автобуси Антигуа і Барбуди Добірка публікацій про Антигуа і Барбуду з часопису «Вокруг света».