Транспорт Кірибаті представлений автомобільним , повітряним , водним (морським) , у населених пунктах та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 811 км² (187-ме місце у світі). Форма території країни — архіпелажна, сильно видовжена в широтному напрямку; максимальна дистанція з півночі на південь — 2100 км (острови Лайн), зі сходу на захід — 4200 км. Географічне положення Кірибаті дозволяє країні контролювати транспортні шляхи в центральній частині акваторії Тихого океану.
Історія становлення і розвитку
Автомобільний
Загальна довжина автошляхів у Кірибаті, станом на 2011 рік, дорівнює 670 км (191-ше місце у світі).
Повітряний
У країні, станом на 2013 рік, діє 19 аеропортів (138-ме місце у світі), з них 4 із твердим покриттям злітно-посадкових смуг і 15 із ґрунтовим. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються наступним чином (у дужках окремо кількість без твердого покриття): від 8 тис. до 5 тис. футів (2437—1524 м) — 4 (0); від 5 тис. до 3 тис. футів (1523—914 м) — 0 (10); коротші за 3 тис. футів (<914 м) — 0 (5).
Кірибаті є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Згідно зі статтею 20 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Міжнародна організація цивільної авіації для повітряних суден країни, станом на 2016 рік, закріпила реєстраційний префікс — T3, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU). Аеропорти Кірибаті мають літерний код ІКАО, що починається з — PC.
Водний
Морський Головні морські порти країни: Бетіо на атолі Тарава, Кантон-Айленд, Інгліш-Гарбор.
Морський країни, станом на 2010 рік, складався з 77 морських суден з тоннажем більшим за 1 тис. реєстрових тонн (GRT) кожне (59-те місце у світі), з яких: балкерів — 7, суховантажів — 35, танкерів для хімічної продукції — 6, пасажирських суден — 1, вантажно-пасажирських суден — 1, нафтових танкерів — 12, рефрижераторів — 15.
Станом на 2010 рік, кількість морських торгових суден, що ходять під прапором країни, але є власністю інших держав — 43 (Китайської Народної Республіки — 26, Гонконгу — 2, Російської Федерації — 1, Сінгапуру — 9, Південної Кореї — 1, Тайваню — 2, В'єтнаму — 2).
Внутрішні водні шляхи Загальна довжина судноплавних ділянок водних шляхів, поглиблених фарватерів у внутрішніх лагунах атолів, доступних для суден з дедвейтом понад 500 тонн, 2012 року становила 5 км (107-ме місце у світі).
Міський громадський
Державне управління Держава здійснює управління транспортною інфраструктурою країни через міністерство транспорту, зв'язку і розвитку туризму. Станом на 18 березня 2016 року міністерство в уряді Танеті Маамау очолював Віллі Токатааке.
Див. також Економіка Кірибаті
Примітки
Література
Українською
Англійською
Російською
Посилання
Карти транспортної системи Кірибаті на Вікісховищі. Карти Кірибаті — Perry–Castañeda Library Map Collection. Добірка публікацій про Кірибаті з часопису «Вокруг света».