Олекса́ндр Ві́кторович Дегтярьо́в ( 28 березня 1947, Чугуїв, Харківська область УРСР) — радянський футболіст, виступав на позиції воротаря. Майстер спорту СРСР (1974). Бронзовий призер чемпіонату СРСР (1974). Арбітр республіканської категорії (1985). Віце-президент федерації футболу Одеси.

Освіта вища. Закінчив Миколаївський педагогічний інститут.

Життєпис Народився в Чугуєві в сім'ї військовослужбовця. Ще у дитинстві з батьками переїхав до Києва, де розпочав грати в футбол у київській ДЮСШ-1 під керівництвом Михайла Корсунського та Леоніда Ідзковського. Окрім футболу захоплювався практично всіма ігровими видами спорту, а також боксом, в якому домігся певних успіхів.

Спочатку тяготів до гри в поле, але одного разу зігравши в воротах, справив враження на присутніх своїми впевненими діями на останньому рубежі й закріпився в амплуа голкіпера.

За команду київського ДЮСШ-1 виступав близько п'яти років, протягом яких також захищав кольори юнацької збірної УРСР, в складі якої став володарем всесоюзного Кубка «Юність».

У свій перший професійний клуб — чебоксарську «Енергію» потрапив за запрошенням наставника цієї команди Арсена Найдьонова, і практично відразу ж закріпився в основному складі, граючи в якому дуже скоро звернув на себе увагу футбольних фахівців, але з безлічі цікавих пропозицій вибрав тернопільський "Авангард" , бажаючи попрацювати з наставником цієї команди — в минулому легендарним воротарем Олегом Макаровим. Час спільної роботи не минув для Дегтярьова даремно: Макаров забезпечив молодому воротареві гарну воротарську школу і, особливо, чудові навички відбивати пенальті.

У 1968 році Дегтярьов опинився в житомирському «Автомобілісті», яким керував відомий фахівець Віктор Жилін, після цього відправився в миколаївський «Суднобудівник» до ще одного досвідченого наставника — Євгена Лемешка, і, урешті-решт, опинився в київському СКА, де проходив службу в рядах Збройних сил СРСР і попрацював з одним зі своїх кумирів Миколою Маношиним.

У 1973 році на запрошення Матвія Черкаського Дегтярьов потрапив в одеський «Чорноморець», в якому провів найкращі роки своєї кар'єри гравця. У перший же рік свого виступу за «моряків» він завоював малі золоті медалі першості СРСР, а через рік — «бронзу» вищої ліги СРСР і путівку в Кубок УЄФА.

У 1979 році досвідчений голкіпер був змушений покинути одеський клуб, у складі якого відіграв понад сто офіційних матчів і завершив ігрову кар'єру у чернігівській «Десні». Але свій останній матч все ж провів в Одесі: 11 червня 1981 року «моряки» втратили всіх чинних воротарів і в терміновому порядку дозаявили Дегтярьова, який вже повісив бутси на цвях. Олександру довелося відіграти всі 90 хвилин домашньої календарної зустрічі з московським «Спартаком». Одесити поступилися з рахунком 1:4.

У тому ж році Дегтярьов поповнив суддівський корпус СРСР і за короткий проміжок часу дослужився до асистента арбітра вищої ліги. У 1985 році як головний арбітр дебютував у першій лізі СРСР, отримавши республіканську категорію. У 1991 році був включений в списки суддів на присвоєння всесоюзної категорії, проте через розпад СРСР її й не отримав, хоча в багатьох джерелах це фігурує як факт, що відбувся, й помилково датується 1990-м роком.

Дегтярьов судив матчі чемпіонату України, паралельно займався розвитком футболу в Одесі, успішно виступав у чемпіонаті України за ветеранський клуб «Рішельє». Деякий час працював директором одеського міського стадіону «Спартак», а в сезоні 1995/96 років — начальником команди «Динамо-Флеш». Згодом поповнив інспекторський корпус футбольної України і був обраний віце-президентом міської федерації футболу.

У 2001 році Олександр Дегтярьов був включений до числа найкращих футболістів Одеси XX століття і символічну збірну «Чорноморця» всіх часів.

Досягнення Командні Вища ліга чемпіонату СРСР Бронзовий призер (1): 1974

Перша ліга чемпіонату СРСР Чемпіон (1): 1973

Особисті Список найкращих футболістів СРСР (1): 1977

Література Усатюк Ю. И. «Отлитые в бронзе». — Одесса: ВМВ, 2014. — с. 368., ил. ISBN 978-966-413-496-2

Примітки

Посилання

Профіль на сайті «Одеський футбол» Профіль гравця на сайті «УКРАЇНСЬКИЙ ФУТБОЛ (історія та статистика)» Профіль на сайті footbook.ru Профіль арбітра на сайті «УКРАЇНСЬКИЙ ФУТБОЛ (історія та статистика)» Профіль арбітра на сайті allplayers.in.ua Олександр Дегтярьов: «Я двічі повертався в футбол» Олександр Дегтярьов: «У 1974 році "Чорноморець" міг виграти "Срібло", але й бронзові медалі були величезним успіхом»