«Supraphon» — перша книжка українського письменника Олександра Клименка. Вийшла друком у 2006 році у видавництві «Твердиня». Художнє оформлення автора.
Структура та зміст Назва книжки відсилає до чеської фірми звукозапису «Supraphon», дизайн видання — до формату вінілових платівок. Авторка передмови — Алла ЗагайкевичАлла Загайкевич. Передмова до книжки «Supraphon».
Книжка «Supraphon» містить два розділи — Side A, Side B і літературний ремікс новели «Невиліковний Й. Б. (Remixed by DJ Strelnikov)». До книжки ввійшли цикли новел «Останнє зникнення Sancho Пархоменка» («Під сонцем», «Фрегат», «Мінус метафізика», «Мавпа and Smirnoff», «Звідусіль», «Останнє зникнення Sancho Пархоменка», «Найкращі дні», «Вулицею Сведенборґа»), «Гранітний пантеон» («У затінку дівчат-квіток», «Фізрук Іван Семенович — він десь там ↑, Оля Трояндова — комсорг ↓», «Тоіді-Монгол», «Льончик Салітьор», «Микола Dікон», «Невиліковний Й. Б.», «Lucy in the Sky»), новели «Кво вадіс, Гришо?», «Supraphon», «Вальс маленьких лебедів», а також повість «Пазл пазлів», яка започаткувала цикл творів (чотирикнижжя) Олександра Клименка зі спільними героями та географією — «Пазл пазлів» (2006), романи «Коростишівський Платонов» (2010), «Прихована фортеця» (2013), «Орфей і Соломія» (2020)«Буквоїд»: .
Стиль Стильові особливості «Supraphon’у» визначаються «взаємодією слова і музики»«Українська літературна газета»: . Літературознавці характеризують твори як постмодерністські, полістилістичні, де сюрреалізм є «стильовою домінантою»В. М. Букач, Н. М. Бакланова. , відмічають притаманний книжці «філігранно ускладнений стиль»«Збруч»: .
З видавничої анотації До книги-«платівки» Олександра Клименка увійшли новели та повість, написані протягом 2003–2006 років. Окремі тексти були опубліковані в часописах «Четвер» (№18, 2003)«Четвер», №18 «God-doG», 2003: та «Ї» (№35, 2004)«Ї», №35 «Мова німої країни», 2004: . Персонажі «Supraphon’у», просякаючи ілюзорністю існування, із зацятою ніжністю (кожен на свій манер) накопичують у собі життя, наче виконують священний ритуал. Вони вибудовують зі скалок-пазлів власну реальність, продовжуючи любити те, що завжди любили. І вони свідомо зникають у хороброму, сяйливому ніщо, з якого свого часу з’явилися на світ, — разом зі своїми мелодіями, віршами, разом із сонцем, деревами, паперовими квітами та намальованою водичкою. Їхній прихід — спокійний, їхнє щезнення — непомітне.
Рецензії Баран Є. М. Волинська хроніка Олександра Клименка / Перевал. – 2009 – №1-2. – С.114-115.
Переклади Новели перекладено польськоюЖурнал «Akcent»: , чеською (антологія сучасного українського оповідання «Ukrajina, davaj, Ukrajina!»Видавництво «Vetrne mlyny»: «Волинь-нова»: , книжка «Nejlepši dny»Видавництво «Vetrne mlyny»: Олександр Клименко, «Найкращі дні» ), білоруською (збірка «Думы і песні Валыні») мовами.
Нагороди 2009 — Міжнародна літературна премія ім. Миколи Гоголя («Тріумф»)«Волинський монітор»: Волинські письменники — лауреати літературних премій «Українська літературна газета»: Названі лауреати премії імені Гоголя «Тріумф» .
Примітки
Джерела Останнє зникнення Sancho Пархоменка. Мавпа and Smirnoff. Мінус метафізика / Четвер. — 2003, № 18. — С. 272-275. Supraphon / Ї. — 2004, № 35. Блакитна експансія / Березіль. — 2008, № 9-10. — С. 50-61. Мій «Supraphon», мій «Місяць авторського читання» — Буквоїд, 2015 Олександр Клименко: «Слова джем, свінг, Армстронґ, контрабас не роблять вірш джазовим, якщо його поетична природа сформувалась під впливом іншої енергії» — Буквоїд, 2020
Посилання «Supraphon» Олександра Клименка (частина 1) — Волинське телебачення, 2007 «Supraphon» Олександра Клименка (частина 2) — Волинське телебачення, 2007