Князь Микола Георгійович Туманішвілі (; 22 липня 1848 — після 1918) — генерал-лейтенант. Консул Вірменії в Одесі (Українська Держава) (1918).

Життєпис Походив зі стародавнього тифліського вірменського княжого роду. У 1866 році закінчив Миколаївський кадетський корпус, потім навчався в Миколаївському кавалерійському училищі, яке не закінчив, однак здав офіцерський іспит в Єлисаветградському кавалерійському юнкерському училищі.

На службу вступив 1 травня 1866 року. У 1871—1872 рр. був прапорщиком міліції Тифліській губернії. З 24 липня 1878 року — в званні корнета; брав участь на Кавказі в російсько-турецькій війні 1877—1878 рр..

Поручик гвардійської кавалерії — з 17 серпня 1885 року. Протягом п'яти років, 1889—1894, був начальником лейб-гвардії команди кримських татар Власного Й. І. В. конвою. Був проведений 6 грудня 1894 року в полковники і направлений в розпорядження чергового при Й. І. В. генерала, після чого, з 3 квітня 1896, тривалий час був в розпорядженні палацового коменданта. У 1902 році призначений командиром 2-ї бригади Сибірської козачої дивізії. З 6 грудня 1903 року — генерал-майор. З 15 листопада 1905 року — генерал для особливих доручень при Міністерстві Імператорського Двору. Отримав звання генерал-лейтенанта 6 грудня 1911 року.

У 1918 році був призначений консулом Вірменії в Одесі (Українська Держава).

Нагороди та відзнаки орден Св. Станіслава 3-й ст. (1884) орден Св. Анни 3-й ст. (1887) Орден Св. Станіслава 2-й ст. (1891) Орден Св. Анни 2-й ст. (1896) орден Св. Володимира 4-й ст. (1899) Орден Св. Володимира 3-го ст. (1902) Орден Св. Станіслава 1-й ст. (1905) Орден Св. Анни 1-го ступеня. (1909) Офіцерський хрест французького ордена Почесного Легіону Прусський орден Червоного Орла 3-й ст. (1890) Орден Благородної Бухари 3-й ст. (1892) Перський Орден Лева і Сонця 2-й ст. із зіркою (1894) Орден Благородною Бухари 2-й ст. (1899) Данський орден Данеброг а 3-й ст (1891) Турецька орден Меджидіє 2-й ст. Сербський Орден таковського хреста 3-й ст. Грецький орден Спасителя 2-го кл. (1894) Гессенський Орден Людвіга 1-го кл. (1894) Сіамський орден Корони 4-й ст. (1896) Командорський хрест румунського ордена Зірки Болгарський Орден «Святий Олександр» 2-го кл. (1897)

Література Юрий Асадов. Армянский генеральский корпус царской России. Историко-биографические очерки (1724—1921). — Москва: Издательство «Перо», 2016. С. 125—127 ISBN 978-5-906871-34-3 Տիգրան Հայազն, Գարեգին Ղազարյան: 1000 հայազգի գեներալներ,ծովակալներ.-Ե.,Հեղինակային հրատարակություն, 2009 թ.,էջ 327: ISBN 978-9939-53-105-2 Меружанян А. Маршалы, генералы и адмиралы армянского происхождения в Санкт-Петербурге. — Санкт-Петербург: третье издание, издательство «Роза ветров», 2014, с.243 ISBN 978-5-906634-11-5 Аветисян Г. А. Генералы — армяне в Российской империи. Ер., 2007 Асадов Ю. А. 1000 офицерских имен в армянской истории. Историко-биографические очерки. Пятигорск. 2004. ISBN 5-98072-003-4 НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ АРХЕОГРАФІЇ І ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВА ім. М.ГРУШЕВСЬКОГО УКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТР БІИОГРАФІЧНОЇ НЕКРОПОЛІСТИКИ Грузинський генералітет (1699—1921)

Посилання Біографія