Атанас Стефанов (; 13 вересня 1891, Велико-Тирново — 12 вересня 1944, біля Плевена) — болгарський офіцер, генерал-лейтенант (1943). Активіст руху аероклубів. Начальник Фронту-Прикриття під час Другої світової війни. Автор щоденників.
Убитий групою комуністичних терористів.
Освіта
Закінчив Військове училище (1912) Кулиметне училище при Першій армії (1918) Штаб-офіцерський курс Військового училища (1922), Військова академія в Софії (1926).
Військова служба
У 1912 — командир взводу в 18-му піхотному полку. У 1912-1913 брав участь в Балканських війнах. З 22 вересня 1912 — командир 6-ї роти в 18-му піхотному полку. З 21 грудня 1912 — командир взводу, потім командир 2-ї роти в 2-му піхотному полку. З 30 січня 1913 — знову командир 6-ї роти в 18-му піхотному полку. З серпня 1913 по 1914 — командир взводу, тимчасовий командир роти в 18-му піхотному полку. У 1915 — ад'ютант 2-ї бригади 5-ї піхотної дивізії. У 1915-1918 брав участь у Першій світовій війні. З 10 вересня 1915 по 25 листопада 1916 — знову командир 6-ї роти в 18-му піхотному полку. З 25 листопада 1916 по 1 вересня 1917 — інструктор в школі підпоручиків запасу (командир 3-го взводу 4-й кулеметної роти). З 1 вересня 1917 по 30 вересня 1918 — командир роти (6-ї, потім 4-ї кулеметної), а з 25 серпня 1918 — заступник командира 1-ї дружини (батальйону) в 18-му піхотному полку. У 1919-1920 — командир нестройової роти в Тирново. У 1921-1922 — командир роти, з 13 червня 1922 — завідувач господарством в 4-му піхотному батальйоні. У 1923 служив в 3-му прикордонному секторі. У 1923-1924 — командир 2-ї роти юнкерів в Військовому училищі. З 17 травня 1926 по 1 серпня 1927 стажувався в секції 2-го мобілізаційного відділу штабу армії. З 31 серпня 1927 по 4 березня 1928 стажувався в Дирекції повітроплавання. З 1 квітня 1928 по 1 червня 1933 — командир навчального батальйону при піхотній школі. З 1 червня 1933 по 1 липня 1935 — начальник відділення штабу армії. З 1 липня по 1 листопада 1935 — начальник штабу 4-ї армійської області. З 1 листопада по 18 листопада 1935 — начальник оперативного відділу штабу армії. З 18 листопада 1935 по 1 листопада 1936 — начальник піхотної школи, редактор журналу «Сучасна піхота». З 1 листопада 1936 — командир 5-ї піхотної дивізії. З 25 вересня 1940 — командувач фронтом прикриття. З 11 серпня 1941 — командир 4-ї армії.
Військові звання
З 2 серпня 1912 — підпоручник З 2 серпня 1914 — поручник З 20 липня 1917 — капітан З 27 листопада 1923 — майор З 5 грудня 1927 — підполковник З 18 липня 1934 — полковник З 1 січня 1940 — генерал-майор З 1 січня 1943 — генерал-лейтенант
Нагороди
Орден «За хоробрість» 4-го ступеня, 1-го і 2-го класу Орден «Святий Олександр» 3-й і 5-го ступенів Орден «За військові заслуги» 4-го ступеня на військовій стрічці Залізний хрест 2-го класу (Німеччина).
Джерела Генерал-лейтенант Атанас Стефанов – Да водиш атаката, очи в очи срещу врага. Биография