Електронна система охорони здоров'я (абр.: ЕСОЗ або eHealth) — українська багатокомпонентна інформаційно-телекомунікаційна система, що забезпечує автоматизацію ведення обліку медичних послуг та управління медичною інформацією в електронному вигляді. До її складу входять центральна база даних та медичні інформаційні системи (МІС), між якими забезпечено автоматичний обмін даними через відкритий програмний інтерфейс (API).
Ключові відомості
ЕСОЗ є одним з основних засобів впровадження нового підходу до фінансування галузі охорони здоров'я. Робота системи забезпечується Національною службою здоров'я України, яка є її власником. У впровадженні та розвитку ЕСОЗ важливу роль відіграє міжнародна технічна допомога. Адміністратором ЕСОЗ є створене з цією метою державне підприємство «Електронне здоров'я».
Доступ до відомостей із центральної бази даних (ЦБД) відбувається через медичні інформаційні системи, створені приватними підприємствами. Завдяки цьому користувачі системи — пацієнти, лікарі, аптечні працівники, керівники закладів — отримали конкурентний вибір електронних послуг, належну технічну та консультаційну підтримку щодо роботи в системі. Оскільки ключові дані зосереджені в ЦБД, жоден важливий запис не буде втрачено через зміну МІС. Інформація у ЦБД показує цілісну картину надання медичних послуг для всієї країни, що дозволяє аналізувати та передбачати необхідні медичні послуги для населення.
Впровадження
Система впроваджувалася в Україні в межах медичної реформи, яку просувала в.о. міністра охорони здоров'я Уляна Супрун.
2016 27—28 квітня 2016 Міністерство охорони здоров'я та ДП «Центр електронної охорони здоров'я МОЗ» спільно зі Світовим банком і Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ) організували у Глібівці (Київська область) конференцію на тему розвитку електронної охорони здоров'я (E-Health) в Україні. За результатами заходу було визначено кроки для розвитку системи.
За планом, система спочатку мала охопити первинну ланку медицини — сімейних лікарів, терапевтів та педіатрів. Пацієнти укладають декларації з обраними лікарями, а лікарі реєструють ці декларації в системі. Внаслідок цього держава оплачує лікарю за кожного зареєстрованого в системі пацієнта, а пацієнт отримує гарантовані державою медичні послуги без додаткової оплати.
У подальшому система eHealth мала надати можливість кожному пацієнту швидко отримати свою медичну інформацію, а лікарям — правильно ставити діагноз з урахуванням цілісної картини здоров'я пацієнта, виписувати електронні рецепти. Система повинна містити всю медичну історію пацієнта і бути доступною як пацієнту, так і його лікарям .
Реформа розпочалася з Концепції реформи фінансування системи охорони здоров'я, схваленої Урядом Гройсмана 30 листопада 2016 р. У ній вперше закладено, що електронна система дозволить реалізувати принцип «гроші ходять за пацієнтом».
25 листопада 2016 року в Міністерстві охорони здоров'я України було підписано меморандум про співпрацю між Міністерством та представниками публічної ініціативи з електронізації сфери охорони здоров'я щодо намірів побудови в Україні електронної системи. У меморандумі задекларували, що роль держави полягатиме в розробці стандартів, політик та протоколів обміну даними, регулюванні та гарантуванні безпечності зберігання медичних даних пацієнтів. Створення ж зручних інтерфейсів для роботи лікарів, медпрацівників, керівників медичних закладів вирішили делегувати компаніям приватного IT-сектора.
22 грудня 2016 року було підписано другий меморандум — про технічні вимоги до пілотного мінімально життєздатного продукту (MVP). На той час до публічної ініціативи долучилися близько 120 учасників — експертів, членів громадських організацій та ІТ-фахівців.
2017 У березні 2017 року МОЗ, громадська організація «Transparency International», «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» та Державне агентство з питань електронного урядування підписали третій меморандум, який визначив розподіл обов'язків та зони відповідальності сторін Меморандуму щодо створення та впровадження електронної системи охорони здоров'я.
Для координації роботи створили Проектний офіс, який очолив представник «Transparency International» Юрій Бугай. До цього офісу увійшли понад 180 людей: розробники інформаційних систем, представники пацієнтів, лікарів та державних органів. Усі вони були волонтерами.
«Transparency International» та «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» розділили обов'язки. Перша відповідала за розробку та тестування елементів системи, юридичний супровід, комунікацію, технічну підтримку. Друга залучала та розподіляла ресурси, працювала з донорами, вела фінансову та публічну звітність, а також здійснювала пацієнтський контроль за роботою офісу та мала організувати аудит міжнародними компаніями «великої четвірки» не менше двох разів на рік.
Упровадження проекту стало можливим завдяки підтримці проекту USAID «HIV Reform in Action», який здійснювала Deloitte (США), проекту USAID «RESPECT», Глобального фонду боротьби зі СНІДом, туберкульозом і малярією, проекту експертної підтримки врядування та економічного розвитку () за сприяння уряду Канади та інших організацій.
Безпосереднім розробником базового функціоналу системи виступило київське ТОВ «Еденлаб» (Edenlab). Надалі на основі отриманого досвіду компанія створила платформу Kodjin FHIR, яку застосовують у проєктах електронної охорони здоров’я на національному рівні.“Edenlab built high-load, low-code FHIR server to deliver healthcare to forty million patients”. MongoDB Blog. Retrieved 2025‑12‑19. Код написаний мовою Elixir.
6 квітня 2017 року Проектний офіс презентував демонстраційну версію мінімального життєздатного продукту. Перші сервіси призначалися для реформи первинної ланки: реєстрація закладів та лікарів, укладання декларацій між пацієнтами та лікарями.
Під час презентації демоверсії системи фахівці висловлювали побоювання, що система надто «технологічна», адже потребує обладнання усіх медзакладів комп'ютерами з доступом в інтернет та встановлення на них складного програмного забезпечення. Відповідно, лікарі мали навчитися вносити дані до системи та знаходити їх там. Багато лікарень можуть дублювати електронну та паперову звітність, а комп'ютери можуть давати збої і доступ до даних час від часу буде обмежений або закритий.
(Євгеній Гончар, лікар, член громадської ради при МОЗ України).
(Артем Михайлюк, директор компанії Helsi).
19 червня до системи eHealth, яка була запущена в пілотному режимі, приєдналися перші медичні заклади. Загальна вартість розробки першого продукту, який мав забезпечувати реєстрацію медичних закладів, реєстрацію лікарів первинної ланки та пацієнтів, а також підтримку програми «Доступні ліки», становила близько 400 тис. дол. США. Ці кошти надали міжнародні партнери..
В тестовому режимі система eHealth запрацювала з вересня 2017 року — тоді стало технічно можливо зареєструвати в системі медичний заклад, лікарів, а також ввести дані декларацій пацієнтів.
19 жовтня 2017 року Верховна Рада ухвалила Закон «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», який набрав чинності 30 січня 2018 року. Зокрема, статтею 11 цього Закону було встановлено, що порядок функціонування електронної системи охорони здоров'я має затверджуватися Кабінетом Міністрів України з урахуванням вимог законодавства про захист персональних даних.
Передбачалося, що eHealth спричинить появу в країні глобальної статистики громадського здоров'я, електронізацію системи охорони здоров'я, а також мінімізує можливості для зловживань. Зокрема, унеможливить підробку картки або не внесення до неї якісь даних, адже кожен пацієнт матиме до неї доступ в онлайн-режимі. Планувалося забезпечити цілодобовий доступ до даних пацієнта у будь-якому медичному закладі країни — це зекономить час на пересилку медичних даних, якщо людина потребує лікарської допомоги в іншому місті. Паперову роботу та звітність замінять електронні реєстри. Кожний крок лікування (виписаний рецепт, призначені аналізи та їхні результати) буде зафіксований у системі і зможе бути використаний, наприклад, у випадку підозри на лікарську помилку. Усі медичні дані щодо захворюваності, віку, статі пацієнтів, виписаних ліків, сезонних та регіональних особливостей здоров'я будуть акумульовані в єдиній системі. Об'єднання медичних електронних систем (МІС) , що пропонуються бізнесом лікарням на комерційній основі.
27 грудня 2017 року Кабмін затвердив положення про Національну службу здоров'я.
2018 5 лютого 2018 року відбулася передача майнових прав інтелектуальної власності від Проектного офісу до держави. Відтоді за подальшу розробку та впровадження eHealth відповідає МОЗ, для чого в грудні 2017 року було створено ДП «Електронне здоров'я» (eZdorovya) .
25 квітня Уряд ухвалив пакет документів, необхідних для старту нової моделі фінансування системи охорони здоров'я, зокрема, запроваджено електронний документообіг у галузі медичного обслуговування. Постановою Кабміну затверджені Порядок функціонування електронної системи охорони здоров'я та Порядок опублікування відомостей з електронної системи охорони здоров'я Національною службою здоров'я.
У квітні розпочалася приписна кампанія пацієнтів до лікарів первинної ланки. Повноцінний перехід на нову систему фінансування первинної ланки розпочався з 1 липня . Нова модель фінансування мала діяти паралельно зі старою до кінця 2018 року.
У серпні до системи приєдналося близько половини комунальних закладів і 15 мільйонів українців (кожен третій). Ця цифра значно перевищила базові очікування від реформи.
2019 На початку 2019 року було реалізовано функціонал реєстрації аптек та їх контрактування з НСЗУ для програми реімбурсації, а також з'явився електронний рецепт (виписка та погашення) . з 1 березня в тестовому режимі запрацювала електронна медична картка. З 1 квітня запрацював електронний рецепт у межах програми «Доступні ліки». Станом на 8 липня виписано 3,8 млн рецептів, з яких відпущено більше 3 млн рецептів.
1 листопада 2019 року Національна служба здоров'я повідомила про можливість реєстрації в системі спеціалізованих та високоспеціалізованих медичних закладів (закладів вторинної та третинної ланки).
2020 В 2020 році було повноцінно впроваджено базові електронні медичні записи, запрацювали електронні направлення (е-Направлення) для отримання медичних послуг.
В цьому ж році відбувся реінжиніринг засвідчення факту народження дітей, а саме почато засвідчення народження фіксувати електронним медичним висновком про народження, що дозволило зокрема перевести послугу єМалятко на порталі Дія повністю в онлайн.
2021 Протягом року впроваджувались нові типи електронних медичних записів як от: План лікування, Вакцинація.
У відповідь на світову пандемію COVID19, в Україні також туло впроваджено цифровий COVID-сертифікат (EU DCC — Digital covid certificate) за технічною специфікацією ЄС. Україні стала першою країною, що не є членом ЄС та була підключена до глобальної системи сертифікатів для спрощення подорожей.
Також в 2021 було запущено вже другий тип медичних висновків — медичний висновок про тимчасову непрацездатність. Цей документ засвідчує результат проведеної експертизи з тимчасової непрацездатності та є підставою для автоматичного формування еЛікарняного, що оплачується роботодавцем та/або ПФУ (до поглинання в 2023 році — платником від держави був ФССУ). Впровадження системи електронних лікарняних почалося з 4 червня 2021 року. Електронний лікарняний формується автоматично після підписання медичного висновку, а роботодавець отримує можливість ознайомитися з ним на порталі Пенсійного фонду. Перехід на електронні лікарняні відбувся 1 жовтня 2021 року.
З 4 серпня 2021 користувачам системи став доступним інструмент прозорого відстеження працездатності центральної бази даних .
2022 В 2022 е-Рецепт запрацював на ліки без компенсації (не за державною програмою реімбурсації) за такими групами: Антибактеріальні лікарські засоби та Наркотичні лікарські засоби.