Бучацький повіт — адміністративна одиниця Тернопільського воєводства у 1921—1939 роках. Сучасна територія Бучацького і Монастириського районів.

Адміністративний центр — місто Бучач, що налічувало близько 10 000 мешканців.

Географія Бучацький повіт розташовувався на південному заході Тернопільського воєводства. Південна межа проходила по річці Дністер і по Дністровському каньйону. На заході, південному заході та півдні межував зі Станиславівським воєводством, на півночі — з Підгаєцьким, на північному сході — з Теребовлянським, на сході — з Чортківським, на південному сході — із Заліщицьким повітами Тернопільського воєводства. Невелика територія на півдні, де нині є село Лука, з 1940-х років відійшла до Городенківського району Івано-Франківської області.

Рельєф — горбистий на заході і рівнинний — на північному сході.

У складі Тернопільського воєводства Після окупації польською державою Галичини внаслідок збереження адміністративного поділу повіт продовжував існувати в тих самих межах, які були за Австро-Угорщини і ЗУНР.

Адміністративний поділ 1 липня 1926 р. сільські гміни Фільварки і Березівка приєднані до міської гміни МонастириськаDz.U. 1926 nr 48 poz. 290 .

1 квітня 1928 р. вилучено гміну (громаду) Берем'яни зі складу Заліщицького повіту та включено до Бучацького повітуRozporządzenie Rady Ministrów z dnia 21 stycznia 1928 r. o wyłączeniu gminy Beremiany z powiatu zaleszczyckiego w województwie tarnopolskiem i o włączeniu jej do powiatu buczackiego w temże województwie. .

1 квітня 1934 р. територія міста Бучача розширена шляхом вилучення зі села Нагірянки присілку Гавронець і включення його до складу містаRozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 20 lutego 1934 r. o zmianie granic miasta Buczacza w powiecie buczackim, województwie tarnopolskiem. .

15 червня 1934 р. частина земель села Трибухівців Бучацького повіту площею 291,5499 га передана селу Слобідці Джуринській Чортківського повітуRozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zmianie granic powiatów buczackiego i czortkowskiego w województwie tarnopolskiem. Dz.U. 1934 nr 48 poz. 442 .

За розпорядженням міністра внутрішніх справ Польщі від 21 липня 1934 року «Про поділ повіту Бучацького у воєводстві Тарнопольському на сільські ґміни», 1 серпня 1934 року в Бучацькому повіті були утворені об'єднані сільські ґмінивідповідають волостям.

Міста (Міські ґміни) містечко Бариш — місто з 1934 р. містечко Бучач — місто з 1934 р. містечко Монастириська — місто з 1934 р. м. Язловець — понижено до села 01.08.1934 р.

Сільські ґміни Кількість:

1920—1928 рр. — 81

1928—1934 рр. — 82

1934—1939 рр. — 12 Об'єднані сільські ґміни 1934 рокуСтарі сільські ґміниКількість1Ґміна Золотий Потік IЗолотий Потік12Ґміна Золотий Потік IIВозилів, Губин, Космирин, Костільники, Русилів, Скоморохи, Сновидів, Соколів, Сокілець, Стінка103Ґміна ЗубрецьЖизномир, Зубрець, Ліщанці, Порохова, Сороки54Ґміна КоропецьВістря, Залісся Коропецьке, Коропець, Новосілка Коропецька, Пужники55Ґміна МонастириськаВелеснів, Вичулки, Дубенка, Нова Гута, Стара Гута, Комарівка, Коростятин, Ковалівка, Олеша, Савелівка, Горішня Слобідка, Долішня Слобідка126Ґміна ОзеряниБертники, Верб'ятин, Григорів, Заривинці, Озеряни, Переволока, Рукомиш, Чехів87Ґміна ПідзамочокЗвенигород, Зелена, Медведівці, Нагірянка, Новоставці, Пилява, Підлісся, Підзамочок88Ґміна Старі ПетликівціБілявинці, Бобулинці, Доброполе, Киданів, Курдибанівка, Нові Петликівці, Осівці. Старі Петликівці89Ґміна ТрибухівціПомірці, Пишківці, Ріпинці, Трибухівці, Цвітова510Ґміна Устя-ЗеленеБобрівники, Баранів, Задарів, Красіїв, Лазарівка, Лядське, Лука, Межигір'я, Низьколизи, Тростянці, Устя-Зелене, Яргорів1211Ґміна Язловець IЯзловець112Ґміна Язловець IIБерем'яни (з 01.04.1928), Броварі, Дуліби, Жнибороди, Малі Заліщики, Новосілка Язловецька, Передмістя7 * Виділено містечка, що були у складі сільських ґмін та не мали міських прав.

Населення У 1939 році в повіті проживало 150 435 мешканців (89 105 українців-греко-католиків — 59,23 %, 28 200 українців-латинників — 18,75 %, 18 915 поляків — 12,57 %, 3 490 польських колоністів міжвоєнного періоду — 2,32 %, 10 695 євреїв — 7,11 % і 20 німців та інших національностей — 0,01 %)Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 . — Вісбаден, 1983. — с. 15.

Публіковані польським урядом цифри про національний склад повіту за результатами перепису 1931 року (з 139 062 населення ніби-то було аж 60 523 (43,52 %) поляків при 70 336 (50,58 %) українців і 8 059 (5,79 %) євреїв) суперечать даним, отриманим від місцевих жителів (див. вище) та пропорціям за допольськими (австрійськими) та післяпольськими (радянським 1940 і німецьким 1943) переписами.

Радянський період 27 листопада 1939 р. повіт включено до новоутвореної Тернопільської областіУказ ПРЕЗИДИУМА ВЕРХОВНОГО СОВЕТА УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» .

17 січня 1940 р. повіт ліквідовано в результаті поділу на райони (кожен із кількох ґмін): Бучацький — з міської ґміни Бучач та сільських ґмін Підзамочок, Старі Петликівці і Трибухівці; Золотопотіцький — зі сільських ґмін Золотий Потік I, Золотий Потік II, Язловець I, Язловець II і Зубрець; Монастириський — з міської ґміни Монастириська та сільських ґмін Монастириська і Озеряни; Устя-Зеленський (з червня 1940 — Коропецький) — зі сільських ґмін Устя-Зелене і Коропець.

Примітки

Література

Мизак Н. Бучацький повіт у визвольні боротьбі ОУН, УПА // За тебе, свята Україно. — 400 с.

Посилання Powiat: Buczacz .