Бельсько (, , , ) — історичне місто в Тешинській Сілезії, відомий промисловий центр, в 1951 році з'єднаний із сусіднім містом Біла-Краковська в одне місто Бельсько-Бяла.
Історія
Перші згадки про місто з'явилися 1312 рокуBielsko-Biała. Monografia miasta, 2011, s. 150. У XVII і XVIII століттях місто залишалося головним центром ремесла в Тешинському герцогстві, тут виробляли найкраще сукно в Сілезії і Чехії, що експортується в багато країн. 1750 року почали з'являтися перші мануфактури. Розвитку промисловості і торгівлі сприяло положення міста на кордоні Австрії, Польщі та Пруссії. 1752 року граф Александер Сулковський, перший міністр Августа III купив Бельсько, в 1754 році отримав від імператриці Марії-Терезії титул герцога і таким чином в період 1754—1848 років місто було столицею окремого Бельського герцогства (, ), поки ця гілка роду Сулковських не виродилась, після чого Бельсько знову повернулося до Тешинського герцогстваJan Leszek Ryś. Jak powstał Bielski Syjon?. «Kalendarz Beskidzki 2003». s. 142—145..
1806 року з'явився перший ткацький верстат, а 1811 р. була створена перша фабрика тканин братів Колбенхеєрів. У 1815 р. побудувана перша механічна прядильна фабрика. Однак зріст виробництва привів до кризи традиційних ремесел і банкрутства багатьох незалежних виробників. Скасування феодального устрою в середині XIX ст. дало можливість вільно розвиватися промисловості, яка за короткий час витіснила традиційні ремісничі майстерніHenryk Rechowicz: Bielsko-Biała.Zarys Rozwoju miasta i powiatu. Katowice: Wydawnictwo «Śląsk», 1971..
З 1775 року Бельсько було пов'язано з Віднем постійною лінією диліжанса, а з 1855 року залізничним сполученнямDworzec kolejowy. W: Jacek Kachel, Jacek Trzeciak: ABC Bielska-Białej. Bielsko-Biała: Magazyn Samorządowy «W Bielsku-Białej», 2007, s. 5.. У другій половині XIX століття Бельсько було третім за величиною центром текстильної промисловості в Австро-Угорщині. Місцеві тканини конкурували з англійськими виробами, тут були розташовані кілька десятків фабрик текстильної та металургійної промисловості, так що місто отримало прізвисько Сілезький МанчестерJerzy Polak: Przewodnik po Bielsku-Białej. Bielsko-Biała: Towarzystwo Miłośników Ziemi Bielsko-Bialskiej, 2000. ISBN 83-9020790-7.. У 1864 році почав працювати газовий завод, в 1884 комутатор, в 1893 електростанція, в 1895 вулицями міста був пущений електричний трамвай. Нова забудова міста була заснована на зразках віденської архітектури. Побудували новий типовий залізничний вокзал, виникли міські базари, а на їх дахах сад.
7 листопада 1918 року, влада Бельсько оголосила єдність міста з Німецькою Республікою Австрія. Водночас, місто намагалися захопити польські сили, які формували свій уряд. 17 листопада польські війська увійшли до міста під командуванням генерала Францішека АлександровичаGrzegorz Wnętrzak: Stosunki polityczne i narodowościowe na pograniczu Śląska Cieszyńskiego i Galicji Zachodniej w latach 1897—1920. Toruń: adam marszałek, 2014. ISBN 978-83-7780-882-5.. Розуміючи крах ідеї у створенні «Німецької Австрії», 28 листопада бельські німці розпочали переговори з Національною радою Тешинського герцогства — органом польського національного опору. 7 грудня вони визнали верховенство Національної ради до наступної мирної конференції за умови дотримання автономії міста та збереження прав німецького населення. Наприкінці січня 1919 року Польсько-чехословацька війна змінила геополітичну ситуацію. Була створена Міжнародна комісія для контролю над Тешинською Сілезією до встановлення остаточних кордонів. 27 вересня 1919 року було висунуте рішення про проведення плебісциту в Тешинській Сілезії. Зрештою, однак, плебісцит не відбувся, а поділ Тешинської Сілезії відбувся 28 липня 1920 р. Східна частина регіону, разом з Бельсько, потрапила до Польщі, а в 1922 р. увійшла до Сілезького воєводства як повітове місто. Водночас включення міста до Польщі призвело до посилення польсько-німецьких націоналістичних конфліктів. Сілезький воєвода Міхал Гражинський виступав проти сильної полонізації Бєльсько. У 1919 році була заснована Перша польська школа, а в 1921 свою діяльність почала польська молодша школа. Незабаром розвиток німецької освіти майже припинився. У 1923 році польська мова була введена як офіційна. у 1929 році Законом Сілезького парламенту, після тривалого судового процесу з Міністерством внутрішніх справ, назви вулиць почали з'являтися виключно польські. На початку 1939 р. польські муніципальні органи почали звільняти німців з офісів і компаній, що погіршило і не без того напружені польсько-німецькі відносини.
3 вересня місто було окуповане німецькими військами, а Рудольф Візнер став бургомістром. 26 жовтня область Бельсько була об'єднана з Біло-Краківською та увійшла до складу рейхсгау «Bielitz-Ost». У вересні почалося переслідування єврейського та, в меншій мірі, польського населення — страти, арешти та депортації до трудових, а також до концентраційних таборів. Фабрики, що належали полякам і євреям до війни, перейшли до рук німецьких власників або перебували під керівництвом спеціальних комісарів ()Policyjny spis ludności został przeprowadzony w dniach 23-27 grudnia 1939. Narodowość polską zadeklarowało 148 273 osób, niemiecką — 44 320, śląską — 30 451, żydowską — 7854, ukraińską — 191, a czeską — 94.. У 1941 році на колишній карантинній станції було утворене єврейське гетто, в якому проживало 460 осіб. До 1943 року більшість сімей єврейського походження були вислані з містаMarcin Żerański: Bielsko-Biała. Szczypta Śląska i odrobina Małopolski. Cieszyn: Pracownia na Pastwiskach, 2015, s. 81. ISBN 978-83-939300-9-8..
Під час Другої світової війни було зафіксовано кілька сотень партизанських операцій у Бельсько та прилеглих районах. Найсміливішою була операція відділу Народної армії, якою керував Юзеф Фаруга. З німецьких казарм було викрадено 31 карабіни, 3 пістолети та 1000 одиниць амуніції. Гестапо застосувало жорстокі дії, спрямовані на повну ліквідацію польського опору: у вересні 1942 року в Бельській інспекції АК була ліквідована, а в 1944 році було розкрито підпільну групу Бельської народної армії«Przewodnik po upamiętnionych miejscach walk i męczeństwa lata wojny 1939—1945» Sport i Turystyka 1988, ISBN 83-217-2709-3, str. 80. 28-29 січня 1945 року міста поблизу Бельсько захопили радянські війська 1-ї армії під командуванням генерала А. Гречка і 38-ї армії під командуванням генерала К. Москаленка. Однак 12 лютого німці змусили радянські війська зупинитись на позиції і бої продовжувалися до квітня 1945 рокуRyszard Kaczmarek: Rok 1945. W: red. Idzi Panic: Bielsko-Biała, Monografia Miasta, tom IV, Bielsko-Biała w latach 1918—2009. Bielsko-Biala: Urząd Miejski w Bielsku-Białej, 2010, s. 399—402. ISBN 978-83-60136-46-1.. Після захоплення радянськими військами міста здійснювалися численні грабежі, вивозилося обладнання до СРСР із німецьких фабрик, також відомі численні випадки зґвалтувань. Через низку таких рейдів поміж радянськими військами та польським урядом виникали численні конфліктиWyzwolenie .
12 червня відбулося перше засідання Народної повітової ради, на якому було вирішено місто Біло-Краківське повернути до складу Більського повіту. У 1946 р. всі промислові підприємства були націоналізовані. 27 липня 1946 р. почалася депортація німецького населення, натомість якого були переселені поляки зі Станіслава та Золочева.
1 вересня 1947 року була заснована Експериментальна кіностудія, яка почала працювати на базі редакції «Робітнича трибуна», офіс якої створили в Катовицях, у 1948 році перенесений до Вісли, а потім до Бельсько. На цій студії почали знімати перші анімаційні фільми у Польщі, найвідоміший з яких «Болек і Льолек»(1963—1986) та «Рекс» (1967—1990)Leszek Mech «Czarodzieje Filmowych Baśni» w Kalendarz Beskidzki 1968, druk.1967Studio Filmów Rysunkowych . У 1947 році було засновано . Офісом театру став колишній єврейський культурний центр Хаїм Нахманн. У 1881—1939 рр. перед театром знаходилася будівля Synagoga w Bielsku , зруйнована німцями під час окупації. З 1969 року театр став організатором Міжнародного фестивалю ляльокOficjalna strona Teatru Lalek Banialuka .1 січня 1951 р. Бельско і Біла-Краківська були об'єднані в єдине місто під назвою «Бельсько-Бяла»Dz.U. 1950 nr 58 poz. 531; Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 30 grudnia 1950 r. w sprawie utworzenia powiatu miejskiego Bielsko-Biała, zmiany granic powiatów: cieszyńskiego, wadowickiego i żywieckiego, zniesienia powiatu bialskiego i utworzenia powiatu oświęcimskiego. Kancelaria Sejmu RP, 1950-12-30 , що дало промисловості більш динамічний розвиток. Після тривалих суперечок і обговорень було вирішено, що місто увійде до складу Катовицького воєводстваPołączenie Bielska i Białej .
Примітки
Посилання Історія міста на сайті bielsko.biala.pl