Корисні копалини Марокко

Корисні копалини Марокко.

Загальна характеристика

У Марокко відкриті і розвідані родов. нафти, природного горючого газу, вугілля і горючих сланців, руд урану, заліза, марганцю, кобальту і нікелю, вольфраму, молібдену і олова, міді, свинцю і цинку, стибію, ртуті, золота і срібла, рідкіснометалічних і слюдяних пегматитів, а також азбесту, бариту, бентонітових глин, гіпсу, ангідриту, діатоміту, магнезиту, піротину, кам'яної і калійної солей, флюориту і фосфоритів (табл. 1).

Таблиця. 1 — Основні корисні копалини Марокко станом на 1998-1999 рр. Корисні копалини Запаси Вміст корисного компоненту в рудах, % Частка у світі, % Підтверджені Загальні Барит, тис. т 10000 11000 25–80 (BaSO4) 2,9 Залізні руди, млн т 140 358 50 (Fe) 0,1 Золото, т 11 17 1,3 г/т Кобальт, тис. т 7 10 1,2 (Со) 0,1 Марганцеві руди, млн т 2 21 46 (Mn) 0,1 Мідь, тис. т 610 1260 2,4 (Cu) 0,1 Плавиковий шпат, млн т 3,2 10 47 (CaF2) 1,7 Природний горючий газ, млрд м³ 1,4 Свинець, тис. т 1725 4284 5,7 (Pb) 1,4 Срібло, т 8000 9000 250 г/т 1,5 Стибій, тис. т 62 62 3 1,4 Вугілля, млн т 178 178 Фосфорити, млн т 1800 5917 30,5 (Р2О5) 35,5 Цинк, тис. т 1280 3190 5,6 (Zn) 0,5

Окремі види корисних копалин

Нафта і газ. На території Марокко виявлено 12 нафтових та 5 газових родовищ в Передрифському і Західно-Марокканському нафтогазоносних басейнах. Передрифський басейн (площа 35,0 тис. км², в т.ч. 22 тис. км² на шельфі) складений піщано-глинистими і карбонатними відкладами мезозойського і кайнозойського віку потужністю до 5 км. Всі родовища невеликі (Айн-Хамра, Дуар-Джабар, Сіді-Філі). Західно-Марокканський басейн охоплює западини Дуккала і Ессавіра (площа 40 тис. км², в т.ч. 10 тис. км² на шельфі) і виконаний палеозойсько-мезозойськими прибережно-континентальними і морськими утвореннями потужністю до 5 км.

Вугілля, горючі сланці. Всі запаси кам'яного вугілля зосереджені в басейні Джерада у відкладах середнього карбону. Значні запаси горючих сланців розвідані на родовищах Тімхадіт і Тарфайя.

Уран виявлений у вигляді домішки (0,013 % оксиду урану) в маастрихт-еоценових родовищах фосфоритів в районах Плато Фосфатів, Гантур і Мескала. Рудопрояви урану відомі в червоноколірних пісковиках тріасу (Аргана-Бігудін на північному заході Високого Атласу) і готериву (Ваффага, Верх. Мулуя в районі Мідельт).

Залізо. Запаси залізняку зосереджені в метасоматичних покладах заміщення в районі Надор і в пластових покладах оолітових руд серед аргілітів і пісковиків ордовика (Айт-Аммар, Сатур, Бен-Сліман, Імі-Нтурза, Таклімт і інш.).

Марганець. Країна має значні загальні запаси марганцевих руд. Найбільше родовище Іміні (запаси 7,5 млн т руди, Mn 40-56%) представлене лінзовими покладами серед аркозів і доломіту крейди в басейні Варзазат (Високий Атлас).

Кобальт і мідь. Запаси руд кобальту і міді у Марокко великі. Кобальтові гідротермальні родовища «п’ятиелементної формації» асоційовані з серпентинізованими ультрамафітами в районі Бу-Аззер — Ель-Граара. Більша частина родовищ мідних руд розташована на півдні країни в Антиатласі і Високому Атласі. Вони представлені мідно-колчеданними і колчеданно-поліметалічними покладами у вулканітах докембрію (родовища Блейда, запаси руди 2,6 млн т, середній вміст Cu 8 %; Тіззерт, 3 млн т, 6,9 %) і стратиформними покладами в карбонатно-теригенних відкладів венду (Талаат-Нуаман, Тазалагт і інш.).

Поліметали. За запасами руд свинцю і цинку Марокко займає 2-е місце в Африці (1999). Виявлені стратиформні поклади в карбонатних відкладах юри (Беддіан і Уед-Мокта, запаси 1200 тис. т Pb, вміст 16 %) і в теригенних породах тріасу (Зейда, Бу-Мія, запаси 600 тис. т Pb, вміст 3-3,6 %), а також численні жильні і лінзові невеликі родовища (Джебель-Авам, Аулі, Мібладен, Сіді-Лахсен і інш.). Руди містять також мідь і срібло.

Стибій (сурма). За запасами руд сурми Марокко знаходиться на 2-му місці в Африці (1999). Гідротермально-жильні родовища виявлені в Ер-Рифі (Бені-Меззала, Фахама, Кенатар-Нове) і в палеозойському масиві Центр. Марокко (Меджма-ес-Саліхін, Іш-у-Меллаль, Сіді-Мбарек і інш.).

Фосфорити. Країна займає 1-е місце у світі за запасами фосфоритів (2001). За ресурсами Р2О5 (22,9 % від світових) Марокко займає 2-е місце у світі (після США). Загальні запаси пентоксиду фосфору (руди представлені виключно зернистими фосфоритами) складають понад 40 % світових. Родовища фосфоритів локалізовані у відкладах маастріхту — нижнього еоцену в районах Плато Фосфатів, Гантур і Мескала. Найбільші родовища: Хурібга, Юсуфія, Бен-Герір і Мескала.

Інші корисні копалини. Відомі родовища руд золота (Бу-Гаффер, Тівіт), платиноїдів, срібла (Сіді-Лахсен, Згундер), бариту (Джебель-Ірхуд, Тесаут, калійних солей (Хеміссет), флюориту (Ель-Хаммам, Джебель-Тірремі, Джебель-Зрахіна), мусковіту (Тімгарін), відбілювальних глин, гіпсу, пуцоланів, кварцових пісків (Мекнес), азбесту (Агбар), графіту і нерудних будівельних матеріалів.

Платиноїди. Прогнозні ресурси МГП Марокко незначні і складають до 300 т (~0,6 % світових).

Флюорит. Марокко займає 7-е місце у світі (після Китаю, Мексики, ПАР, Монголії, Росії і Франції) за загальними запасами флюориту (3,1 %) і 7-е місце за підтвердженими запасами.

Див. також

Геологія Марокко, Історія освоєння мінеральних ресурсів Марокко, Гірнича промисловість Марокко

Джерела

U.S. Geological Survey, 2021, Mineral commodity summaries 2021: U.S. Geological Survey, 200 p. , https://doi.org/10.3133/mcs2020.

Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.

Корисні копалини Марокко

Źródło i licencja