Гірнича промисловість Мексики.
Загальна характеристика
У кінці XX ст. Мексика займала одне з провідних місць у світі з видобутку срібла, флюориту, графіту, руд бісмуту, стибію, ртуті, арсену, сірки, свинцю, цинку, кадмію і інш (табл. 1). У загальній вартості продукції гірничодобувної промисловості 75 % припадає на рудні корисні копалини і 25 % — на нерудні. В Гірничій палаті Мексики зареєстровано близько 220 гірничодобувних компаній. Провідне місце — за компаніями-холдингами, найбільші з яких «Industrias Penoles», «Industrial Minera Mexico», група «Frisco», «Industrias Luismin», «Lacana Mines Ressourses», «Avino Mines Ressourses», «Placer Development», «Anaconda» та ін. Шахти і нафтові поля Мексики, які колись належали головним чином корпораціям США, тепер в основному націоналізовані. Гірничодобувна промисловість Мексики в основному забезпечує потреби країни в мінеральній сировині і на початку XXI ст. в цілому має позитивну динаміку. Експорт мінеральної сировини — головним чином в США, Канаду, Японію, країни ЄС. У грошовому вимірі експорт мінеральних продуктів Мексики в 2001 склав US$1.97 млрд, імпорт — US$1.58 млрд, позитивний баланс на мінеральних продуктах — US$389 млн.
Таблиця 1. — Видобуток основних видів мінеральної сировини в Мексиці, тMining Annual Review 2002 Мінеральна сировина 2000 2001 2001/2000 в % Дорогоцінні метали Золото, кг <p align=center>24 479 <p align=center>24 902 <p align=center>1,7 Срібло, кг <p align=center>2 482 809 <p align=center>2 824 219 <p align=center>13,8 Базові метали Стибій <p align=center>108 <p align=center>93 <p align=center>-13,9 Арсен <p align=center>2 468 <p align=center>2 381 <p align=center>-3,5 Бісмут <p align=center>1 080 <p align=center>1 391 <p align=center>28,8 Кадмій <p align=center>1 310 <p align=center>1 436 <p align=center>9,6 Мідь <p align=center>376 504 <p align=center>343 446 <p align=center>-8,8 Свинець <p align=center>121 540 <p align=center>146 832 <p align=center>20,8 Молібден <p align=center>6 725 <p align=center>5 478 <p align=center>-18,5 Олово <p align=center>2 <p align=center>7 <p align=center>250,0 Вольфрам <p align=center>0 <p align=center>0 <p align=center>0,0 Цинк <p align=center>391 025 <p align=center>402 328 <p align=center>2,9 Вугілля та чорні метали Вугілля <p align=center>7 369 465 <p align=center>7 194 223 <p align=center>-2,4 Кокс <p align=center>2 241 343 <p align=center>2 081 525 <p align=center>-7,1 Залізо <p align=center>6 794 777 <p align=center>5 539 944 <p align=center>-18,5 Марганець <p align=center>157 547 <p align=center>104 298 <p align=center>-33,8 Індустріальні мінерали Барит <p align=center>155 679 <p align=center>134 179 <p align=center>-13,8 Целестин <p align=center>148 336 <p align=center>138 121 <p align=center>-6,9 Доломіт <p align=center>386 110 <p align=center>231 050 <p align=center>-40,2 Польовий шпат <p align=center>267 819 <p align=center>364 459 <p align=center>36,1 Флюорит <p align=center>543 579 <p align=center>629 637 <p align=center>15,7 Графіт <p align=center>34 915 <p align=center>28 989 <p align=center>-17,0 Гіпс <p align=center>3 581 221 <p align=center>2 848 269 <p align=center>-20,5 Каолін <p align=center>21 069 <p align=center>6 871 <p align=center>-67,4 Фосфати <p align=center>981 196 <p align=center>1 025 134 <p align=center>4,5 Сіль <p align=center>7 380 000 <p align=center>8 953 521 <p align=center>21,3 Кремній <p align=center>1 795 558 <p align=center>1 696 716 <p align=center>-5,5 Сірка <p align=center>851 427 <p align=center>878 177 <p align=center>3,1 Воластоніт <p align=center>36 109 <p align=center>28 941 <p align=center>-19,9
В Мексиці виділяються три головних гірничодобувних райони. На півночі Нижня Каліфорнія і штати Сонора, Сіналоа, Чіуауа, Коауїла, Нуево-Леон, Дуранго і Сакатекас багаті сріблом, міддю, вугіллям, золотом, залізняком, цинком, свинцем, молібденом, баритом, плавиковим шпатом, ураном і вольфрамом. На узбережжі Мексиканської затоки, штати Веракрус, Табаско і Кампече видобувають сірку, алюміній і марганець. Значна кількість золота, марганцю, плавикового шпату, свинцю і цинку країни добувається в західно-центральних штатах Халіско, Ґерреро, Аґуаскальєнтес, Ґуанахуато, Ідальго і Сан-Луїс-Потосі. У 1997 було вироблено свинцю, міді і сірки, а також велика кількість золота, молібдену, вольфраму, олова, бісмуту, урану, бариту і високоякісного коксівного вугілля.
Окремі галузі
Нафта. Промисловий видобуток нафти в Мексиці розпочався з 1904 (р-н Ебано) англійськими і американськими нафтовими компаніями. У різні роки XX ст. Мексика займала провідні місця у світі за запасами нафти та нафтовидобутку. В кінці XX ст. Мексика є четвертим за обсягом видобутку у світі виробником сирої нафти і займає п'яте місце за розвіданими запасами вуглеводнів — 60,16 млрд барелів нафти. 1967 року відкрито нафтове родовище Аренке. У 1990-х роках в країні діяло близько 3600 свердловин. Середній дебіт свердловин в районі Реформа , в затоці Кампече , в Поса-Ріка . Осн. частина свердловин в районі Реформа має глиб. до 4500-6000 м, в зат. Кампече — 3500 м. Для підтримки пластового тиску використовується закачування води, попутних газів та пари в пласт. У болотистій місцевості штатів Чіапас і Табаско буріння ведеться з барж. На мор. промислах при глиб. до 100 м використовують мекс. стаціонарні платформи типу «Jacquet» та занурені платформи зі США. Транспортування нафти, нафтопродуктів і газу здійснюється трубопроводами (78 %), річковим і морським (11 %), автомобільним і залізничним транспортом (11 %). Мексика експортує близько половини нафти, що добувається.
Природний газ. Видобуток газу в Мексиці сформувався в галузь економіки в кінці 1970-х рр. Добувається головним чином попутний нафтовий газ в основних нафтодобувних районах (Реформа і Кампече). В штпті Коауїла розташовані газові промисли. Середньодобова продуктивність газової свердловини .
Видобуток газу у 2002 р становить близько 124.5 млн м³/добу і до 2006 р. зросте до 192.4 млн м³/добу, а до 2010 р. — до 254.7 млн м³/добу. Зростання видобутку передбачається завдяки здійсненню 22 проектів стратегічної газової програми країни. На ці цілі в період 2001—2009 рр. буде затрачено 8.1 млрд дол. Газові потреби Мексики — 127.35 млн м³/добу (2003) до 2010 р. можуть вирости більш ніж вдвічі, враховуючи, що в країні розширюється вироблення електроенергії на базі природного газу [Petroleum Economist, 2003. V.70].
Вугілля. Видобуток кам'яного вугілля здійснюють у невеликих обсягах (бас. Сабінас, родов. Ріо-Ескондідо). Найбільші виробники країни — фірми Minera Carbonifera Rio Escondido (Micare) і Minerales Monclova (Мімоза), обидві — дочірні структури мексиканського стального виробника Grupo Acerero del Norte.
Залізо. Пром. видобуток зал. руди почато в кін. 1940-х рр. Райони розробки (понад 35 родов.) знаходяться в шт. Дуранго, Коліма, Мічоакан, Халіско, Чіуауа. Видобуток ведеться г.ч. відкритим способом. На кар'єрах застосовується трансп. система розробки. Осн. обладнання — екскаватори, автосамоскиди. Провідні підприємства — ГЗК «Ла-Перла», Г-М.К «Ласаро-Карденас — Лас-Тручас», металург. завод в Ласаро-Карденасі, ГЗК «Ель-Енсіно», ГЗК «Пенья-Колорада». На початку XXI ст. провідний продуцент заліза і сталі — Mineral del Norte (Minosa). Для збагачення застосовують магнітну сепарацію, флотацію і інш. Продовжується пошук і розвідка нових родов. зал. руд. Марганець. Розробка покладів марганцевої руди в М. почата в 1918. З поч. 1960-х рр. розробляється родов. Моланго (шт. Ідальго), де зосереджені все діючі в країні марганцеві рудники (бл. 20). Видобуток ведеться відкритим і підземним способами. Осн. підприємства на початку XXI ст. належать компанії «Compania Minera de Autlan S.А.» — кар'єри «Тетсінгла», «Наопе» і ш. «Ноноалко».
Бісмут. Видобуток бісмутових руд ведеться в м. Пінос (шт. Сакатекас) шахтним способом. Збагачують руду флотацією. Концентрат експортується в США, Велику Британію, Бельгію, Люксембурґ, Швейцарію. Оскільки на початку XXI ст. споживання бісмуту в Мексиці є на рівні 50 т/рік, залишок експортується, перш за все до США і Бельгії.
Стибій. Основний продуцент стибію в М. — компанія «Minera y Refinadora Mexicana». Рудники знаходяться в районі Каторце (Catorce), штат Сан Луїс Потосі (San Luis Potosi). Сурма також виробляється в регіоні Tejocotes Oaxaca, ресурси цього металу відомі в штатах Пуебла, Сонора, Закатекас (Puebla, Sonora, і Zacatecas).
Золото. Видобуток золотоносних руд ведеться в шт. Сонора, Дуранго, Гуанахуато. В країні на видобуток золота орієнтовано бл. 70 підприємств. Загалом в галузі на початку XXI ст. спостерігається певний дефіцит нових золотодобувних проектів, старі ж, закінчуються.
У 2002 р в Мексиці почав роботу новий рудник на золоторудному родов. Маджістрел (Magistral), компанії Queenstake Resources Ltd. При виході на повну потужність планується отримання 1.25 т золота на рік. Рудник забезпечений рудою на 8 неповних років. За підрахунками компанії Midwest Mining, запаси руди і золота категорій proven+probable становлять: 6.98 млн т руди із вмістом Au 2.07 г/т і запаси золота — 14.5 т [Mining Journal. 2002. V.339, № 8703].
Компанії Francisco Gold Corp. і Glamis Gold Ltd. в партнерстві з AMEC Е&З Services почали розробку ТЕО будівництва підприємства на золоторудному родовищі Ель-Саузел (El Sauzal). Мінерально-сировинною базою рудника служать розвідані на родовищі підтверджені запаси окисненої руди в гірському відведенні кар'єру в кількості із вмістом золота 3.37 г/т і запаси золота — 62.3 т. Планується, що на руднику будуть щорічно добувати до 5.4 т золота протягом 11 років [Mining Journal. 2002. V.338, № 8690]. Компанії Cambior і Metallica Resources розвивають видобуток Au і Ag (підприємство Cerro San Pedro з запасами руди , сер. вміст Au 0,62 і Ag 24,5 г/т або 40,4 т Au і 1560 т Ag).
Канадська компанія Wheaton River Minerals Ltd. з 2003 р. готує до експлуатації золоторудні родовища Лос-Філос (Los Filos) і Ель-Лимон (El Limon), розташовані в мексиканському штаті Герреро. Початок експлуатації Лос-Філос заплановано в 2006 р., щорічний видобуток складе понад 700 тис. унцій (21.8 т) золота по собівартості менше 140 дол. за унцію. На 2003 р. компанія щорічно добуває 400 тис. унцій (12.4 т) золота і 6 млн унцій (186.6 т) срібла [InfoMine].
Мідь. За оцінкою Геологічної служби США в 2000 р. (в дужках дані за 1999 р.) в Мексиці видобуто Cu в руді (10-е місце після Чилі, США, Індонезії, Австралії, Канади, Перу, Росії, КНР та Польщі), у світі — . Найбільші виробники міді в країні на кінець XX ст. — нац. фірми «Compania Minera de Cananea S. À», «Compania Mexicana de Cobre», «Frisco», «Industrial minera Mexico», «Industries Penoles», на початку XXI ст. — «Cananea» і «La Caridad», які є частиною «Grupo México». Мідь добувають г.ч. з поліметалічних руд, в яких є також свинець, цинк, вольфрам, молібден, золото і срібло. Осн. райони видобутку (г.ч. кар'єрами) — штати Сонора і Сакатекас, освоюються родов. мідних руд на п-ові Нижня Каліфорнія. Система розробки — транспортна. Виїмка руди буропідривним способом. Збагачують руду флотацією. За даними International Copper Study Group (ICSG) в Мексиці в найближчі роки стане до ладу новий мідний рудник Санто-Томас.
Молібден. Більшість молібдену Мексики видобувається як побічний продукт виробництва міді на підприємствах компанії La Caridad copper, рудник знаходиться в пров. Сонора (Sonora), молібденові концентрати експортуються до США, Великої Британії, Нідерландів та Німеччини.
Ртуть. Видобуток ртутних руд в М. почався ще в період іспанського колоніального панування. В кінці XX ст. найбільші виробники: «Mercurio de Bordo S.А.», «Mercurio Mexicano S.А.» і «Dilfino Salazar». Інші компанії діють в шт. Керетаро, Чіуауа і Коауїла (понад 20 підприємств). Осн. район видобутку — шт. Сакатекас. Ртуть експортується в країни Лат. Америки, США, Нідерланди.