Неофіт Бозвелі (; 1785, Котел — 4 червня 1848, Монастир Хіландар) — болгарський клірик, був одним з лідерів національного освітнього та церковного руху під час Відродження.
Біографія Народився 1785 року в Котелі. У 1813 році відвідав Свіштов, де певний час займався педагогічною діяльністю. Через деякий час ненадовго відвідує Сербію, а потім оселяється у Тирново. Проводив патріотичні проповіді в селах та монастирях поблизу міста, які пробуджували національну свідомість болгар. Цим він здобув собі славу одного з лідерів у боротьбі проти грецького духовенства.
В 1841 році за свою агітаційну роботу був засланий на Афон, звідки повернувся в 1844 році. Там він продовжував боротьбу разом зі своїм активним прихильником Іларіоном Макаріопольським. У 1845 році їм було надано право представляти константинопольських болгар перед османським урядом та Патріархатом. У тому ж році вони направили два клопотання Османському уряду, в яких були викладені вимоги болгарської церкви. Це викликало сильний протест Патріархату, і вони знову були заслані на Афон, де Бозвелі провів останні роки в монастирі Хіландар. Церковна боротьба була продовжена Макаріопольським і успішно завершилася створенням Болгарського екзархату 28 лютого 1870 року фірманом Султана Абдул-Азіза.
Помер 4 червня 1848 року на горі Афон. Це стало серйозним ударом для болгарського церковно-національного руху.
Бібліографія Славеноболгарское детеводство, 1835 Неофит Бозвели. Плач бедния мати Болгарии. 1846. Краткая священая история и священий катихизис… Первом преведени из елиноггреческаго диалекта, сочинени же на славяноболгарскаго и издани в ползу славяноболгарской юности от Неофита архимандрита Хилендарца, родом же котлянца. Част первая. В Белграде, у Княжеской типографии, 1835. Неофит Бозвели. Разговор на любородните. Неофит Бозвели. Съчинения. Подбор и ред. С. Таринска. С., 1968.
Джерела Арнаудов, Михаил. Неофит Хилендарски Бозвели. С., 1930. (2 изд. 1971). Арнаудов, Михаил. Непознатият Неофит Бозвели. С., 1942. Смоховска-Петрова, Ванда. Неофит Бозвели и българският църковен въпрос (Нови данни из архивите на Адам Чарториски). София, БАН, 1964. Неофит Бозвели и българската литература. БАН, С., 1993. Божинов, Пламен. Неофит Бозвели.- В: Бележити българи (под ред. на Пл. Павлов), том 5. С., изд. «Световна библиотека», 2012.
Посилання 160 години от смъртта му, pravmladeji.org Неофит Бозвели и Емануил Васкидович, Славеноболгарское детоводство за малките деца. Крагуевац, 1835 Неофит Бозвели и Емануил Васкидович, Краткое политическое землеописание за обучение на болгарското младенчество. Крагуевац, 1835