Валенти́на Тимофі́ївна Ю́рченко (19 вересня 1910, м. Кременчук, Полтавська губернія — 22 вересня 2001, м. Норд-Порт, штат Флорида, США) — українська поетеса, письменниця, громадська діячка.

Біографія Народилася 19 вересня 1910 року у місті Кременчук Полтавської губернії.

Батько — Тимофій Святенко — лікар, мати — медсестра. Батьки були національно свідомими людьми. В дитинстві Валентина захоплювалася музикою, українськими книжками.

Закінчила Кременчуцьку гімназію та торгово-промислову школу, вступила до Київського кооперативного інституту, а закінчувала вже планово-економічний інститут у Харкові, де в іншому вузі навчався її чоловік Вадим Гребінка (внучатий племінник поета Є. П. Гребінки).

У 30–х рр. XX ст. її батько був двічі репресований.

Обставини вплинули на те, що Валентина Тимофіївна з родиною «без надуми» (як пише в «Моєму життєписі») у 1943–1944 рр. виїхала на захід Європи, переживши дорогою багато принижень і страхів. Влітку 1945 року, в таборі Фленсбург-Вайхе, її розлучили з чоловіком, який загинув на другий день після арешту.

Валентина з сином змушена була тікати в Західну Німеччину, де кілька років перебувала в таборах для переміщених осіб. Там вона вдруге одружилася з «України завзятим сином», колишнім сотником УНР І. Юрченком.

1950 року подружжя Юрченків перебралося в США, де і прожило півстоліття в Нью-Йорку та Йонкерсі.

Померла Валентина Юрченко 22 вересня 2001 року у м. Норд-Порт (штат Флорида, США).

Творчість У нелегкі роки «вростання в чужий ґрунт» Валентина Юрченко рятувалася творчістю — віршами і прозою для дітей. Вона — авторка сотень творів дитячої літератури, десятків «дорослих» поезій, повістей, оповідань, новел, розкиданих по різних емігрантських виданнях («Визвольний шлях», «Молода Україна», «Наш світ», «Віра»).

У 90-х рр. XX ст. поетеса часто друкувалася у часописах України «Жива вода», «Соняшник», «Зірка».

Поезія Валентини Юрченко — це згадки про пережите, жива природа полтавської землі, надії на майбутнє українців на рідній землі, бо таки «воскресла Україна» і «засяє як блакитний в золоті вітраж!».

Проза у Юрченко психологічна і сповідальна: герої її творів — земляки, які без знання мови, побуту і традицій вживалися у чужому світі, за морями-океанами. Їх ставало дедалі менше, а їхні діти стають тепер «американцями українського походження».

Повість «Очі материнські» (1976) автобіографічна, написана на родинній основі. Письменниця слідкувала за подіями в рідній стороні, особливо в галузі української культури. Рецензувала твори, які виходили в Україні.

Коли 1990 року в Києві вийшла збірка оригінальних і перекладних поезій Леоніда Гребінки (брата покійного чоловіка), який «рано загинув», посаджений «за московські ґрати», Валентина Юрченко написала схвальний відгук на неї.

Майже самотужки 1996 року в Торонто Юрченко видала збірку «Вечірні етюди» (з передмовою Ганни Черінь). На її вихід відгукнувся рецензією Я. Славутич, відмічаючи:

Авторка збірок «Веселі етюди» (1996) «Проза» (неопублікована) «Веселі цвіркуни» (1977) «Веселик Лясь» (ксерокнига) «Казки, оповідання, сценки» (ксерокнига)

Громадська робота Працювала у Спілці української молоді (СУМ), її вірш «Сумівські вогні» покладений на музику та є церемоніальною піснею організації.Коли вечір світить зоріПроменисті і ясні,Ми у нашому таборіСвітим сумівські вогні.Керувала гуртками в українській громаді, входила до редколегії молодіжного журналу «Крилаті», викладала у школі українознавства.

Література

Твори Юрченко В. Сонечко. Сарнятко. Черепаха в капелюсі. Про бабуню клопотуню і бумчика-хитроумчика. Різдвяна пісня: [вірші, байка, казка] / В. Юрченко // Листок з вирію / упоряд. Г. Кирпа, Д. Чередниченко. — К., 2011. — Кн. 3: Журавлики: поезія укр. діаспори для дітей. — С. 572—581. Юрченко В. Осінь. Над Гудзоном. Пастка. А час пливе: [поезії] / В. Юрченко // Літературна Україна. — 2003. — 12 черв. — С. 5. Юрченко В. Мій життєпис / В. Юрченко // Жива вода. — 1997. — № 9 (верес). — С. 8. Юрченко В. Світло життя. Самій собі. Вакаційне. Козачка: [поезії] / В. Юрченко // Молода Україна. — 1975. — № 7-8. — С. 1, 10.

Про життя і творчість Юрченко Валентина: [коротка біографія] // Листок з вирію / упоряд. Г. Кирпа, Д. Чередниченко. — К., 2011. — Кн. 3: Журавлики: поезія укр. діаспори для дітей. — С. 604. Кучеренко, О. Тяжка доля емігрантки / О. Кучеренко // Вечірня Полтава. — 2002. — 19 верес. — С. 6. Доценко Р. Дебют — перший і прощальний / Р. Доценко // Літературна Україна. — 2003. — 12 черв. — С. 5. Валентина Юрченко (19.09.1910 –22.09.2001) // Віра. — 2001. — Ч. 4. — С. 3. Ротач П. Юрченко ВалентинаТимофіївна (19.09.1910, м. Кременчук) / П. Ротач // Розвіяні по чужині: полтавці на еміграції:короткий біобібліогр. довідник / П. Ротач. — Полтава, 1998. — С. 153. Славутич Я. Талановитий розвиток (Валентина Юрченко, Вечірні етюди, Торонто, 1996) / Я. Славутич // Твори: в 5 т. / Я. Славутич. — К., 1998. — Т. 4: Українська література і мова на Заході. — С. 351—352. Юрченко, В. Про вірш Л. Гребінки: з листів до редакції // Свобода. — 1997. — 30 жовт. — С. 2. Полтавська поетеса з-під Нью-Йорка // Зірка. — 1997. — С. 3.

Посилання

Гребенка Вадим Евгеньевич (1908-уп.1945) — сын Е. А. Гребенки Гребенка Валентина Тимофеевна (уп.1950) — в девичестве Юрченко, жена В. Е. Гребенки Вірш «Сумівські вогні» Молодіжний журнал «Крилаті» Про Спілку Української Молоді в діаспорі

Примітки