Демократична Соціалістична Республіка Шрі-Ланка́ або Шрі-Ла́нкаШрі-Ла́нка // Словник-довідник з правопису та слововживання / С. І. Головащук; ред. В. М. Русанівський; АН УРСР, Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні. — Київ: Наук. думка, 1989. — С. 305. ( ; Ilaṅkai, до 1972 року Цейло́н) — країна в північній частині Індійського океану, розташована на однойменному острові за 31 км від південно-східного узбережжя Індії; площа 65 610 км². Політична система — ліберальна демократична республіка.
Етимологія У давнину Шрі-Ланка була відома мандрівникам різними іменами. Згідно з історичною поемою Махавамса, легендарний принц Віджая назвав землю Тамбапанні («мідно-червоні руки» або «мідно-червона земля»), тому що руки його учнів почервоніли через червоний ґрунт. За іншими даними Віджая назвав острів «Сінхала двип», від слова сингха — левНеру, Джавахарлал (1977). Взгляд на всемирную историю. В трех томах. Том 1. Прогресс. — С.156.
У індуїстській міфології, такій як «Рамаяна», острів називався Ланка («Острів»). Тамільський термін Ілам () був використаний для позначення всього острова в Сангамській літературі.
Давні греки називали острів Тапробана () або Тапробане () зі слова Тамбапанні. Перси та араби називали Шрі-Ланку Сарандіб (походить від слова «серендипність») або Сернтіву чи Сімхаладвіпах. Ceilão, назва, дана Шрі-Ланці Португальською імперією, коли ті прибули 1505 року , була передана англійською як Ceylon (українською Цейлон). Як британська коронна колонія, острів був відомий як Цейлон; Шрі-Ланка отримала незалежність під назвою Домініон Цейлон в 1948 році.
Зараз країна має назву сингальською мовою () і тамільською (, ). 1972 року назва змінилася на «Вільна, суверенна і незалежна Республіка Шрі-Ланка». Пізніше 1978 року країна стала називатися «Демократична Соціалістична Республіка Шрі-Ланка». Оскільки назва «Цейлон» все ще використовується в назвах ряду організацій, уряд Шрі-Ланки оголосив у 2011 році план перейменування всіх тих установ, над якими він має владу.
Природа
Шрі-Ланка розташована на південь від півострова Індостан. Відокремлена від материка мілководними Полкською протокою і Манарською затокою, між якими є пасмо островів під назвою Адамів міст. Загальна площа країни становить 64 652 км². Максимальна довжина в меридіанальному напрямку — 430 км, ширина — 225 км. Крайні точки: південна — мис Дондра, західна — мис Датч-Бей, північна — , східна — .
Рельєф Рівнина на півночі і по узбережжю, гори на півдні й у центральній частині. У рельєфі острова виражена серія різновисотних ступенів — від прибережних низовин до Центрального гірського масиву, розташованого на півдні центральної частини острова. Територія, піднята вище 1500 м над поверхнею моря, розсічена розломами. Один з них у цілому складається з розрізнених ланок і має меридіанальну орієнтацію; інший має дугоподібну форму і широтне розташування. В цілому вони схожі на якір, стрижень якого витягнутий з півночі на південь. Найвищі точки гора Підуруталагала (2524 м), пік Адама — 2243 м.
Територію Шрі-Ланки складають переважно стародавні кристалічні породи, стійкі до ерозійних процесів. Тут розрізняють сильно метаморфізовані й інтрузивні гірські породи. У будові півострова Джафна, що на крайній півночі країни, і прибережних низовин на північному заході аж до Путталама беруть участь осадові породи. Поверхня півострова Джафна, що, по суті, являє собою піднятий риф, складена кораловими вапняками.
У Шрі-Ланці місцями розвинуті четвертинні алювіальні відкладення, головним чином на прибережних низовинах, і особливо в районі лагун східного узбережжя й у дельті річки Махавелі.
Гідрографія Річки Шрі-Ланки в основному короткі, вони починаються в Центральному масиві й у верхів'ях мають швидкий плин. Келані та Махаоя течуть у напрямку західного берега, Валаве та Налвала — на південь, Гал і Ян — на схід. Найдовша річка — Махавелі — починається на південному заході Центрального масиву і сягає узбережжя південніше Тринкомалі на північному сході країни.
Клімат Шрі-Ланка розташована лише на кілька градусів широти північніше екватора. Тому середні місячні температури повітря на низовинах високі і мало розрізняються протягом року. Узимку вони трохи нижчі: наприклад, у Коломбо середня температура найхолоднішого місяця — грудня, 25 °C, а найспекотнішого місяця — травня, 28 °C. Добові амплітуди температур невеликі і рідко перевищують 11 °C. Однак у горах, в одному з найбільш висотних міст країни Нувара-Елія (1881 м), середня температура повітря в січні 14 °C, а в травні 17 °C.
Клімат Шрі-Ланки формується не тільки під впливом близькості розташування до екватора, але й у результаті сусідства з півостровом Індостан. Наразі спостерігаються сезонна зміна вітрів і контрастність режиму атмосферних опадів, що дозволяє говорити про специфічний варіант індійського мусону. Як і на інших гористих островах у мусонних областях, у Шрі-Ланці яскраво виражена географічна строкатість внутрішньорічних опадів. Так, південно-західний мусон, що дує з кінця травня до початку жовтня, поєднується зі зливами на південному заході країни, особливо на навітряних схилах Центрального масиву. Він же визначає суху погоду на північних і східних низовинах. Приблизно з листопада по січень Шрі-Ланка зазнає впливу від північно-східного мусону, що викликає випадання дощів на всьому острові. У міжмусонний період, коли атмосферний тиск відносно стійкий, місцеві конвективні потоки повітря і денні бризи з моря приносять спорадичні опади.
Ця сезонна ритмічність у поєднанні з впливом орографічного фактора визначає наявність різких районних розходжень у кліматі Шрі-Ланки. Так, південно-західні низовини, що лежать між горами і морем, входять у вологу зону, де опади притаманні обом мусонним періодам, а між ними дощі випадають досить рідко. Тому постійно тримається висока вологість повітря, тільки лютий у більшості місцевостей відносно сухий.
На схилах західної частини Центрального масиву в межах вологої зони температури знижуються з висотою, а річна сума опадів у деяких пунктах перевищує 5100 мм.
Низовинам сухої зони, розташованим на півночі і сході острова, включаючи півострів Джафна, властивий очевидний, але не чітко виражений максимум опадів у період з жовтня по січень, коли виявляється вплив північно-східного мусону. З червня по вересень триває посушливий сезон. У міжмусонний час реєструються рідкі опади. У цілому в сухій зоні опади менш рясні, аніж у вологій, і в середньому за рік їхня кількість не перевищує 1900 мм на північно-західному узбережжі і 1300 мм на південно-східному. Проте сама величина цього показника в сухій зоні не дає підстав відносити її до аридних територій, і сухість клімату відчувається лише влітку. У східних горах і міжгірській улоговині Ува, що також відносяться до сухої зони, сезонний хід опадів приблизно такий же, як і на низовинах, але менш різко виражений. Тому зливи там сягають такої інтенсивності, яка рідко відзначається на низовинах цієї зони.
Фізико-географічне районування За фізико-географічним районуванням світу Шрі-Ланка належить до однойменної острівної фізико-географічної області Шрі-Ланка Індостанської фізико-географічної країни.
Історія
Доісторичний період
Доісторичний період охоплює період з 500 000 р. до н. е. по 125 000 р. до н. е. Ера охоплює палеоліт, мезоліт та ранню залізну добу. Серед печер часів палеоліту знайдених на Шрі-Ланці, Пахіянгала (названа на честь китайського бгікшу Фасяня), Батадомбалена та Белілена є найважливішими. У цих печерах археологи знайшли залишки анатомічно сучасних людей, яких вони назвали «людина Балангода», та інші докази які свідчать, що вони, можливо, займалися сільським господарством і утримували домашніх собак.
Одна з перших письмових згадок про острів міститься в індійському епосі Рамаяна, в якому наводяться подробиці королівства Ланка, створеного божественним скульптором Вішвакарма для Кубери, володаря багатства. Кажуть, що Кубера був повалений своїм демоном, зведеним братом Равана, могутнім імператором, який побудував міфічний літальний апарат Вімана. Сучасне місто Варіяпола описується як аеропорт Равани.
Ранні жителі Шрі-Ланки були предками веддів, корінного народу, чисельність якого зараз становить близько 2500 осіб. Ірландський історик XIX століття Джеймс Емерсон Теннент висловив припущення, що Ґалле, місто в південній частині Шрі-Ланки, було древнім морським портом Таршіша, з якого, як кажуть, царю Соломону привозили слонову кістку, павичів та інші цінності.
Доанурадхапурський період
Згідно з Махавамса, хронікою, написаною на мові Палі, первісні жителі Шрі-Ланки — народи Якша і Нага. Древні кладовища, які використовувалися до 600 р. до н. е., та інші ознаки розвиненої цивілізації також були виявлені в Шрі-Ланці. Сингальське літочислення традиційно починається з 543 р. до н. е. з приходом принца Віджая, напівлегендарного принца, з 700 послідовниками до Шрі-Ланки, після вигнання з королівства Ванга (сучасна Бенгалія). Він заснував Королівство Тамбапанні, недалеко від сучасного Маннара. Віджая — перший з приблизно 189 монархів Шрі-Ланки, описаних у таких хроніках, як Діпавамса, Махавамса, Кулавамса і Раджавалія. Історія династії Шрі-Ланки закінчилася в 1815 році, коли острів став частиною Британської імперії.
Анурадхапурський період
Королівство Анурадхапура було засноване в 380 році до н. е. під час правління Пандукабхаї. Після цього Анурадхапура служила столицею країни протягом майже 1400 років. Стародавні ланційці відзначилися в будівництві певних типів споруд (конструкцій), таких як дагоби і палаци. Суспільство зазнало серйозних перетворень під час правління Деванампії Тісси з приходом Буддизму з Індії. У 250 р. до н. е. Махінда, син маур'янського імператора Ашоки, і Бгікшу (буддистський монах) прибули до Міхінтале з метою поширення буддизму. Їх місія увінчалася успіхом, їм вдалося переконати монарха прийняти буддизм, після чого він поширив цю віру серед сингальського населення.
Наступні королівства Шрі-Ланки підтримували велику кількість буддійських шкіл і монастирів і підтримували поширення буддизму в інші країни Південно-Східної Азії. Ланкійський бхікхус навчався в знаменитому Індійському буддійському університеті Наланда, який був зруйнований Бахтіяром Хілжі. Ймовірно, що багато Писань з Наланди збереглися в багатьох монастирях Шрі-Ланки і що письмова форма Трипітака, включаючи сингальську буддійську літературу, входила до складу університету Наланда. У 245 році до н. е., бхікхуні Сангамітта прибув з деревом Джая Шрі Маха Бодхі, яке вважається саджанцем історичного Дерева Бодгі, під яким Сіддгартха Ґаутама став просвітленим. Вона вважається найдавнішим деревом, посадженим людиною (з безперервним історичним рекордом) у світі.
Вторгнення Шрі-Ланка вперше пережила іноземне вторгнення під час правління Суратіси, який був переможений двома торговцями на ім'я Сена і Гуттика з Південної Індії. Наступне вторгнення прийшло відразу в 205 році до н. е. королем Чола на ім'я Еллалан, який скинув Аселу і правив країною 44 роки. Дутугамуну, старший син південного регіонального під-короля, Кавана Тісси, переміг Елара у битві під Віджитапурою. Він побудував Руванвелісая, другу ступу в стародавній Шрі-Ланці, і Ловамахапая.
За два з половиною тисячоліття свого існування Королівство Шрі-Ланка було захоплено, принаймні, вісім разів сусідніми південноазійськими державами, такими як Чола, Пандья, Чера і Паллава. Всі ці завойовники згодом були відкинуті назад. Також були вторгнення королівств Калінга (сучасна Одіша) і Малакка. Кала-Вева та статуя Авукана були побудовані під час правління Дхатусени.
Четвертий буддійський собор