Славолюб Мар'янович (; 6 січня 1955, Лалінац — 8 березня 2026, Ниш) — сербський шахіст i шаховий тренер (Старший тренер ФІДЕ від 2004), гросмейстер від 1978 року.
Шахова кар'єра Піших міжнародних успіхів почав досягати 1971 року, посівши 2-ге місце (позаду Майкла Стіна) на турнірі серед юнаків у Шильде. Тричі представляв Югославію чемпіонатах Європи серед юнаків до 20-ти років, які відбулися в Гронінгені (1971/72 — 5-те місце, 1972/73 — 7-ме місце i 1973/74 — 12-те місце), а також двічі — на чемпіонаті світу серед юнаків у тій самій віковій категорії (Теессіде 1973 — 4-те місце i Маніла 1974 — бронзова медаль13° Campeonato Mundial Juvenil 1974). У 1980-х роках належав до провідних югославських шахістів. У 1980 i 1984 роках взяв участь у шахових олімпіадах, на першій з них здобувши у командному заліку бронзову медаль. У 1980 році був також представником своєї країни на командному чемпіонаті ЄвропиOlimpBase. У 1985 році здобув у Новому Саді звання чемпіона ЮгославіїCampeonato de Yugoslavia, крім того 1987 року взяв участь у міжзональному турнірі (відбору до чемпіонатів світу) у Суботиці, посівши 7-ме місце1987 Суботиця Interzonal Tournament.
Неодноразово брав участь у міжнародних змаганнях, серед успіхів можна відзначити: Белград (1976, 1-2-ге місце, 1977, 2-4-те місце, 1979, посів 1-ше місце), Вршац (1977, меморіал Борислава Костіча, посів 2-ге місце позаду Яном Смейкалом), Ванадзор (1978, 3-тє місце позаду Рафаеля Ваганяна i Віктора купрейчика), Сомбор (1978, 2-3-тє місце), Трстеник (1979, посів 1-ше місце), Бор (1983, посів 1-ше місце), Врнячка-Баня (1983, поділив 1-ше місце разом з Ніком де Фірміаном, Сеноном Франко Окампосом i Бошко Абрамовичем), Париж (1986, поділив 2-ге місце позаду Бориса Гулька, разом з Максимом Длугі, Марсель (1986, поділив 2-ге місце позаду Бориса Гулька, разом з Яном Смейкалом, Іштваном Чомом i Мершадом Шаріфом), Зениця (1986, поділив 2-ге місце позаду Жаймі Суніє Нето, разом з Влатко Ковачевичем, а також 1987, посів 2-ге місце позаду Сергія Смагіна), Пуцарево (1987, зональний турнір, 3-тє місце позаду Петара Поповича i Драгана Барлова), Рим (1988, поділив 1-ше місце разом з Василем Смисловим i Борисом Гулько).
Найвищий рейтинг Ело у кар'єрі мав станом на 1 липня 1985 року, досягнувши 2540 пунктів ділив тоді 44-45-те місце в світовій класифікації ФІДЕ, водночас посідав 4-те місце серед югославських шахістівФІДЕ rating history :: Marjanovic, Slavoljub.
Помер 8 березня 2026 року в Ниші.
Зміни рейтингу
Примітки
Література ChessBase Megabase 2008 W.Litmanowicz, J. Giżycki, «Szachy od A do Z», tom 2, Варшава 1987, str. 564—565
Посилання