Ліснá Тарнóвиця — село в Україні, у Надвірнянському районі Івано-Франківської області. Входить до Надвірнянської міської громади. Населення складає 1734 осіб.
Географічні відомості Селом протікає річка Стримба.
Історія
Перша згадка — 1378 рік.
Давні назви — Тарновиця, Мала Тарновиця.
Давня назва утворена семантичним способом від апелятива тарновиця, тобто «місцевість, поросла терном» (зі зміною під впливом пол. мови [е] на [а]). Означення мала та лісна, що з'явилися в назві в XVI ст., вказують на розміри села та його розташування серед лісів на відміну від Тарновиці-Великої або Пільної (див. Терновиця).
За переказами, село було колись розміщене на території сучасного урочища Забереж і називалося за іменем засновника Гринів. Однак було повністю спалене татарами. Відродившись, воно отримало назву Тарновиця, бо розкинулося в лісі біля заростей терену.
Колись існувало село Слободá, яке згадується у 1658 році, тепер воно частина Лісної Тарновиці.
Населення У 1880 році в селі налічувалося 103 будинки та 611 осіб, а також 4 будинки й 20 осіб на території двору. Із них 557 були греко-католиками, 58 — римо-католиками, 16 — юдеями; за національністю: 566 українців, 50 поляків і 15 німців.
Станом на 1 січня 1939 року, населення складало 1510 осіб, з них 970 українців, 40 поляків, 220 польських колоністів, 200 латинників, 50 євреїв, 30 німців і інших
Згідно з німецьким переписом населення під час Другої світової війни 1-го березня 1943 року, населення становило 1408 осібStatistischen Amt des Generalgouvernements. Amtliches Gemeinde- und Dorfverzeichnis für das Generalgouvernement auf Grund der Summarischen Bevölkerungsbestandsaufnahme am 1. März 1943. Krakau: Burgverlag, 1943..
За даними перепису населення УРСР 1989 року, наявне населення складало 1 518 осіб: чоловіків — 713, жінок — 805; постійне населення складало 1 521 осіб: чоловіків — 714, жінок — 807db.ukrcensus.gov.ua.
Мова + Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису України 2001 року Мова Кількість Відсоток українська 1674 99.94 % російська 1 0.06 % Усього 1675 100 %
Релігійна громада У селі є дві церкви: Церква Святих Косми і Дем'яна (УГКЦ) та Церква Архістратига Михаїла (ПЦУ).
Церква Святих Косми і Дем'яна Вперше церква Свв. Кузьми і Дем'яна відзначена у Катедратику Львівської єпархії 1680 року.
Стара дерев'яна церква XVII ст. позначена на карті 1783 року на місці сучасної. Нова дерев'яна церква постала у 1800 році коштом громади і дідича Антона Беньковського.
У 1904 році її замінила теперішня дерев'яна церква гуцульського типу.
Була філіяльною парафіяльної церкви в селі Перерісль. Радянська влада зачинила церкву в липні 1961 року.
Деякий час церква служила краєзнавчим музеєм. Відкрита для богослужінь на початку 1990 року як православна церква. Цього ж року святиню передали в користування греко-католицькій громаді, яка повністю відновила церкву.
На південний захід від церкви стоїть дерев'яна дзвіницяГромик В., Слободян В. Дерев'яні церкви Івано-Франківської області. — Львів, 2016. — С. 315..
Церква Архістратига Михаїла Для невеликої римо-католицької громади села у 1936 році була збудована дерев'яна каплиця за проєктом надвірнянського архітекта Леона Борґеніхта.
В радянський час була нечинна. Після того як будівлю передали православній громаді, зовні та всередині відновлена.
Вівтарем орієнтована до півдня. До нави прибудований ґанок. Вікна замінили пластиковими.
В інтер'єрі встановили новий іконостас. Дзвіниця нова мурована, стоїть з північного заходу від церквиГромик В., Слободян В. Дерев'яні церкви Івано-Франківської області. — Львів, 2016. — С. 314..
Уродженці Крук Микола Васильович — хірург, м. Львів. Гриджук Ярослав Степанович — викладач університету нафти і газу, м. Івано-Франківськ.
Участники ОУН-УПА Йосипчук Степан Михайлович ( 1918 — 1949, с. Лісна Тарновиця) — станичний ОУН, загинув 15.07.1949 в с. Лісна Тарновиця. Мочарний Василь Михайлович «Сопілка» ( 1922 — 1947) — станичний ОУН, загинув 05.07.1947, місце смерті невідоме. Савчук Дмитро «Шпак» ( 1913 — 1947, с. Перерісль) — керівник кущової ОУН, загинув 12.03.1947 в с. Перерісль Надвірнянського р-ну. Шуляк Микола «Швейко» ( 1918 — 1945) — станичний ОУН, загинув 1945, місце смерті невідоме.
Померли Бойчук Василь Миколайович «Пімста» ( 1927, с. Цуцилів — 1948) — керівник Ланчинського райпроводу ОУН, загинув 01.08.1948 в с. Лісна Тарновиця. Процюк Михайло Петрович «Дубок» ( 1922, с. Камінне — 1948) — референт пропаганди райпроводу ОУН, загинув 08.12.1948 в с. Лісна Тарновиця.
Примітки