Дебе́славці — село в Україні, у Матеївецькій сільській громаді, Коломийського району, Івано-Франківської області. Населення становить 846 осіб.
Географія Дебеславці — село, розташоване за 18 км від районного центру, за 6 км від залізничної станції Матеївці.
Село розташоване в передгір'ї Карпат та з півдня межує із Цуцулином і Трачем. З півночі Дебеславці омиває річка Прут. У селі тече річка Цуцулин, права притока Пруту.
Історія Вперше в історичних джерелах Дебеславці згадують 1419 року (Роман Процак, "Топоніміка населених пунктів Прикарпаття").
Згадується село і в записі від 8 вересня 1461 року в книгах галицького судуAkta grodzkie i ziemskie, T.12, s.275, № 3019 . У податковому реєстрі 1515 року документується відсутність сплати податків у селіZródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 173 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s..
Під час національно-визвольної війни українського народу 1648—1657 pp. селяни Дебеславців разом з козаками під час повстання під проводом Семена Височана оволоділи місцевим замком, який тоді належав польським магнатам Яблоновським, і зруйнували його.
Однак на території села виявлено багатошарове поселення (культура шнурової кераміки: кінець III ст. — перша половина II ст. до н. е.), а на Липниках — 10 поховань культури карпатських курганів (кінець ІІ — початок V ст. до н. е.). У 1969 році у Дебеславцях виявлено й обстежено археологами залізоплавильну піч, а у 1987 році в урочищі Лисак на Замковій горі знайдено поселення трипільської культури (кінець V ст. — третя чверть V ст. до н. е.) та періоду Давньої Русі (XII—XIII ст.).
Відомо, що уже в 1680 році у Дебеславцях, в урочищі Попів Горб, була церква. Є грамота за 1743 рік на право служіння. Науковці Прикарпатського університету після досліджень припускають, що на руїнах давнього замку міг бути монастир Покрови Пресвятої Богородиці. Після того, як велика вода річки Прут розділила населені пункти Матеївці і Залуччя, повінь затопила і церкву в Дебеславцях. Мешканці села перебралися на Замкову Гору, де була монастирська церква. Згодом там спорудили нову церкву, яку 1865 року освячено як храм Святого Миколая. Є думка, що насправді храм збудовано більш як 300 років тому.
У часи другої світової війни та у післявоєнний час у селі діяв Самооборонний Кущовий ВідділВ книзі «Реабілітовані історією. Івано-Франківська область. Книга друга» у розділі «Загинули в боротьбі з комуністичним режимом» згадані загиблі стрільці і члени СКВ з села Дебеславці, більшість з Дебеславських членів СКВ загинули там же. .
З села походить солдат дивізії «Галичина» Ремболович Богдан, котрий загинув в бою під БродамиНаціонально-визвольний рух середини 20 ст. в селі Дебеславцях.
Дебеславці відомі тим, що на Замковій горі неподалік церкви, 1 травня 1967 року, у день Воскресіння Господнього, з'явився синьо-жовтий прапор. Тракториста Степана Ткача (1937—28.07.1968) заарештували нібито за це і тортурами вибили потрібні зізнання. Пообіцяли, що скоро відпустять, і він, щоб припинити нестерпні муки, наговорив на себе. За це отримав два з половиною роки у концтаборах Мордовії, де помер 28 липня 1968 року за нез'ясованих обставин.
Вдруге за часи комуністичного панування синьо-жовтий прапор було встановлено на церковному подвір'ї 19 грудня 1974 р. Прапор встановлювали Василь Мельничук ("Борман") і Михайло Слободян, уродженець села Дебеславці, який створив у селі Трач підпільну організацію "Національно-демократичний визвольний союз "Гомін". За це каральні органи КДБ прирекли Михайла на 11,5 років суворого режиму у таборах ГУЛАГу.
Повстанці з Дебеславець Стефурак Федір Дмитрович (псевдо не відоме) 1921-†1944, член Карпатського Крайового Проводу ОУН;
Сем'юк Андрій Миколайович («Орлик») 1923-†1951, член ОУН;
Томенко Степан Михайлович (псевдо не відоме) 1922-†1944, член ОУН;
Томенко Микола Миколайович (псевдо не відоме) 1925-†1944, член молодіжної ОУН;
Томенко Василь Іванович («Жук») 1910-†1944, член ОУН;
Сем'юк Юрій Миколайович («Яструб») 1910-†1944, боєць СКВ;
Амброзяк Павло Васильович («Юрко», «Свистун») 1919-†1944, член ОУН;
Граматюк Михайло Юрійович («Крук») 1918-1944, член ОУН;
Амброзяк Йосип Федорович 1903-†????, боєць УПА в сотні «Клима»;
Дячук Федір Юрійович («Кавка») 1915-†????, член ОУН;
Бейсюк Василь Іванович (псевдо не відоме) 1919-†????, член ОУН;
Жолобайло Василь Андрійович (псевдо не відоме) 1924-†1946, член ОУН;
Жолобайло Дмитро («Зелений») 1921-†????, член ОУН;
Іваничук Федір Михайлович («Баранчик») 1923-†????, боєць УПА в сотні «Клима»;
Колісник Степан Дем'янович («Рак») 1921-†????, член ОУН;
Мироняк Богдан Григорович (псевдо не відоме) 1916-†????, член ОУН;
Петрук Дмитро Васильович («Корінь») 1920-†????, боєць СКВ;
Рудковський Іван Йосипович («Юзів») 1916-†1944, член ОУН;
Сапович Дмитро Васильович («Граб») 1920-†1944, член ОУН;
Слободян Іван Юрійович («Сумний») 1922-†????, боєць УПА в сотні «Клима»;
Стефурак Юрій Васильович («Танасишин») 1924-†????, член ОУН;
Ткач Йосип Іванович («Карий») 1920-†1944, член ОУН;
Томенко Іван Миколайович («Яструб») 1901-†1945, член ОУН;
Томенко Федір Дмитрович («Боярин») 1924-†????, боєць СКВ;
Томенко Федір Степанович (псевдо не відоме) 1921-†????, боєць СКВ, кур'єр Коломийського надрайонного проводу ОУН;
Стефурак Андрій («Нуцик») 1923-†????, член ОУН;
Рожик Марія («Кара») 1923-†1945, кур'єр ОУН;
Мироняк Ганна Никифорівна («Орличка») 1925-†????, членкиня ОУН;
Колісник Марія Юріївна («Іскра») 1910-†????, зв'язкова ОУН;
Киф'як Марія Федорівна («Гайова») 1926-†????, членкиня ОУН;
Жупанська Ганна Іванівна («Галка») 1925-†2012, кур'єр ОУН;
Сапович Ганна Кирилівна (псевдо не відоме) 1924-†????, членкиня ОУН;
Мироняк Марія Василівна («Семенцева») 1925-†????, зв'язкова ОУН;
Жупанська Ганна Василівна (псевдо не відоме) 1926-†????, зв'язкова ОУН;
Сем'юк Марія Миколаївна («Чорна») 1927-†????, зв'язкова ОУН;
Амброзяк Стефанія Василівна (псевдо не відоме) 1926-†2006, зв'язкова ОУН;
Сапович Федір («Фішка») 1901-†????, член ОУН;
Сем'юк Юрій Ілліч («Косарик») 1928-†????, боєць СКВ, член ОУН;
Яремійчук Василь («Дяришин») 1929-†2007, зв'язковий СКВ;
Петрук Григорій Васильович («Шкварків») 1927-†1943, член ОУН;
Томенко Стефанія Ярославівна («Голубка»), членкиня ОУН;
Шукайлюк Марія Миколаївна («Зірка») 1928-†????, членкиня ОУН;
Кавецька Минуся Володимирівна («Вивірка») 1930-†????, зв'язкова ОУН;
Козарук Іван (псевдо не відоме) 1919-†2006, боєць УПА в сотні «Скуби».
Соціальна сфера Школа
Відомі люди Народилися Якимович Гнат — український письменник-драматург, священник. Голубка Іван Васильович (1996—2023) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни, Герой України (посмертно). Сенюк Олена Якимівна — українська радянська діячка, літпрацівник газети, заступник голови Коломийського райвиконкому Станіславської області. Депутат Верховної Ради УРСР 1-го скликання (у 1940–1947 роках) від Станіславської області.
Примітки
Джерела
Дебеславцям — 555: Село доблесті і слави