Шарль-Франсуа Ґуно́ (; — ) — французький композитор, диригент, один із творців французької ліричної опери.
Народився у Парижі в родині художника Франсуа-Луї Ґуно і викладачки музики Вікторії Ґуно (до шлюбу — Лемашуа). 1838 року вступив до Паризької консерваторії, а 1839 року одержав Римську премію за кантату «Фернан», що дала можливість провести на правах стипендіата понад два роки в Італії й один рік у Відні та Німеччині.
Після повернення до Парижа в 1843–1848 роках працював органістом і регентом у церкві Іноземних місій. У цей період компонував тільки духовні твори. До оперного жанру звернувся у 1850-х. Найвідомішою оперою митця є «Фауст», написаний 1859 року.
У творчому доробку композитора 14 опер, а також ораторії, меси, романси.
Був знайомий з багатьма діячами європейської музики, зокрема з Поліною Віардо, яка виконала заголовну партію в першій опері Ґуно «Сафо» (прапрем'єра — 16 квітня 1851 року). Саме в садибі Віардо у Брі Ґуно писав цей твір.
Головні опери 1851: 1859: Фауст, за першою частиною однойменної драми Й.-В. Ґете 1864: , на основі роману у віршах Ф. Містраля «Мірейо» 1865: , за однойменною трагедією В. Шекспіра.
Посилання Ш. Ґуно. Спогади митця. Переклад і примітки – В. Білоцерківський
Сайт, присвячений композиторові
Примітки