Альберто Малезані (, 5 червня 1954, Верона) — італійський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. Найбільших результатів здобув з «Пармою», тренуючи яку у 1999 році став володарем Кубка Італії, Суперкубка Італії, а також Кубка УЄФА.
Ігрова кар'єра Народився 5 червня 1954 року в місті Верона. Ігрова кар'єра Альберто почалася у молодіжному складі клубу Аудаче" (Сан-Мікеле), також він виступав за молодь «Віченци», проте потім повернувся в «Аудаче» і навіть вийшов з клубом з Серії D в Серію C в сезоні 1976/77, провівши за клуб у тому сезоні 14 матчів, після чого завершив свою кар'єру в 23-річному віці.
Кар'єра тренера Після завершення кар'єри гравця Малезані почав працювати в амстердамському офісі компанії Canon, одночасно вивчаючи метод «тотального футболу» в школі «Аякса». Його пристрасть до цього футболу була такою, що на свій медовий місяць Малезані поїхав в Барселону, щоб поспостерігати за тренуваннями, проведеними Йоганом Кройфом.
У 1990 році Малезані виїхав з Амстердама в «К'єво», де почав працювати з молодіжним складом, а вже на наступний рік став помічником головного тренера клубу Карло Де Анджеліса у першій команді, а в 1993 році Малезані став головним тренером «К'єво», в першому ж сезоні вийшовши з клубом в Серію В. Це був історичний перший вихід цього клубу у другий дивізіон Італії.
Після трьох сезонів у Серії В, Малезані перейшов в клуб вищого дивізіону «Фіорентину», а через рік Альберто прийняв пропозицію «Парми», з якою Малезані виграв Кубок Італії, Кубок УЄФА і Суперкубок Італії, а також двічі зайняв з командою 4-е місце в чемпіонаті країни.
У сезоні 2000/01 Малезані був звільнений, після чого тренував «Верону». З нею він встановив своєрідний антирекорд — вперше в історії чемпіонату команда, яка після першого кола йшла на шостому місці, вилетіла із Серії А. Після цього він сказав: «Мабуть, мою зарплату потрібно скоротити відсотків на 40, а в Серію А повернемося вже в наступному році». Але впоратися із завданням Альберто не зміг. Потім Малезані тренував «Модену» і грецький «Панатінаїкос», під час роботи з яким Малезані постійно критикувала грецька преса, а 15 грудня 2005 року після нічиєї з аутсайдером «Іраклісом» у тренера стався припадок гніву, під час якого він кричав і гупав по столу. Крім цього Малезані 21 раз повторив слово «каццо» (), що є лайкою в італійській мові (Warning: Rough language). У другій частині сезону він повернувся на вершину, закінчивши чемпіонат на третьому місці. Наприкінці квітня він заявив, що повернеться до Італії з сімейних причин, перервавши свої стосунки з грецькою командою наприкінці сезону.
У 2007 році Малезані зайняв пост головного тренера клубу «Удінезе», замінивши звільненого Джованні Галеоне, але посів з клубом лише 10-е місце, після чого був звільнений. 27 листопада 2007 року Малезані був представлений як головний тренер клубу «Емполі», замість Луїджі Каньї, але 31 березня 2008 року Малезані був звільнений, після домашньої поразки 0:2 від клубу «Сампдорія», яка опустила «Емполі» на останнє місце в Серії А.
23 листопада 2009 року Малезані очолив «Сієну», яка на момент приходу спеціаліста, перебувала на останньому місці в чемпіонаті Італії . 21 травня 2010 року звільнений з поста головного тренера «Сієни», після того як закінчив сезон на передостанньому місці і вилетів з командою в Серію В.
1 вересня 2010 року призначений головним тренером «Болоньї». По закінченні сезону Альберто покинув клуб, який посів у чемпіонаті 16-е місце.
26 травня 2011 рік Малезані очоливши клуб «Дженоа»Calciomercato Genoa: Ufficiale, Malesani nuovo tecnico del Genoa, він сказав: «Шанувальники будуть насолоджуватися атакуючим футболом „Дженоа“. Ми будемо грати за схемою 3-4-3»Малезани підтвердив, що очолить «Дженоа». 19 червня 2011 року інформація про призначення Малезані на пост головного тренера «Дженоа» знайшла своє офіційне підтвердження. Контракт підписаний строком на 1 рік з можливістю продовження ще на рік . 22 грудня 2011 року, через день після поразки від «Наполі» з рахунком 1:6, був звільнений зі свого посту, але 2 квітня 2012 року повернувся на посаду головного тренера клубу після звільнення Паскуале Маріно. 23 квітня 2012 року, через день після розгромної поразки в домашньому матчі від «Сієни» (1:4), Малезані був звільнений, а на його місце призначено Луїджі Де Каніо.
5 лютого 2013 року призначений на пост головного тренера «Палермо». Змінив на цьому посту Джан П'єро Гасперіні . Проте, лише після трьох матчів, які усі закінчились внічию, вже 24 лютого 2013 року Малезані був звільнений з посади.
29 січня 2014 року призначений головним тренером «Сассуоло» . Змінив на цьому посту Еусебіо Ді Франческо . Проте і в цій команді протримався дуже недовго. Під керівництвом Малезані клуб провів 5 матчів (проти «Верони», «Інтернаціонале», «Наполі», «Лаціо» і «Парми»), усі програв, після чого на посаду головного тренера було повернуто Ді Франческо.
Титули і досягнення Як тренера Володар Кубка Італії (1): «Парма»: 1998–199 Володар Суперкубка Італії (1): «Парма»: 1999 Володар Кубка УЄФА (1): «Парма»: 1998–99
Примітки
Посилання