Вільний Ідель-Урал (рос. Свободный Идель-Урал, татар. Азат Идел-Урал, ерз. Олячив Рав-Уралонь) — громадський рух народів Надволжя, що ставить за мету здобуття незалежності республіками Мордовія, Чувашія, Марій Ел, Татарстан, Удмуртія, Башкортостан та створення інтеграційного об'єднання цих шести країн зі спільним кордоном, економічним простором та колективною системою безпеки. Учасники Форуму Вільних Народів Постросії.
Історія 26 грудня 2017 року з російської колонії вийшов на волю один з лідерів татарського національного руху Рафіс Кашапов, заарештований 28 грудня 2014 року і засуджений у вересні 2015 року до 3 років колонії за критику анексії Криму. На початку лютого 2018 року він переїхав в Україну, де невдовзі зустрів однодумця, уродженця Мордовії ерзянина Сиреся Боляєня, військового на пенсії.
21 березня Рафіс Кашапов, Сиресь Боляєнь та невелика група їхніх однодумців провели у Києві пресконференцію, на якій заявили про створення громадського руху «Вільний Ідель-Урал».
Перші 5 місяців своєї діяльності організація не виступала з відверто сецесіоністських позицій, а декларувала свою боротьбу за відновлення республіками Поволжя реального суверенітету. Однак, після ухвалення Державною думою закону про порядок вивчення рідних мов у загальноосвітніх навчальних закладах, яким було вилучено державні мови республік з обов'язкової частини навчальних програм, «Вільний Ідель-Урал» змінив мету своєї діяльності.
25 липня 2018 року «Вільний Ідель-Урал» оголосив, що прагне до побудови у майбутньому незалежних національних демократичних держав: Ерзяно-Мокшанії, Чувашії, Марій Ел, Татарстану, Удмуртії і Башкортостану. При цьому Рух наголосив, що дотримується ненасильницьких методів опору. Вже за кілька днів російські ЗМІ повідомили, що проти співзасновника Руху Рафіса Кашапова порушено нову кримінальну справу за публікацію в мережі Інтернет матеріалів, що розпалюють ворожнечу за ознаками раси, національності, мови, приналежності до релігії.
Ідеологія «Вільний Ідель-Урал» позиціоює себе як масовий громадсько-політичний рух, заснований на засадах демократизму і гуманізму. Мета — побудова у майбутньому незалежних національних демократичних держав: Ерзяно-Мокшанії, Чувашії, Марій Ел, Татарстану, Удмуртії і Башкортостану. Головними цілями організації є боротьба за реалізацію соціальних, культурних і релігійних прав народів ерзя, мокша, чувашів, марі, татар, удмуртів та башкир.
Статус Республік Ідель-Уралу
Організація ставить перед собою за мету побудову незалежних національних демократичних держав: Ерзяно-Мокшанії, Чувашії, Марій Ел, Татарстану, Удмуртії і Башкортостану. «Вільний Ідель-Урал» заявляє, що прагне згуртувати ці національні республіки в єдине інтеграційне об'єднання (на зразок Європейського Союзу). Рух декларує, що кожна республіка самостійно реалізовуватиме свою внутрішню і зовнішню політику, але всі разом забезпечуватимуть себе колективною безпекою, спільно охоронятимуть зовнішній кордон, матимуть єдиний митний простір та грошову одиницю тощо.
Водночас «Вільний Ідель-Урал» презентував програму, де окреслив власні мети та завдання до моменту набуття Республіками Ідель-Уралу державної самостійності. Зокрема, на етапі перебування 6 республік у складі РФ, Рух виступає за побудову відносин між республіками і федеральним центром на договірних засадах. Республіки Ідель-Уралу повинні володіти правом вето щодо розгляду тих питань, які торкаються їхніх інтересів, а також самостійно вступати у зносини з іншими державами та міжнародними організаціями. У конституціях Республік Ідель-Уралу слід визначити статус громадянина та ухвалити закони про громадянство.
«Вільний Ідель-Урал» закликає уряди та громадян республік Поволжя відмовитись від ідеї перегляду кордонів між республіками. Тема перегляду кордонів між республіками Ідель-Уралу є надзвичайно популярною не лише серед націоналістичних рухів корінних народів регіону, але й серед широких громадських кіл. Зокрема, серед волзьких татар побутує думка, що кордон не лише проведений несправедливо (мовляв райони заселені татарами відійшли до Башкортостану), але й на кордоні республік штучно встановили часовий пояс, — ці відмінності, на думку татарської громадськості, покликані ускладнити зв'язки між татарами, які мешкають в обох республіках. Суперечка щодо зміни кордону між республіками Татарстан та Башкортостан безуспішно триває від 1991 року. Ця тема залишається вкрай чутливою як для татар, так і для башкир. Однак, суперечки щодо перегляду кордонів між республіками стосуються не лише татаро-башкирських взаємин. Наприклад, у грудні 2019 р. активісти із м. Алатир в Чувашії запропонували провести референдум щодо включення міста до складу Республіки Мордовія. Хоча «Вільний Ідель-Урал» не підтримує подібного роду ініціатив, рух активно виступає за перегляд зовнішніх кордонів республік — тих, що межують не з національними республіками, а з областями. Зокрема, «Вільний Ідель-Урал» публічно закликає до ліквідації Оренбурзького коридору шляхом передачі до складу Башкортостану двох районів Оренбурзької області: Кувандицького та Гайського.
Одним з проектів руху стала розробка політичної карти Ідель-Уралу, що була презентована у Львові 23 вересня 2018 року в рамках «Форуму видавців». Один із співзасновників «Вільного Ідель-Уралу» Боляєнь Сиресь зазначив, що хоча етнічні землі башкир, татар, чувашів, марі, ерзі та мокші поширюються далеко за межі сучасних республік — перегляд кордонів, особливо кордонів між республіками, матиме катастрофічні наслідки для національних рухів Ідель-Уралу. На думку Боляєня Сиреся сам факт наявності республік, з визнаними адміністративними кордонами — це великий здобуток національних рухів, що слугуватиме відправною точкою в процесі здобуття незалежності від РФ.
Військо та служба в армії
На території Республік Ідель-Уралу необхідно створити спеціальні територіальні військові формування, у яких проходитимуть обов'язкову військову службу громадяни Республік Ідель-Уралу, незалежно від їх національності. Військову або поліційну службу, терміном один рік, повинен відбути кожен громадянин віком від 18 до 30 років. Кожен громадянин, який пройшов таку службу, набуває право володіти та носити зброю. Продаж зброї дозволений лише громадянам віком від 21 року і лише у державних магазинах.
Рух виступає проти несення обов'язкової військової служби громадянами Республік Ідель-Уралу за межами цих республік.
«Вільний Ідель-Урал» добивається проголошення Республік Ідель-Уралу зоною вільною від ядерної зброї. Рух виступає за виведення з території Республік Ідель-Уралу зброї масового ураження і скорочення кількості звичайного озброєння.
Національна політика
Рух бореться за реалізацію права народів Ідель-Уралу на повний цикл шкільної та університетської освіти державними мовами Республік Ідель-Уралу. Державні мови є обов'язковими для вивчення у навчальних закладах всіх форм власності: з першого та до останнього класу. У представницьких органах влади слід запровадити квотний принцип формування, згідно з якими більшість мандатів завжди гарантовано залишатиметься за представниками корінних народів.
На території Республік Ідель-Уралу слід забезпечити культурну автономію корінним народам, створити умови для реалізації їх культурних та соціальних прав, — насамперед права на освіту рідною мовою, права створювати власні товариства та ЗМІ.
У діловодстві та державному управлінні слід використовувати державні мови, а у зносинах між суб'єктами РФ — російську мову. У сфері соціального обслуговування слід забезпечити використання державних мов Республік Ідель-Уралу.
Населеним пунктам та об'єктам топоніміки слід повернути їх автентичні назви, що були замінені чи спотворені в результаті колоніальної політики.
Діяльність Організація має своїх активістів в Україні, Польщі, Великій Британії, США, Туреччині, Естонії та Фінляндії. Основними напрямками роботи «Вільного Ідель-Уралу» є просвітницька та правозахисна діяльність. Активісти проводять мітинги та пікети під дипломатичними представництвами Російської Федерації в європейських державах з метою привернення уваги до проблем корінних народів Поволжя. Рух фінансово підтримує родини політичних в'язнів, які відбувають покарання в Росії, а також доносить інформацію до світової громадськості про становище ерзянського, мокшанського, чуваського, марійського, татарського, удмуртського та башкирського народів в Ідель-Уралі.
«Вільний Ідель-Урал» здійснює радіомовлення ерзянською мовою в інтернеті: кілька разів на місяць виходять огляди новин світової політики, економіки, спорту та культури. Також щомісяця у мережі з'являється програма «Торпингень блокнот» (ерз. «Військовий нотатник»), у якій висвітлюються події військових конфліктів, обговорюється новинки військово-промислового комплексу та розповідається про військову історію народу ерзя.
Розширення суверенітету Представники руху добиваються відновлення суверенітету республік Ідель-Уралу, якій вони мали у першій половині 1990-х років. Під час обговорення у 2020 році путінських правок до конституції РФ, «Вільний Ідель-Урал» публічно звернувся до керівництва і до жителів республік Ідель-Уралу. У своєму зверненні активісти звинуватили Кремль у тому, що «РФ де-факто вже не федерація, а привілейоване становище російської нації закріплене фактично сформованими відносинами між центром і регіонами» і висунули Москві 10 власних вимог:
В інтерв'ю виданню «Idel.Реалии» співзасновник руху Сиресь Боляєнь заявив, що «Вільний Ідель-Урал» насамперед апелює до мешканців Ідель-Уралу, а не до чинної влади.
Захист мов Першими масовими акціями руху стали публічні заходи на підтримку ерзянської, мокшанської, чуваської, марійської, татарської, удмуртської та башкирської мов. У квітні 2018 року, з ініціативи руху, стартувала міжнародна адвокаційна кампанія «Захистимо мови Ідель-Уралу!» під час якої активісти в Ідель-Уралі та за його межами, фотографувались у публічних місцях із плакатами на підтримку рідної мови. Фото поширювались у соціальних мережах із закликом проявляти мовну стійкість і чинити опір русифікації.
Завершенням кампанії стало проведення 28 квітня 2018 року одночасних пікетів дипломатичних представництв Російської Федерації у різних державах світу. Акції відбулись під гаслом «Захистимо мови Ідель-Уралу!», і мали на меті привернути увагу світової громадськості до проблеми політики русифікації, яку проводить Москва над народами Ідель-Уралу: ерзя, мокша, марі, чувашами, удмуртами, татарами і башкирами.
Організатори акції пояснили пікети дипломатичних представництв РФ наступним чином.
Активісти Руху з різних куточків світу активно коментують мовну політику РФ, зокрема обмеження вивчення державних мов у школах Республік Ідель-Уралу. У серпні 2018 року співзасновник «Вільного Ідель-Уралу» Сиресь Боляєнь провів у Києві пресконференцію для українських журналістів, на якій розкритикував політику русифікації шкільної освіти в Поволжі. Активіст зазначив, що в сучасній Росії вивчення національної мови примусово зводиться до рівня показухи та «літературщини», коли мову певного етносу використовують лише для демонстрації удаваного рівноправ'я націй. Він провів аналогію з українською «шароварщиною», яка заохочувалася, зокрема, в СРСР, і полягала у тому, що національним меншинам дозволяли співати та віршувати своєю мовою, але не дозволяли нею творити політику, тим більше політику, яка не корелюється з імперською. В Росії, як і в СРСР представників, інших етносів переконують у пріоритетності російської мови як передової, і водночас намагаються переконати у вторинності національних мов. Наприклад, для підтримки національної ерзянської мови місцеві громади поки що проводять певну роботу, але це робиться у багатьох випадках показово, на свято, раз на рік, і така ситуація складається і з багатьма іншими мовами корінних народів Російської Федерації.