Річард Теодор Елі (; , Ріплі, штат Нью-Йорк — †, м. Олд-Лайм, штат Коннектикут) — американський економіст, співзасновник і шостий президент Американської економічної асоціації.

Біографія

Ранні роки Річард Теодор Елі народився 13 квітня 1854 року в Ріплі, штат Нью-Йорк. Він — старший з трьох дітей Езри Стерлінг і Гаррієт Гарднер Елі. Незабаром після народження Елі, його сім'я переїхала на ферму площею 90 акрів біля Фредонії, штат Нью-Йорк, де Елі провів наступні 16 років. Батько Елі був інженером, який навчався самостійно, і йому бракувало навичок і знань для успішного господарства, також занадто покладаючись на популярну, іноді помилкову інформацію, яку він отримав від фермерських журналів. Його батьки були пресвітеріантами, але Елі надав перевагу Єпископальній Церкві.

Освіта та кар'єра У Колумбійському Університеті в Нью-Йорку Елі отримав ступінь бакалавра, а пізніше було навчання в Гейдельберзькому університеті, де Річард отримав докторський ступінь з економіки. А докторський ступінь в галузі права він отримав в коледжі Хобарта в 1892 році.

У 1881 р. він уже викладав політичну економіку в Університеті Гопкінса в Балтіморі, штат Меріленд, по 1892 роки.

У 1885 році Елі став засновником Американської економічної асоціації, в якій він до 1892 року був секретарем, а в період 1899—1901 був її президентом. Елі також заснував компанію «Lambda Alpha International» 1930 році, завданням якої є заохочення вивчення земельної економіки в університетах. Річард Теодор Елі був також відомий як «Батько земельної економіки».

У квітні 1891 Елі був засновником та першим секретарем Християнського Союзу, організації, що виступає за застосування християнських принципів до соціальних проблем у світі. З 1892 по 1925 рік Річард був професором політекономії в Університеті Вісконсина у МедісоніУніверситетський сайт а, крім того, він був директором Школи економіки, політичних наук та історії в тому ж університеті. Відомо, що в 1894 році Елі спробували змістити з кафедри за те, що в його викладанні нібито простежувався соціалістичний підтекст, проте спроба ця провалилася.

У 1925 році Елі переїхав до північно-західного університету в Чикаго, де отримав посаду професора економіки. В цьому місті він залишався до свого виходу на пенсію в 1933 році.

Політичні погляди Елі вважали радикаломДив, наприклад, редакційні коментарі у біографії, опубліковані Товариством Джона Беріка в 1973 році: Френсіс Х. Ганнон, «Річард Т. Елі» в біографічному словнику ліворуч: том IV, стор. 357, тому що Елі фактично виступав проти соціалізму. Він стверджував, що соціалізм не потрібний, і "альтернатива соціалізму — наш складний соціально-економічний порядок, який заснований, в основному, на приватну власність ". Він попередив, що належний «баланс між приватним та державним підприємством» «загрожує соціалізмом, з одного боку, і плутократією, з іншого»Ely, Дослідження в еволюції індустріального суспільства, с. 464, 468, 237..

Критика соціалізму Елі, зробила його політичною метою самих соціалістів. У своїй книзі 1910 року «Десять сліпих лідерів»<ref>Артур М. Льюїс, Десять сліпих лідерів. Чикаго: Чарльз Х., 1912; с. 65, 78.</ref> Артур Морроу Льюїс визнав, що Елі був «справедливим опонентом», який «багато зробив, щоб отримати слухання для соціалізму серед нерозумних», але стверджував, що він є лише одним із «буржуазних інтелектуалів», які були «недостатньо інтелектуальними, щоб зрозуміти природу нашої позиції». На нього значною мірою вплинув Герберт Спенсер, який віддавав перевагу конкуренції за монополію чи державну власність, з регулюванням «захистити свої переваги» та «пом'якшити його зло''». Треба було «підвищити свій моральний і етичний рівень». І хоча Герберт Спенсер вважав, що на вільну конкуренцію найкраще сприяє дерегуляція та менша держава.

Елі підтримував профспілки та виступав проти дитячої праці, як і багато лідерів Прогресивного руху. Елі був близький до євангельського руху, підкреслюючи, що Євангеліє від Христа застосовується до суспільства в цілому, а не тільки для окремих індивідів.

Під час Першої світової війни Елі брав активну участь у створенні громадського руху для допомоги фронту, діючи в рамках організації «League to Enforce Peace». Він же був головою комітету з організації «Win the War Convention», захід якої пройшов в Медісоні в листопаді 1918 року. Політична діяльність Річарда Елі під час Першої світової війни включала його потужну кампанію з виведення сенатора Лафоллета з політики. Попри те, що Роберт Лафоллет був загалом прогресивним у політиці, його недостатня підтримка війни зробила його непридатним для роботи, на думку Річарда Елі, і, таким чином, Елі виступив проти того, щоб його видалили з Сенату Сполучених Штатів і припинили його вплив у політиці штату Вісконсин.

Смерть і спадщина

Річард Елі помер в м. Олд Лайм, штат Коннектикут, 4 жовтня 1943 року. Велика частина його багатої бібліотеки була придбана Університетом Луїзіани. Сьогодні ім'я Річарда Елі в основному згадується, як ім'я безпосереднього батька-засновника Американської економічної асоціації, яка започаткувала в своїй пам'яті щорічну «Лекцію Річарда Т. Елі» в 1960 році, що, на відміну від інших почестей Асоціації, також відкрита для неамериканських економістів.

Тепер його будинок відомий як Річард Т. Елі Хаус, який включено до Національного реєстру історичних місць.

Бібліографія

Ely R.T. Recent American Socialism, 1885 Ely R.T. French and German Socialism in Modern Times. — NY, 1883 Ely R.T. Pullman: A Social Study //Harper's Magazine, 70, February 1885, pp. 452–466 Ely R.T. The Labor Movement in America. — NY, 1886 Ely R.T. Cooperation in America, 1887 Ely R.T. Problems of To-day; Tariffs, Taxation, Monopolies, 1888 Ely R.T. An Introduction to Political Economy, 1889 Ely R.T. Social Aspects of Christianity, 1889 Ely R.T. Outlines of Economics. — NY, 1893 Ely R.T. Socialism; an Examination of its Nature, its Strength and its Weakness. — London, 1894 Ely R.T. Property and Contract in their Relation to the Distribution of Wealth, 1914 Ely R.T. Ground Under Our Feet, 1938. </div>

Примітки

Посилання Елі, Річард Академічна свобода на випробуванні: на випробуванні Елі в 1894 році Витяг із Соціального Закону про Службу Профіль на вебсайті «Історія економічної думки» Профіль на вебсайті Університету Вісконсин-Медісон

Джерела Терон Ф. «Аристократ на пробу: Справа Річарда Т. Елі» , Вісконсин журнал історії, т. 47, № 2 (зима 1963-64), с. 140—159. «Sidney Fine», Річард Т. Елі, попередник прогресивного віку, 1880—1901, «Долина історичних досліджень Долини Міссісіпі». том 37. «Соціальний вірш Річарда Т. Елі» Літературний дайджест, том. 10, С. 5-6. Артур М. Льюїс Десять сліпих лідерів сліпих Чикаго: Чарльз Х. Керр. 1910. Див. «Глава 4: Річард Т. Елі», с. 65-82. Бенджамін Г. Радер; Річард Т. Елі: «Оповідання про соціальне Євангеліє», Журнал американської історії, том 53, випуск 1, 1 червня 1966 р., Стор. 61-74