Гасан Геракареці (*Հասան Խաչենցի, д/н — 1182) — останній цар Сюнікського царства з 1166 до 1170 року. Відомий також як Гасан Хаченський та Гасан I Великий.
Життєпис Син Вахтанга I, князя Нижнього Хачену, й Кати, доньки Григора II, царя Сюніка. Після смерті батька у 1142 році стає князем Нижнього Хачену, значно його зміцнивши, за що отримав прізвисько «Великий». У 1166 році після смерті діда за материнською лінією стає новим володарем Сюнікського царства. З самого початку вимушений був продовжувати боротьбу з сельджуцькими атабеками Ільдегідами.
1170 року зазнав важкої поразки, внаслідок чого було втрачено важливу фортецю Багаберд, де мусульмани знищили 10 тис. старовинних рукописів, різних реліквій вірменського народу. З огляду на це Гасан I переніс столицю до Гандзасару. Але практично усе Сюнікська держава фактично припинило існування. Втім, Гасан Геракареці до кінця життя титулувався царем Сюніку.
До самої смерті у 1182 року з успіхом захищав Нижній Хачен, де отаборився, зумівши об'єднати більшу частину колишнього Хаченського князівства. Йому спадкував син Вахтанг Тагаворазн.
Джерела «The Meliks of Eastern Armenia: II.» Revue des Études Arméniennes 10 (1973—1974), pp. 281—303 Hewsen, Robert H. «The Kingdom of Arc'ax» in Medieval Armenian Culture (University of Pennsylvania Armenian Texts and Studies). Thomas J. Samuelian and Michael E. Stone (eds.) Chico, California: Scholars Press, 1984, pp. 42–68, ISBN 0-89130-642-0 Б. Улубабян. История Арцаха от начала до наших дней. — Ер., 1994.