Степа́н Дем'я́нович Ковнір (*1695 — †1786) — український архітектор 18 століття, майстер українського бароко. Підданий Києво-Печерської лаври, автор багатьох споруд її архітектурного комплексу.

Біографія

Народився 1695 року у селі Гвоздів на Київщині, що з 16 століття належало Київському Пустинно-Микільському монастирю. З молодих років працював каменярем.

Був підданним Києво-Печерської лаври (хоч і звільненим від усіх монастирських повинностей). Близько 1720 року переселився до Києва. Монастир зазнав великої пожежі у 1718 році. Тому тут розпочали великі відбудовчі роботи, в яких брав участь Ковнір. Спершу він працював під керівництвом Йогана Шеделя, Василя Нейолова та інших професійних зодчих, а з часом і сам отримав кваліфікацію «кам'яного будівництва майстра».

Вважається, що першими творами Ковніра були споруди господарчого призначення — склади, комори, ключарня, палітурня, друкарня. За участю Ковніра споруджено дзвіниці на Ближніх та Дальніх печерах, храм у Китаєві, Кловський палац та інші видатні пам'ятки українського бароко. Яскравим шедевром є Ковнірівський корпус на території Верхньої Лаври — колишнє службове монастирське приміщення.

Києво-Печерській лаврі будівничий віддав майже 40 років своєї праці.

Дослідження життя і творчості Дослідження життя і творчої спадщини майстра почалися лише у 20 столітті. Честь уточнення багатьох біографічних даних про Степана Ковніра належить Борису Крицькому, який у 1950-60 роках зокрема з’ясував рік його народження.

Творіння Ковніра викликали захоплення професора Юрія Асєєва, який писав:

Творча спадщина

Київ: Києво-Печерська лавра: Ковнірівський корпус (1721—73); дзвіниці на Ближніх (1759—62) і Дальніх (1754—61) печерах; Кловський палац (1754—61, разом із Василем Нейоловим); іконостас церкви Спаса на Берестові (1760, не зберігся); палітурня (корпус №13) (1757—70); фронтони Успенського собору (1767—69, разом з Й. Бєлінським (Білинським) та Г. Пастуховим); дзвіниця Братського монастиря на Подолі (1756, не збереглася); Свято-Троїцька церква у Китаєві (1763—67). Васильків: собор Антонія і Феодосія з дзвіницею (1756—58).

Роботи на будівництвах інших майстрів

Київ: Києво-Печерська лавра: Велика лаврська дзвіниця (1731—1745, разом з І. Рубашевським, сім'ями майстрів Горохів, Шароварів та іншими під керівництвом Йогана-Ґоттфріда Шеделя); Андріївська церква (з 1749, разом з іншими під керівництвом Івана Мічуріна за проектом Франческо Бартоломео Растреллі);

Сумнівна

Великі Сорочинці: Спасо-Преображенська церква (1723—32).

Галерея

Примітки

Джерела

Р. Ю. Подкур. Ковнір Степан Дем'янович // «Вулиці Києва, Довідник» УЕ, Київ — 1995 Енциклопедичний довідник «Київ». Під ред. А. Кудрицького. — Київ, ГР УРЕ, 1982 «Киевские ведомости», № 63 (3449) від 31 березня 2005 «Українська культура», № 1, 1995 «Образотворче мистецтво», № 1, 1971, с. 10.

Посилання

Ковнір Степан // Васильків Києво-Печерська лавра