Аревахач (, сонячний хрест)Термин «Аревахач» часто употребляют также последователи армянских неоязыческих течений Объединение армянских арийцев, основные арийские символы , 2012, також відомий як Вірменський знак вічності — древній вірменський символ у вигляді круглого, вихрового, гвинтоподібного кола, схожого на сонцеJacob G. Ghazarian (2006), The Mediterranean legacy in early Celtic Christianity: a journey from Armenia to Ireland , Bennett & Bloom, pp. 263, P. 171. Один з найдавніших символів у вірменській культуріK. B. Mehr, M. Markow, Mormon Missionaries enter Eastern Europe, Brigham Young University Press, 2002, pp. 399, стр. 252. Є головним образотворчим символом Вірменії та вірмен . Символіка
В залежності від кількості елементів вірменський знак вічності називається відповідно шестикрилим або восьмикрилимрешение Национального Совета Западной Армении, о флаге Западной Армении , 2011Тер-Варданян Г. А. (1998), «Новая интерпретация надписи судакского армянского хачкара» , Историко-филологический журнал НАН РА, № 3 . pp. 149—154. ISSN 0135-0536.
Згідно Вілю Мириманову, вписана в коло свастика як різновид хреста підкреслює момент руху, перетворення життя в смерть і смерті в життяВ. Б. Мириманов // Четвёртый всадник Апокалипсиса: эстетика смерти : Смерть/Вечность в ритуальном искусстве от палеолита до Возрождения // РГГУ, 2002 — 75 (132). На думку О. Орлова, вихрова свастика («сегнерово колесо») «це є... вихор або вирва, за допомогою якої акумулюється енергія, необхідна для переходу з одного енергетичного плану в інший»Р. В. Багдасаров / Свастика: священный символ : этнорелигиоведческие очерки очерки / Белые Альвы; М. 2001 г. — стр. 159 (428). Хрест у колі, а також щит, зустрічається на хачкарах позначає ще й замкнутий цикл буття (життя — смерть — відродження)Нелли Саакян/ Армянское нагорье: ессе / Изд-во РАУ. 2006 г. — стр. 150 (349). Зустрічається на вірменських християнських пам'ятках з V століття, потім цей знак перейшов і на хачкари. До VIII століття про використання символу вічності у вірменській архітектурі можна вже говорити як про давню іконографічну пракуіJacob G. Ghazarian (2006), The Mediterranean legacy in early Celtic Christianity: a journey from Armenia to Ireland, Bennett & Bloom, pp. 263, стр. 186, причому символ зберіг своє значення з раннього середньовіччя до наших днівЗарян А. К. (1989), «Иконогорафические проблемы символики хачкаров и митраизма» , Историко-филологический журнал НАН РА, № 1 . pp. 202—219. ISSN 0135-0536.
Примітки