Гри́нява — село Верховинського району Івано-Франківської області. Входить до складу Білоберізької сільської громади.
Географія Гринява розкинулась у Карпатах вздовж річок Білого Черемошу і Пробійни, за 47 км від районного центру Верховина та 82 км від залізничної станції Вижниця.
Історія Засноване село в 1702 році. Згадується у Йосифинській метриці 1785—1788 років. У 1922 році село відоме під назвою Ясенів Горішній ().
Уродженець села Іван Бойчук після загибелі Олекси Довбуша очолив у 1745 році рух карпатських опришків. Загін Бойчука брав участь у гайдамацькому русі на Правобережній Україні.
У 1916 році через село проходив полк російської армії, у якому служив В. І. Чапаєв.
Гринявці були учасниками повстання проти Польщі у квітні 1920 року.
На 01.01.1939 в селі проживало 2670 мешканців, з них 2600 українців, 45 поляків, 25 євреївКубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 . — Вісбаден, 1983. — с. 40.. Село було адміністративним центром ґміни Косівського повіту Станиславівського воєводства.
Під час Другої світової війни і довгі роки після війни жителі села чинили опір окупантам. За даними облуправління МГБ у 1949 р. в Жаб'ївському районі підпілля ОУН найактивнішим було в селах Гринява, Бистрець і Зелене.Реабілітовані історією. ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ. Книга перша. — Івано-Франківськ: Місто НВ, 2004. — С. 43. — ISBN 966-8090-63-2 4 жовтня 1954 року як герой загинув 37-річний житель села повстанець Яків Гречук («Сміхолист»).
7 червня 1946 року указом Президії Верховної Ради УРСР хутір Штубей Гринявської сільської ради Жаб'євського району перейменовано на хутір Високий.«Прикарпатська правда», 13 липня 1946
12 серпня 1952 р. Жаб'євський райвиконком ліквідував Пробійнівську сільраду з приєднанням її до Гринявської сільради.
24 серпня 1991 року село в складі незалежної України.
2 жовтня 2015 року шляхом об'єднання Білоберізької, Устеріківської та Хороцівської сільських рад село увійшло до Білоберізької сільської громади.
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області», увійшло до складу Білоберізької сільської громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Верховинського району, село увійшло до складу новоутвореного Верховинського району.
Населення Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1031 особа, з яких 491 чоловік та 540 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 896 осіб.
Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: Мова Відсоток українська 99,34 % російська 0,55 %
Географічні особливості та життєдіяльність
Основою побуту селян є лісівництво і тваринництво, а також збирання дикорослих ягід і грибів. Внаслідок наявності складних природно-кліматичних умов Карпатських гір в селі досі збереглися традиційні зразки дерев'яної архітектури: житлові будинки та господарські споруди.
Церква Свято-Успенський храм належить до ПЦУ. У грудні 2019 року храм було підпорядковано ПЦУ, настоятель протоієрей Ігор Фенчук. Відбувалися сутички між РПЦ та активістами Правого Сектора.
Відомі люди Народилися Іван Бойчук — один із ватажків руху карпатських опришків 1740—1750-х рр; Лідія-Константина Бурачинська-Рудик — український публіцист, журналіст, громадський діяч; Ростислав Стефанович Курендаш — кандидат технічних наук, професор, засновник та завідувач кафедри "Прилади точної механіки" (Кафедра «Прилади точної механіки» (ПТМ) створена в 1965 році. Першим її завідувачем був професор Курендаш Р. С. (1965—1976 рр.)), багаторічний декан Механіко-машинобудівного факультету Львівського політехнічного інституту. Автор багатьох наукових праць та патентів.
Померли Дубик Роман-«Боєвір» — український військовик, командир сотні у Буковинському курені УПА.
Див. також Гриняви
Примітки
Посилання Гринява Гринява Погода в Гриняві Гринява на травневі свята.