Форакер () — гора в Аляскинському хребті у Північній Америці, висотою — 5304 метри. Розташована на півдні штату Аляска, у Сполучених Штатах Америки.

Географія Вершина розташована у центральній частині Аляскинського хребта, що в північній частині Північноамериканських Кордильєр, на території національного парку Деналі та боро Деналі у штаті Аляска, приблизно за 1060 км на північний-захід від столиці штату Аляска — Джуно та за 23 км на південний-захід від найвищої гори Аляски, США і Північної Америки — Деналі (6191 м).

Абсолютна висота вершини 5304 метри над рівнем моря (6-та за висотою гора Північної Америки, 3-тя — на Алясці та США і 2-га в Аляскинському хребті). Відносна висота — 2210 м. За цим показником вона займає 63-тє місце у Північній Америці та 35-те у США. За іншими даними відносна висота становить 2195 м. Топографічна ізоляція вершини відносно найближчої вищої гори Вежа Архідияконів (5974 м), одного з північно-західних піків гори Деналі, становить 21,75 км. Найвище сідло вершини — 3094 м.

Найвищі піки До гірського масиву гори Форакер, крім Головного піка, входять всі навколишні вершини з відносною висотою менше 500 метрів: Назва піка Висота, м Координати абсолютна відносна Головний пік 5304 2210 Південний пік 5124 64 Південно-західний пік 5029 61 Північно-західний пік 4581 39

Історія Гора Форакер була названа у 1899 році лейтенантом Дж. С. Герроном на честь Джозефа Б. Форакера, губернатора штату Огайо та сенатора США.

Як російські колоністи, так і місцеві ескімоси племені дена'іна, що жили у долині річки Сусітна, не відрізняли один від одного гори Форакер та Деналі, яка знаходиться поблизу: вони вживали назви «Велика гора» і «Деналі», не до окремих вершин, а до всього гірського масиву. А ось індіанці, що жили на території сучасної місцевості Лейк-Мінчуміна, розрізняли ці дві вершини: гору Форакер вони називали «Султана» (в перекладі: «Жінка»), а Деналі — «Менлале» («Дружина Деналі»).

Вперше гора Форакер була офіційно підкорена у 1934 році, через північно-західний хребет, групою альпіністів у складі , та Чичеля Вотерстона. 6 серпня вони підкорили північний «Головний пік», а на чотири дні пізніше, 10 серпня був підкорений нижчий «Південний пік» (5124 м).

Панорама

Див. також Ультра-піки Північної Америки Ультра-піки США

Примітки

Посилання

PhotoMountains: High resolution aerial photographs of Mount Foraker climbing routes