Микола́ївка (, до 1930-х — Новомикола́ївка) — село Феодосійського району Автономної Республіки Крим. Входить до складу Чапаєвської сільської ради.

Опис Розташоване на північному заході району, у степовому Криму. Висота центру населеного пункту над рівнем моря становить 29 м. Сусідні населені пункти: Новоселівка (2,5 км на схід), Маківка (4 км на південний схід), Черкез-Тобай (2,2 км на північний захід), Хлібне (4 км на захід).

Відстань районного центра (Феодосія) — 44 кілометри по прямій; до колишнього районного центру (Ічкі) — приблизно 12 км автошляхами. Там же розташована найближча залізнична станція — Ічкі (лінія Джанкой — Феодосія). Транспортне сполучення забезпечується дорогою місцевого значення.

За даними сільської ради, на 2009 рік село займало площу 61,6 га, де у 160 дворах проживало 515 осіб.

На території села функціонують сільський клуб, бібліотека (філія № 9), фельдшерсько-акушерський пункт (ФАП), у селі нараховується 4 вулиці.

Населення

1926: 47 осіб 1989: 464 особи 2001: 516 осіб 2009: 515 осіб

Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: Мова Відсоток російська 50,78 % кримськотатарська 35,85 % українська 12,02 % інші/не визначилися 1,35 %

Історія Вперше селище згадується в офіційних документах як Ново-Миколаївка у Списку населених пунктів Кримської АРСР за Всесоюзним переписом від 17 грудня 1926 року. На той час село входило до складу Ічкінської сільської ради Феодосійського району.

Дані на 1926 рік: кількість дворів: 15 (усі селянські), населення: 47 осіб (38 болгар, 8 росіян, 1 українець).

У жовтні 1930 року Феодосійський район був скасований, і село увійшло до складу Сейтлерського району (з 1935 року — до новоствореного Ічкінського району). На картах 1936 року населений пункт уже зафіксований під сучасною назвою — Миколаївка.

Після звільнення Криму від нацистської окупації, згідно з Постановою ДКО № 5984сс від 2 червня 1944 року, 27 червня кримські болгари були примусово виселені до Центральної Азії.

Для компенсації дефіциту трудових ресурсів у вересні 1944 року до району прибули перші переселенці (180 сімей) із Тамбовської області (РСФРР). На початку 1950-х років відбулася друга хвиля масового переселення, цього разу — з різних областей України.

У період з 1962 по 1966 роки, у зв'язку з укрупненням районів, село тимчасово належало до Нижньогірського району, після чого було повернуте до відновленого Совєтського району.

З лютого 2014 року окуповане Росією. З 2023 року у складі Феодосійського району.

Джерела

Адміністративно-територіальні перетворення в Криму. 1783—1998 рр. / Під ред. Г. Н. Гржибовської. — Сімферополь, 1999. Міста і села України. Автономна Республіка Крим. 2009.

Примітки