Норвегія — одна з найцікавіших у геологічному відношенні країн Європи. Її територія лежить у межах Фенноскандійського щита — дуже давньої ділянки земної кори, складеної переважно кристалічними породами. Геологічна історія країни охоплює майже три мільярди років — від найдавніших докембрійських комплексів до сучасних льодовикових і морських відкладів. Саме тому норвезький ландшафт — із горами, фіордами, скелястими узбережжями, плато і долинами — є прямим відображенням тривалої та складної геологічної еволюції регіону.

Геологічна будова

Велика частина території Норвегії (включаючи архіпелаг Шпіцберґен і дрібні острови) є фрагментом каледонського геосинклінального складчастого пояса, що роздробився в кінці мезозою при розкритті Атлантичного океану.

У тектонічному відношенні Норвегія поділяється на дві неоднакові за розмірами області: більшу, північно-західну частину, що зазнала каледонської складчастості (область каледонід), і меншу, південно-східну — з древнім, докаледонським фундаментом (область Балтійського щита). Область каледонід континентальної Норвегії має складну покривно-насувну складчасту структуру. У будові області беруть участь два комплекси порід: докембрійські метаморфічні породи фундаменту, які зазнали повторної каледонської складчастості (архейські і ранньопротерозойські граніти, гнейси, кристалічні сланці, метавулканіти, пізньопротерозойські пісковики), і породи каледонського складчастого пояса (пізньопротерозойські пісковики, сланці, конґломерати і вапняки; вендські льодовикові відклади — тиліти, кварцити, сланці; кембро-силурійські пісковики, конґломерати, вулканогенно-осадові і карбонатні відклади).

Тектонічні покриви норвезьких каледонід представлені серією тектонічних пластин, що перекривають одна одну. Вони порушені пізнішою каледонською складчастістю і розломами. У будові області каледонід беруть участь різні докаледонські і каледонські інтрузивні, ефузивні і офіолітові комплекси порід, а також післякаледонські платформні відклади. Каледоніди архіпелагу Шпіцберґен, що є відособленими блоками геосинклінального складчастого пояса, характеризуються складчасто-блоковою структурою. У їх будові беруть участь метаморфічні породи докаледонського фундаменту, каледонські геосинклінальні і орогенні утворення і породи платформного чохла, включаючи покривало четвертинних льодовикових відкладів. У будові області континентальної Норвегії (південно-західна частина Балтійського щита) беруть участь метаморфічні і магматичні комплекси докаледонських складчастостей протерозою і платформні відклади (від кембрію до четвертинного періоду).

Метаморфічні комплекси області Балтійського щита і тектонічні вікон в каледонідах представлені нижньо- і верхньопротерозойськими товщами, метаморфізованими в основному до ґранулітової і амфіболітової фацій. Метаморфічні комплекси області каледонід Норвегії, що досягли в основному зеленосланцевої фації метаморфізму, мають пізньопротерозойський і нижньопалеозойський вік. Ґрабен Осло, що датується початком пермі, розділяє два докембрійських мегаблоки Південної Норвегії і виконаний нижньопермськими континентальними червоноколірними гірськими породами і перекриваючою їх потужною лужною вулкано-плутонічною асоціацією (лави, аґломерати, субвулканічні тіла лужно-базальтового складу).

Платформні утворення (кембро-силур, девон, перм, юра, крейда) розвинуті слабко. Широко поширені четвертинні льодовикові, озерно-болотяні, перигляціальні і алювіальні утворення. Морські четвертинні відклади, розвинені слабко (узбережжя Північного моря і Атлантичного океану).

Див. також Корисні копалини Норвегії Історія освоєння мінеральних ресурсів Норвегії Гірнича промисловість Норвегії Економічні райони Норвегії Гідрогеологія Норвегії Економіка Норвегії

Література

Атлас вчителя : Географічний атлас для вчителя / В. В. Молочко, Ж. Є. Бонк, І. Л. Дрогушевська та ін. / відп. ред. В. В. Молочко. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 328 с. — ISBN 978-966-475-506-8 Атлас світу / Гол. ред. І. С. Руденко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467 Геологія материків і океанів / За ред. В. Г. Крочака. — Львів : ЛНУ ім. Івана Франка, 2012. — 392 с.

Гожик П. Ф. Регіональна геологія з основами палеогеографії. — К. : Логос, 2003. — 288 с. Гожик П. Ф., Лялько В. І., Бабаєв Ю. Ю. Регіональна геологія світу. — К. : Наук. думка, 2015. — 424 с. </div>

Посилання

Огар В. В. Регіональна геологія: Навч. посібник. К., 2017