Норвегія — одна з найбагатших на мінеральні ресурси країн Європи, яка зуміла перетворити свої корисні копалини на основу стабільного економічного розвитку. Її надра містять як традиційні енергетичні ресурси (нафта і газ), так і різноманітні рудні та нерудні корисні копалини.

Загальна характеристика

Норвегія має значні запаси нафти, природного газу, руд заліза, титану, ванадію, цинку. Є родовища руд свинцю, міді, нерудної сировини — апатитів, графіту, нефелінового сієніту (табл. 1).

Таблиця. Основні корисні копалини Норвегії станом на 1999 р. Корисні копалини Запаси <p align=center>Вміст корисного компоненту в рудах, % Частка у світі, % Підтверджені Загальні Оксид берилію, тис. т 2 2   0,9 Залізні руди, млн т 550 1740 33 (Fe) 0,3 Золото, т   3 2,9 г/т   Мідь, тис. т 640 920 1,23 (Cu) 0,1 Нафта, млн т 1600     1,2 Нікель, тис. т 160 185 0,1 (Ni) 0,3 Природний горючий газ, млрд м3 1480     1 Свинець, тис. т 23 68 0,8 (Pb)   Вугілля, млн т 35 135     Апатити, млн т 2,4 3,5 8 (Р2О5) 0,05 Цинк, тис. т 194 1060 2 (Zn) 0,1

Окремі види корисних копалин

Нафта і природний газ. За запасами нафти Норвегія займає 1-е, а природного газу — 2-е місце серед країн Європи (2000). Велика частина родовищ приурочена до відкладів палеогену і юри Північного моря (ґрабени Вайкінг і Центральний). Найбільші за запасами родовища: Статфьорд (317 млн т), Троль (50 млн т нафти і 1287 млрд м³ газу), Озеберґ (145 млн т нафти і 60 млрд м³ газу), Фрігг (225 млрд м³). В Норвезькому морі отримані промислові притоки газу в районах Хальтенбанкен і Тромсьо.

За оцінками 1997, в норвезькому секторі Північного моря промислові запаси нафти оцінювалися в 1,5 млрд т, а газу — в 765 млрд м³. Таким чином, тут зосереджено 3/4 загальних запасів і родовищ нафти в Західній Європі. За запасами нафти Норвегія в кінці ХХ ст. вийшла на 11-е місце у світі. У норвезькому секторі Північного моря сконцентрована половина всіх запасів газу в Західній Європі, і Норвегія в цьому відношенні втримує 10-е місце у світі. Перспективні запаси нафти досягають 16,8 млрд т, а газу — 47,7 трлн м³. Встановлена наявність великих запасів нафти у водах Норвегії на півночі від Північного полярного кола.

Норвезьке нафтогазове родовище Троль є найбільшим в Північному морі. Родовище розділене на дві структури: Троль-Іст і Троль-Вест. Доведені запаси покладу Троль-Іст — 1,3 трлн м³ газу і 17 млн т конденсату. Нафтовий поклад Троль-Вест містить близько 31 млрд м³ попутного газу.

За повідомленням Нафтового управління (Norvegian Petroleum Directorate) в 1999 р. сумарні запаси газових відкриттів у Норвегії становили 55-75 млрд м³. Наприкінці 2000 р. компанія ExxonMobil оголосила про виявлене в Норвезькому морі родовище у відкладах юрського віку (св. 6506/6-1), запаси газу якого, як передбачається, перевищують 100 млрд м³. У Баренцевому морі компанія Agip виявила газове родовище Гамма (св. 7019/1-1).

Вугілля. Норвегія диспонує найбільш великими родовищами кам'яного вугілля арктичної частини Європи, розташованими на островах архіпелагу Шпіцберген. Ресурси кам. вугілля Шпіцберґена за станом на 2002 р. за даними норвезьких геологів оцінюються в 10 млрд т, з них достовірні та імовірні запаси становлять близько 135 млн т, в тому числі достовірні близько 35 млн т. Запаси кам'яного вугілля сконцентровані в основному на родовищах Гора Піраміда (нижній карбон), Баренцбурґ, Грумант-Сіті, Лонгїр (палеоцен). Основний кам'яновугільний район розташований в центральній частині острова Західний Шпіцберґен, де діють 4 копальні.

Залізняк — головний металевий ресурс Норвегії. За запасами залізних руд Норвегія займає 6-7-е місце серед країн Європи (1999). Родовища залізної руд країни представлені трьома основними типами: залізистими кварцитами докембрійського віку (родовище Бьорневатн із загальними запасами 1 млрд т, в тому числі достовірними 100 млн т і інш.); магнетит-гематитовими рудами в осадових родовищах кембро-силурійського віку (родовище поблизу Дундерланна, в районі фіорду Рана); гематит-магнетитовими рудами в магматичних родовищах ільменіт-магнетитової формації (Кодал, Тельнес, Рьодсанн і інш.).

Ванадій. За запасами ванадієвих руд Норвегія займає 2-е місце (після Фінляндії) в Західній Європі. Вміст V2O5 в рудах 0,3-0,5 %. Основні запаси зосереджені в титаномагнетитових рудах родовища Рьодсанн і оцінюються в 12-15 млн т руди. Родовище приурочене до докембрійської товщі амфіболітів, що перемежаються з ґнейсами. Руди складені магнетитом та ільменітом з домішкою ванадію.

Титан. За запасами титанових руд Норвегія займає провідне місце серед країн Європи. Магматичні родовища титанових (ільменітових) руд пов'язані з габро-норитовими і анортозитовими інтрузіями докембрійського віку. Основний промисловий інтерес представляє анортозитова провінція Егерсунн (південно-західний район), де розташовуються найбільші в Європі родовища цього типу. Важливе значення має родовище Тельнес (найбільше в Європі родовище ільменіту) з загальними запасами ільменіту 300 млн т. Друге за величиною родовище ільменіт-апатит-магнетитових руд — Кодал приурочене до дайки піроксенітів пермі. Запаси родовища оцінюються в 100 млн т, достовірні — 30 млн т руди. Середній вміст TiO2 в рудах коливається в межах 8-18 %.

Мідь. За запасами мідних руд Норвегія входить до перших 10 країн Європи (1999). Найзначніші родовища мідноколчеданних руд вулканогенно-ексгаляційного генезису пов'язані з поясом евгеосинклінальних комплексів кератофірової формації в каледонідах. Промислове значення мають міднорудні райони: Тронхейм (родовища Льоккен, Тверфьєллєт, Фосдален і інш.), Сулітьєльма (Суліхьєльма), Реппарфьорд (Хаммерфест), Гронг (Йома, Скуруватн).

Молібден. Запаси молібденових руд в Норвегії пов'язані з єдиним в Європі жильним молібденовим родовищем Кнабен і вольфрам-молібденовим родовищем Ерсдален. Перспективним є район Телемарк — Егерсунн.

Нікель. Запаси нікелевих руд середні. Частина нікелю зосереджена в родовищах мідно-нікелевої формації, генетично пов'язаної з інтрузіями норитів. Родовища розташовуються в південній частині Норвегії — в породах докембрійського фундаменту (Тельнес) і на півночі — в каледонських породах. Рудні мінерали: піротин, пентландит, халькопірит.

Поліметали. Свинцева мінералізація приурочена до пісковиків докембрійського і нижньокембрійського віку і простежується вздовж східного фронту каледонід майже на 2000 км. У межах каледонід відомий ряд родовищ стратифікованих масивних сульфідних руд вулканогенно-ексгаляційного походження. Найбільші родовища Блейквасслі і Муфьєллєт. Лінзові рудні тіла мають потужність до 25 м. Важливим джерелом отримання цинку є також мідно-колчеданні родовища.

Ніобій. У Норвегії є запаси руд ніобію — родовище Сьовьо, пов'язане з пірохлорвмісними карбонатитами комплексу Фен. Загальні запаси руди оцінюються в 60 млн т при вмісті Nb2O5 0,2-0,5 % і апатиту 7 %.

Платиноїди. Прогнозні ресурси МГП Норвегії незначні і складають до 300 т (~0,6 % світових).

Інші корисні копалини. З інших корисних копалин у Норвегії є руди срібла: власне срібла — Конґсберґ (жили, січні докембрійські ґнейси) і свинцево-цинкові родовища зі сріблом — Муфьєллєт і Блейквасслі; золота (колчеданні родовища); фосфатних руд (апатити родовища Кодал, пов'язаного з ясупірангітовою дайкою магматичної провінції ґрабена Осло); графіту (Скаланн, на острові Сенья), нефелінового сієніту (острів Схьєрньо), олівінового піску (район Ахейм), польового шпату (з пегматитів району Гламсланн), тальку (серпентинітові тіла в кембро-ордовикських філітах Алтенмарку і на родовищі Гудбрансдален-Вальє), вапняків (Слемместад, Дален, Кірхолт), доломіту (тріщинно-жильні родовища, пов'язані з габро району Крагерьо), мармуру (біля Люнґстаду).

Див. також

Історія освоєння мінеральних ресурсів Норвегії, Гірнича промисловість Норвегії, Економічні райони Норвегії, Геологія Норвегії, Гідрогеологія Норвегії, Економіка Норвегії.

Джерела

Білецький В. С., Гайко Г. І., Орловський В. М. Історія та перспективи нафтогазовидобування: Навчальний посібник / В. С. Білецький та ін. — Харків, НТУ «ХПІ»; Київ, НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського»; Полтава, ПІБ МНТУ ім. академіка Ю. Бугая. — Київ: ФОП Халіков Р. Х., 2019. Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с. Гілецький Й. Р. Природні ресурси світу : Навч. посібник. — Львів : Світ, 2004. — 304 с. — ISBN 966-603-307-0

Гожик П. Ф., Лялько В. І., Бабаєв Ю. Ю. Регіональна геологія світу. — К. : Наук. думка, 2015. — 424 с. Огар В. В. Регіональна геологія: Навч. посібник. К., 2023