Володимир Володимирович Пресняков (; 29 березня 1968, Свердловськ, нині Єкатеринбург) — радянський та російський естрадний співак, музикант-клавішник, композитор, аранжувальник, танцюрист брейк-дансу та актор. Підтримує путінський режим та війну Росії проти України. Фігурант бази «Миротворець».
Життєпис
Народження та ранні роки Народився у Свердловську 29 березня 1968 рокуВладимир Владимирович Пресняков на peoples.ru в родині музикантів Володимира Петровича та Олени Петрівни Преснякових, у майбутньому солістів ВІА «Самоцвіти».
Становлення та початок музичної кар'єри В 11 років написав першу пісню, із 12 років співав у хорі Єлоховської церкви в Москві, у 13 — виступав із групою «Круиз», виконуючи власні пісні «Старая сказка», «Красная книга», «Кошка». Сольну кар'єру розпочав у 15 років, у телепередачі — ресторанному вар'єте Лайми Вайкуле.
Навчався в Хоровому училищі ім. Свєшникова, пізніше — на диригентсько-хоровому відділенні училища імені Жовтневої революції.
Розквіт, творча біографія Популярність приніс фільм «Вище за Радугу» (1986). Також знімався у фільмах «Вона з мітлою, він у чорному капелюсі» (1987), «Острів загиблих кораблів» (1989).
У підсумковому хіт-параді ТАРС за 1989 рік у графі «Солісти» він посів 4-е місце, набравши 12 995 голосів. Його пісня «Недотрога» в тому ж хіт-параді зайняла 17-е місце (2257 голосів).
Приблизно до середини 1990-х років стабільно входив до десятки найбільш популярних російських виконавців.
З 1987 по 1994 роки працював у Театрі пісні Алли Пугачової.
У 1989 році в Монте-Карло отримав «Золотий ключ» як артист, чиї аудіозаписи розійшлися по світу мільйонними тиражами і були розпродані в цих країнах найбільшим тиражем.
Наприкінці 1980-х років формує групу «Капітан».
У 1992 і 1993 роках він утримував пальму першості в номінації «Співак року», за версією «Звукової доріжки».
1995 року концертна програма «Замок з дощу», що пройшла з аншлагом у СК «Олімпійський», була визнана найкращим шоу року.
У 2002 році (показ 2003) перемагає у телешоу «Останній герой — 3: Залишитися в живих».
1996 року отримав премію «Золотий грамофон» за пісню «Маша», а у 2006 році в дуеті з Леонідом Агутіним — за пісню «Аеропорти».
У молоді роки виконував пісні характерним, легко впізнаваним фальцетом, з віком голос став грубіше. Також ранній Пресняков прославився як танцюрист й популяризатор брейкдансу, однак у 1990-ті рр. відійшов від цього.
Санкції Володимир Пресняков висловив свою підтримку російським окупантам та війні Росії проти України, виступав із концертами для російських «рятувальників-миротворців», які руйнують українські міста та вбивали мирне населення, під гаслами «Віримо й чекаємо» () та «МиZаМир» ().
6 січня 2023 року доданий до підсанкційного списку України.
Особисте життя 21 травня 1991 року в нього та його фактичної дружини Крістіни Орбакайте в Лондоні народився син Микита. Наприкінці 1996 року десятирічний союз Володимира та Крістіни розпався. Але Володимир зберіг дуже теплі стосунки з Крістіною і часто бачиться з сином. Натомість, за словами матері музиканта, Олени Преснякової, розставання з Орбакайте далося Володимирові «по-справжньому важко» та спочатку він серйозно приохотився до алкоголю — через розлучення та увагу громадськості до нього та його нової дружини Олени Ленської, а також через роман зі співачкою Лікою Стар (Lika MC) під час шлюбу з Кристиною. Сам Пресняков розповів про клінічну смерть після розлучення з Орбакайте.
17 серпня 2001 року Володимир Пресняков одружився з модельєркою Оленою Ленською (нар. 1971Елена Ленская).
З 2005 року живе зі співачкою Наталею Подольською. Наталія Подольська і Володимир Пресняков молодший 5 червня 2010 року відсвяткували весілля, а 5 червня 2015 року в них народився син Артемій.
Співпраця
Автори пісень
Олег Газманов Леонід Дербеньов Павло Жагун Олександр Іванов Карен Кавалерян Олексій Лебединський Леонід Агутін Ігор Ніколаєв Ілля Рєзнік Віктор Рєзніков Михайло Таніч Олександр Больчук Валерій Сауткин Наталія Ветлицька Григорій Константинопольський Костянтин Арсенев Ліка Павлова (Lika Star) Микола Коновалов Юрій Антонов Ганна Плетньова Сергій Трофімов Тетяна Нотман
Композитори
Юрій Чернавський Володимир Пресняков-старший Олександр Зацепін Григорій Константинопольський Олексій Лебединський Ігор Ніколаєв Леонід Агутін Аркадій Укупник Олег Газманов Микола Коновалов Олександр Іванов Віктор Рєзніков Сергій Трофімов Отто Нотман
Дискографія
Міні-альбоми
1989 — Ти скажи (Мелодія)
Альбоми
1989 — Папа, ти сам був таким (Мелодія) 1991 — Любов (Alt Records) 1993 — Best Of Hits, збірник 1994 — Замок З Дощу (General Records) 1996 — Зурбаган (Союз), збірник раніше невиданих пісень 80-х 1996 — Мандрівник (Союз), збірник 1996 — Жанка (Союз), збірник 1996 — Слюньки (Союз) 2001 — Відкрита двері, збірник (Моноліт) 2002 — Любов на Audio 2009 — Малерия 2011 — Нереальна любов 2012 — Бути частиною твого (спільно з Леонідом Агутіним, Анжелікою Варум і Наталею Подільської)
DVD
2001 — Жива колекція, концерт. Moroz Records 2005 — Любов на VIDEO, кліпи. BS Graphics 2005 — Назад в майбутнє, концерт. ICA Music
Фільмографія
Ролі в кіно
1987 — Зломщик — танцюрист брейкдансу на екрані телевізора — Новітні пригоди Буратіно — Кований Міккі, вільний байкер — З ніг на голову — музикант — Новорічна sms-ка — чоловік, який співає на вокзалі
Вокал
— Вище Радуги (пісні: «Зурбаган», «Острова», «Кіт в мішку», «Фотограф») — Топінамбури (пісня «Топінамбур») — Вона з мітлою, він в чорному капелюсі — Ігор (пісня «Джин») — Острів загиблих кораблів (пісня «Привиди») — Вулиця (пісня «Містер Брейк») — Небеса обітовані (пісня: «Тато, ти сам був таким») — Джулія (мюзикл) (в хорі пісня «Острів надій») — 9 рота (пісня «Недоторка»)
Інше
— Старі пісні про головне — демобілізований — Старі пісні про головне 2 — молодий співак з Поволжя — Старі пісні про головне 3 — Карл, Петруха — Вісім з половиною доларів — камео
Примітки
Посилання Аккаунт Володимира Преснякова-молодшого в Instagram Офіційний сайт (англ.) Тексти пісень Володимира Преснякова-молодшого Володимир Пресняков-молодший Біографія у викладі Ф.Раззакова