Пелагея Максимівна Книшевич ( , село Антоновичі, тепер Овруцького району Житомирської області — , село Антоновичі Овруцького району Житомирської області) — українська радянська діячка, новатор сільськогосподарського виробництва, ланкова колгоспу «Здобуток Жовтня» Овруцького району Житомирської області. Герой Соціалістичної Праці (8.04.1971). Член Ревізійної комісії КПУ в 1971—1976 р.
Біографія Народилася в селянській родині. Навчалася у сільській школі. Під час німецько-радянської війни проживала з родиною на хуторі Задорожок, переховувалася у радянському партизанському загоні.
З 1944 року — колгоспниця, з 1948 року — ланкова і секретар комсомольської організації колгоспу села Антоновичі Словечанського району Житомирської області.
У 1949—1951 роках — слухачка дворічної школи підготовки колгоспних кадрів у Житомирській області.
У 1951—1953 роках — зональний агроном машинно-тракторної станції (МТС), агроном колгоспу села Бігуні Словечанського району Житомирської області.
З 1953 року — ланкова колгоспу «Здобуток Жовтня» села Антоновичі (центральна садиба в селі Словечне) Овруцького району Житомирської області. Збирала високі врожаї льону: по 1300—1400 кг з кожного гектара.
Член КПРС з 1955 року.
Потім — на пенсії в селі Антоновичі Овруцького району Житомирської області.
Нагороди Герой Соціалістичної Праці (8.04.1971) два ордени Леніна (27.07.1954, 8.04.1971) орден Жовтневої Революції (8.12.1973) орден Трудового Червоного Прапора (30.04.1966) медаль «За трудову доблесть» (26.02.1958) медалі
Джерела Книшевич Пелагея Максимівна Книшевич Пелагея Максимовна