Синя лінія (MBTA) () — одна з ліній Бостонського метрополітену. Особливістю лінії є те що на підземні ділянці потяги живляться від контактної рейки а на наземні від повітряної контактної мережі. Зміна способу живлення потягів відбувається на станції «Аеропорт».
Історія Початкова ділянка лінії відкрилася у 1904 році, спочатку як підземна ділянка трамваю під Бостонською бухтою. Таким чином Східно-бостонський тунель довжиною 1,6 км став першим підводним тунелем метро у Сполучених Штатах. Будівництво тунелю коштувало 3 млн доларів та зайняло два з половиною роки. У середині 1910-х відкрилася підземна ділянка у центрі міста та новий портал Джой-стріт (закритий у 1952 році). Через збільшення пасажиропотоку трамваї перестали справляться з перевезенням пасажирів, щоб вирішити цю проблему у 1924 році лінію перебудували під використання рухомого складу метрополітену. Але через габарити тунелю, рухомий склад Блакитної лінії суттєво відрізнився від інших ліній, вагони були коротші на п'ять метрів та трохи вужчі. Наступне розширення лінії сталося на початку 50-х, коли відкрилася північна наземна ділянка. На наземні ділянці вирішили використовувати контактну мережу замість третьої рейки, через побоювання постійного обледеніння взимку через близькість Атлантичного океану. Свою назву Синя лінія — лінія отримала в рамках ребрендингу MBTA 1967 року, до того часу лінія називалася East Boston Tunnel & Revere Extension.
Модернізація На початку 1990-х почалася поступова модернізація всієї лінії. Першочерговим завданням було збільшення кількості вагонів з чотирьох до шести, та реконструкція наземних колій. На наземні ділянці був проведений комплекс робіт зі зменшення рівня шуму, були встановлені шумопоглинаючі екрани та гумові підкладки під рейки.
Варіанти розширення Ще з 1920-х років заплановане розширення лінії далі на північ до міста Лінн, але проєкт до сих пір нереалізований. Практично кожне десятиліття обговорюються різні варіанти трасування розширення, проєкти схвалюються експертами але жодного разу до будівництва діло не дійшло.
Ще один нереалізований проєкт це будівництво ще однієї станції в центрі міста за для організації прямої пересадки з Червоною лінією. Зараз щоб пересісти на потяги Червоної лінії потрібно перейти та проїхати один перегон Зеленої або Помаранчевої лінії, це створює незручності для пасажирів. Хоча потрібно побудувати лише півкілометра тунелів, проєкт нереалізується понад 50 років.
Станції Станції від околиці к центру: Станція Пересадка Розташування Тип Дата Відкриття Вигляд «Вондерленд» () Автобуси (MBTA) 12 маршрутів Місто Ревір, поблизу міського пляжу Наземна з береговими платформами 19 січня 1954 «Ревір Біч» () Автобуси (MBTA) № 110, 117, 411 Місто Ревір, поблизу міського пляжу Наземна з береговими платформами 19 січня 1954 «Бічмонт» () Автобус № 119 (MBTA) Район Бічмонт Наземна з береговими платформами 19 січня 1954 «Саффолк Давнс» () Немає Район Оріент Хейтс, Східний Бостон Наземна з береговими платформами 21 квітня 1952 «Оріент Хейтс» () Автобуси (MBTA) № 120, 712, 713 Район Оріент Хейтс, Східний Бостон Наземна з береговими платформами 5 січня 1952 «Вуд Айленд» () Автобуси (MBTA) № 112, 120, 121 Вулиця Бенінгтон, Східний Бостон Наземна з береговими платформами 5 січня 1952 «Аеропорт» () Безкоштовні автобуси до терміналів Аеропорту Логан Шосе №90, Східний Бостон Наземна з береговими платформами 5 січня 1952 «Маверік» () Автобуси (MBTA) № 114, 116, 117, 120, 121 Площа Маверік, Східний Бостон Підземна з острівною платформою 18 квітня 1924 «Акваріум» () Немає Фінансовий район Бостона Підземна з береговими платформами 5 квітня 1906 «Стейт» () Помаранчева лінія метро Центр Бостона Підземна з береговими платформами 30 грудня 1904 «Урядовий Центр» () Зелена лінія, автобуси № 352, 354 Центр Бостона Підземна з острівною платформою 18 березня 1916 «Бовдуін» () Немає Площа Бовдуін, Район Бекон Хілл, Бостон Підземна з острівною платформою 18 березня 1916
Галерея
Посилання Синя лінія на офіційному сайті MBTA Рейковий транспорт Бостона на UrbanRail.net Синя лінія на Nycsubway.org