Товариство «Батьківщина» — військове українське товариство, засноване у квітні 1918 року в Києві українськими старшинами з «Братства Самостійників»Млиновецький Р. Нариси з історії українських визвольних змагань 1917—1918 рр.: (Про що «історія мовчить») / Р. Млиновецький. — 2-ге вид. перегл. і значно допов. — Б.м. : Чужина, 1973. — [Т. 2]. — 1973. — 670 с.. Більшість його членів належала до Української партії соціалістів-самостійників.

р. на шпальтах газети «Нова Рада» було розміщено об'яву про запис до новоствореного товариства. Записуватися у члени було слід у секретаря УПСС Івана АндрущенкаГазета «Нова Рада». (Київ), № 47 від , стор. 3Газета «Нова Рада». (Київ), № 8 від , стор. 3. Товариство було оформлено як клуб старшин «Батьківщина», який гуртував військових старшин, серед яких провадилася і культурно-освітня та політична праця. Живу участь у діяльності цієї організації брав Валентин Отамановський і деякі інші «братчики», а також військові, що належали до Української партії соціалістів-самостійників та «Союзу Української Державности».

Очолювали товариство директор «Батьківщини» штабротмістр Іван АндрущенкоГазета «Відродження» (Київ), № 53 від , стор. 7 та Олександр Греків (у серпні-листопаді 1918 року)Тетяна Осташко, Примітки до «Щоденника 1918» Є. Х. Чикаленка // Щоденник (1907—1917) / Євген Чикаленко. — Київ: Темпора, 2011. — 479 c.. Знаходилося товариство у будинку за адресою м. Київ, вул. Прорізна, будинок 19 (нині будинок 17), який отримало на підставі реквізиції (колишнє гарнізонне зібрання). Наприкінці серпня 1918 року у товариства виник публічний конфлікт з Молодим театром, який розраховував використовувати приміщення товариства для своїх вистав. Конфлікт було залагоджено: Рада товариства, 12 липня ухвалила рішення звільнити цілком і передати до розпорядження Молодого театру все помешкання по Прорізній вулиці № 19Газета «Відродження» (Київ), № 134 від , стор. 6Газета «Відродження» (Київ), № 125 від , стор. 3Газета «Відродження» (Київ), № 128 від , стор. 7Газета «Відродження» (Київ), № 130 від , стор. 7Газета «Відродження» (Київ), № 131 від , стор. 4Газета «Відродження» (Київ), № 133 від , стор. 7Газета «Відродження» (Київ), № 88 від , стор. 3.

Повідомлялося, що у вересні 1918 року Партія соціалістів-самостійників, яка була засновницею «Батьківщини», винесла постанову (надруковану в усіх, українських газетах), якою відкликала всіх своїх членів з «Батьківщини» і разом застерегла їх надалі вступати в це товариствоГазета «Нова Рада» (Київ), № 151 від , стор. 4Газета «Нова Рада» (Київ), № 153 від , стор. 4. Це, своєю чергою, спричинило, що й Об'єднані ради студентів українців відкликали з товариства своїх членів. Оскільки зазначену постанову було ухвалено за відсутності багатьох членів центрального комітету партії соціалістів-самостійників, було ухвалено вважати її не обов'язковою до виконання, а саме товариство реорганізувати та провести ревізію його діяльностіГазета «Нова Рада» (Київ), № 168 від , стор. 4. Пізніше, на початку жовтня, було опубліковано повідомлення, що постанови партії Соціалістів самостійників про вихід членів партії з військово-політичної організації «Батьківщина», про усунення із партії Й. Маєвського та С. Макаренка недійсніГазета «Відродження» (Київ), № 153 від , стор. 7.

У середині вересня 1918 року збори українських офіцерів, урядовців, лікарів, козаків організували у Харкові філію товариства «Батьківщина»Газета «Відродження» (Київ), № 162 від , стор. 6. У листопаді 1918 року, під головуванням Тригубова-Пасинка, також діяла Мелітопільська філія, повідомлялося й про відкриття філії у Могильові-ПодільськомуГазета «Нова Рада» (Київ), № 206 від , стор. 4.

Незважаючи на те, що деякі члени товариства працювали в урядових структурах гетьманського уряду та Генеральному штабі (Олександр Греків, Олександр Осецький, Віктор Павленко, Всеволод Петрів, Василь Тютюнник), вони фактично знаходились в опозиції до гетьманської влади і в листопаді 1918 р. приєдналися до Антигетьманського повстання.

Також до відомих членів товариства належали: полковник Армії УНР, голова харківської філії товариства, Митрофан Попсуй-ШапкаТинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921): Наукове видання. — К.: Темпора, 2007. — 459 с. ISBN 966-8201-26-4, голова Мелітопольської філії Тригубів-Пасинок, полковник, голова кооперативу товариства, Костянтин Вротновський-СивошапкаГазета «Відродження» (Київ), № 198 від , стор. 6, полковник Самсон ХілобоченкоГазета «Відродження» (Київ), № 218 від , стор. 3, підполковник Армії УНР Йосип Біденко, підполковник Дієвої армії УНР Борис Хословський, член ради товариства А. ЛіхнякевичГазета «Відродження» (Київ), № 134 від , стор. 7, завідувач майстерень товариства О. ТлуховськийГазета «Нова Рада» (Київ), № 112 від , стор. 4, старший лейтенант Михайло Білинський, Валентин Отамановський, інженер Павло Кугій, Калюжний, ВемдорськийГазета «Відродження» (Київ), № 107 від , стор. 3.

При товаристві функціонував кооператив, крамниця (вулиця Пушкінська, будинок 39)Газета «Відродження» (Київ), № 143 від , стор. 5, шевська та кравецька майстерні, бюро праці, хор, ресторан (вулиця Фундуклеївська, 20/22), бюро перекладівГазета «Відродження» (Київ), № 123 від , стор. 6, було закладено українську бібліотекуГазета «Відродження» (Київ), № 55 від , стор. 6, розпочато курси української мовиГазета «Нова Рада» (Київ), № 121 від , стор. 4. Товариство також мало на меті відкрити «Гимнастично-Спортивне коло», яке за браком помешкання не було відчинено, а кошти було передано Товариству «Січ».

До складу правління кооперативу «Батьківщина» входили: Голова Костянтин Вротновський-Сивошапка, заступник голови Т. Падалка, секретарем Міх. Бондаренко, скарбник Деркач, діловод Рожко, член правління Самойлович. В склад ревізійної комісії входили: полковник Самсон Хілобоченко, Кох і БезкоровайнийГазета «Нова Рада» (Київ), № 121 від , стор. 3.

Товариство інформувало про свою діяльність та наміри у тогочасній пресі, наприклад, наступним чином:

Товариство влаштовувало патріотичні акції. Для прикладу нею було організовано богослужінні в пам'ять річниці смерті Гетьмана Івана Мазепи біля стін Софійського собору у Києві. Зберігся наступний опис події:

Одразу після Листопадового чину у Львові товариство організувало збройну та іншу допомогу українцям-галичанам:

Джерела та література Щоденник (1907—1917) / Євген Чикаленко. — Київ: Темпора, 2011. — 479 c. Млиновецький Р. Нариси з історії українських визвольних змагань 1917—1918 рр.: (Про що «історія мовчить») / Р. Млиновецький. — 2-ге вид. перегл. і значно допов. — Б.м.: Чужина, 1973. — [Т  2]. — 1973. — 670 с. Україна: Хроніка XX ст.: Рік 1918: Довід. вид. / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін.; Упоряд.: А. П. Гриценко, О. Й. Щусь. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. — 402 с.

Примітки