Вінстон Спенсер Черчилль (; 10 жовтня 1940,  — 2 березня 2010, Лондон) — британський державний діяч та журналіст, депутат Палати громад Великої Британії протягом 27 років (1970—1997). Онук прем'єр-міністра Великої Британії сера Вінстона Черчилля.

Походження та навчання Вінстон Черчилль народився в , заміській резиденції прем'єр-міністрів Великої Британії, коли цю посаду обіймав його дід Вінстон Черчілль. Єдиний син Рендольфа Черчилля (1911—1968) від першого шлюбу з Памелою Дігбі (1920—1997).

Вінстон Черчилль  здобув освіту, як і батько, в Ітонському коледжі та коледжі Крайст Черч в Оксфорді.

Кар'єра Перш ніж стати депутатом парламенту, Вінстон Черчилль був журналістом, зокрема в 1967 році на Близькому сході під час Шестиденної війни, під час якої зустрічався з багатьма ізраїльськими політиками, у тому числі з міністром оборони Моше Даяном. Він опублікував книгу про цю війну.

У 1967 році Вінстон Черчилль зробив першу спробу потрапити від партії консерваторів до Палати громад Великої Британії по округу . Незважаючи на непопулярність чинного уряду лейбористів, він зазнав невдачі. І лише в1970 році він був обраний до парламенту від виборчого округу , поблизу Манчестера. Вінстон Черчилль засідав у Палаті громад з 1970 по 1983 роки.

У 1983 році Вінстон Черчилль був обраний до Палати громад від виборчого округу (графство Великий Манчестер). В 1997 році після загальних виборів до парламенту Великої Британії виборчий округ Дейвіулм був скасований, а Черчилль позбувся депутатського крісла. Будучи депутатом, він ніколи не домагався високих урядових посад і залишався задньолавочником. Його кузен також був членом консервативної партії.

Незважаючи на сімейні політичні традиції, Вінстон Черчилль ніколи не отримав жодної високої державної посади. Він обіймав посади заступника держсекретаря в міністерстві будівництва (1970—1972) та міністерстві закордонних справ (1972—1973), а також був членом парламентської комісії з оборони (1983—1997).

У травні 1993 року депутат Вінстон Черчилль викликав скандал своєю заявою про «нескінченний потік» іммігрантів з Індії. За це він отримав публічну догану від тодішнього міністра внутрішніх справ Майкла Говарда, якого підтримав прем'єр-міністр Джон Мейджор.

У 1995 році Вінстон Черчилль та його родина продали великий архів його діда за 12 500 фунтів стерлінгів британській державі. Придбання фінансувалося за рахунок гранту від нещодавно створеної Національної лотереї. В даний час архів лорда Вінстона Черчилля зберігається в Черчілль-коледжі в Кембриджі.

Покинувши парламент, Вінстон Черчилль став читати лекції, написав багато статей на підтримку війни в Іраку і боротьби проти ісламського тероризму. Він також редагував збірник виступів його діда, прем'єр-міністра, який отримав назву «Ніколи не здаватися».

У 2007 році Вінстон Черчилль став президентом  — громадської організації, що займається підтримкою збройних сил країни. З 1995 по 2010 рік він був головою .

Вінстон Черчилль проживав у районі Белгравія, в Лондоні, де він і помер 2 березня 2010 року від раку передміхурової залози, від якого він страждав останні два роки свого життя. 9 березня він був похований на сімейній ділянці в церкві Св. Мартіна в Бладоні, поблизу Вудстока, Оксфордшир.

Сім'я і діти 15 липня 1964 року Вінстон Черчилль першим шлюбом одружився з Мінні Керолайн д'Ерлангер, донькою банкіра сера Джеральда Джона Реджиса д'Ерлангер (1905—1962) та онукою барона Еміля Бомону д'Ерлангер. Подружжя мали чотирьох дітей:

Рендольф Леонард Спенсер-Черчилль (. 22 січня 1965) Дженні Спенсер-Черчилль (. 25 вересня 1966) Марина Спенсер-Черчилль (. 11 вересня 1967) Джон Джерард Аверелл «Джек» Спенсер-Черчилль (. 27 серпня 1975)

Подружжя розлучилося 21 лютого 1997 року через численні романи Вінстона Черчілля.

25 липня того ж 1997 року він вдруге одружився з бельгійкою Люсі Даніелсон. Другий шлюб був бездітним.

Публікації

First Journey, 1964 Six Day War, 1967 Defending the West, 1981 Memories and Adventures, 1989 His father's Son, 1996 The Great Republic, editor, 1999 Never Give In!: The Best of Winston churchill's Speeches, editor, 2003

Посилання

Hansard 1803—2005: contributions in Parliament by Winston Churchill «My Grandfather Invented Iraq» by Winston Churchill, from Opinion Journal «Churchill on Islamic Fundamentalism» «Grandson gathers 'the best' of Winston churchill's speeches in new book» (англ.) Winston Churchill at the Internet Movie Database Booknotes interview with Churchill on The Great Republic: A History of America, November 28, 1999. Lundy, Darryl. «FAQ» . The Перів . Charitable Foundation Winston Churchill

Примітки