Полівчинські () — шляхетський герб, різновид герба Леліва.

Опис герба Є кілька переказів на щодо опису герба, які різняться деталями.

На основі Книги гербової родів польських Юліуша Кароля Островського герб можна блазонувати такJuliusz Ostrowski red.: Księga herbowa rodów polskich. Cz.2. (Opisy herbów). Warszawa: Józef Sikorski, gł. skł. Księgarnia Antykwarska B. Bolcewicza, 1897-1906, s. 274.:

У блакитному полі золоті півмісяць боком вгору з шестикутною золотою зіркою між рогами. В клейноді – хвіст павича. Намет блакитний, підбитий золотом.

Однак зображення герба, зроблене Островським, відрізняється від даного опису: півмісяць тут з обличчям, а в клейноді п'ять павичевих перJuliusz Ostrowski red.: Księga herbowa rodów polskich. Cz.1. (Wizerunki herbów). Warszawa: Józef Sikorski, gł. skł. Księgarnia Antykwarska B. Bolcewicza, 1897-1906, s. 461..

Тадеуш Гайль розмістив у себе малюнок, в якому півмісяць без обличчя, а в клейноді сім павиних перTadeusz Gajl: Herbarz polski od średniowiecza do XX wieku : ponad 4500 herbów szlacheckich 37 tysięcy nazwisk 55 tysięcy rodów. L&L, 2007. ISBN 978-83-60597-10-1..

Найбільш ранні згадки Згідно з Юліушем Каролем Островським герб належав Полівчинським з Пруссії. Северин Уруський пише, що вони взяли ім'я від села Полівна в землі добржинецькій, переважно жили в землі михаловській і користувались придомком Длуґош. З цієї родини Ігнацій підписав елекцію 1764 від землі руської, той же Ігнацій повинен був бути чашником венденським 1775 року, дідичем маєтності Кремпе. Юзеф, канонік інфлянтський в 1777 році, парафіяльний священник пшасниський, мав придбати село Голяни в 1788 р. у Пшасниському повітіSeweryn Uruski: Rodzina. Herbarz szlachty polskiej. T.14. Warszawa: Gebethner i Wolff, 1917, s. 198.. Дунін-Борковський повідомляє про Полівчинських в землі ружанській в 1764 роціJerzy Sewer hr. Dunin-Borkowski: Spis nazwisk szlachty polskiej. Lwów: Nakładem księgarni Gubrynowicza i Schmidta, 1887, s. 327., в той час, як Каспер Несецький згадує їх у землі завскшинськійKasper Niesiecki red.: Herbarz polski Kaspra Niesieckiego S.J. powiększony dodatkami późniejszych autorów, rękopismów, dowodów urzędowych. Jan Nepomucen Bobrowicz wyd.. Lipsk: Nakładem i drukiem Breitkopfa i Haertela, 1841, s. 352.. Полівчинські повинні були служити в прусській армії: в 1806 році згадується підпоручник фон ПолівчинськийLeopold von Ledebur: Adelslexikon der preussischen Monarchie. T. 2. Berlin Lipsk: Verlag von Ludwig Rauh, 1856, s. 214..

Роди Одна родина Полівчинських (Poliwczyński, Polewczyński, von Poliwczynski, von Polwczynski).

Бібліографія Tadeusz Gajl: Herbarz polski od średniowiecza do XX wieku : ponad 4500 herbów szlacheckich 37 tysięcy nazwisk 55 tysięcy rodów. L&L, 2007. ISBN 978-83-60597-10-1.

Примітки