Вайссенбу́рзький монасти́р () — колишнє католицьке бенедиктинське абатство в місті Віссембур (стара німецька назва — Вайсенбург), Ельзас, Франція. Засноване близько 660 року шпеєрським єпископом Драгободо. Був одним із важливих монастирів на заході Східної Франкії та Священної Римської імперії. Завдяки пожертвам феодалів Ельзасу, Пфальцу і Уфгау перетворилося на великого землевласника. У XII столітті вийшло з-під юрисдикції шпеєрських єпископів. Почало занепадати у 2-й половині ХІІІ століття через втрату маєтностей. Перестало існувати 1524 року, перетворено на колегіальну церкву Шпеєрського єпископства (з 1546). З часом увійшло до складу Франції. Розпущено 1789 року внаслідок Французької революції. Інші назви — Вайссенбурзьке абатство (), Віссембу́рське аба́тство ().
Абати 966—968: Адальберт (з 968 — єпископ Магдебурзький)
Джерела Traditiones Wizenburgenses. Die Urkunden des Klosters Weissenburg. 661-864. Eingeleitet und aus dem Nachlass von Karl Glöckner hrsg. von Anton Doll. Hessische Historische Kommission, Darmstadt 1979. Harster, Wilhelm. Der Güterbesitz des Klosters Weißenburg. (Programm zum Jahresbericht des K. Humanistischen Gymnasiums Speier), 2 Bände. Speyer 1893–1894. Mooyer, Ernst Friedrich. Nekrologium des Klosters Weißenburg, mit Erläuterungen und Zugaben. In: Archiv des historischen Vereines von Unterfranken und Aschaffenburg 13 (1855), S. 1–67. Schultz, Wolfgang. Der Codex Berwartstein des Klosters Weißenburg im Elsaß. (1319) 1343-1489. Neustadt an der Weinstraße 2008, ISBN 978-3-9810865-5-3 (mit Edition).
Посилання