Мацей Паровський (, , Варшава — , Варшава) — польський письменник-фантаст, публіцист, журналіст, літературний редактор і літературний критик.
Біографія Мацей Паровський народився у Варшаві. Він закінчив електротехнічний факультет Варшавської політехніки. З 1968 року він розпочинає публікувати свої оповідання та фейлетони в низці польських періодичних видань, зокрема «Życie Warszawy», «Na Przełaj», «Kultura». З 1974 року він працює журналістом — спочатку фейлетоністом, пізніше завідувачем відділу культури, відповідальним секретарем і головним редактором студентського тижневика «Politechnik». З 1977 року він працював завідувачем відділу критики та науки в тижневику «Razem», пізніше працював публіцистом у цьому ж тижневику. З 1982 до 2013 року Паровський працює завідувачем відділу польської літератури в журналі «Fantastyka» (пізніше «Nowa Fantastyka»), а з 1992 до 2003 року був одночасно і його головним редактором. Пізніше він став головним редактором щоквартального додатку до цього журналу — «Czas Fantastyki».
Літературний дебют Мацея Паровського відбувся у щотижневику «Na Przełaj» у 1970 році, коли в ньому було надруковане його оповідання «Бунт роботів» (). У 1973 році Паровський отримав відзнаку в конкурсі журналу «Młody Technik» за оповідання «Відчуття повноти» (). Першою книжкою письменника став роман «Обличчям до землі» (). Більшість творів Паровського належать до жанру соціальної фантастики, натхненником розвитку якої в Польщі став Януш Зайдель. Мацей Паровський протягом тривалого часу був членом Спілки польських письменників.
у кінці 90-х років Мацей Паровський мав гучний конфлікт із польським фандомом з приводу премії імені Зайделя, а також стосовно поділу фантастики на «проблемну» і «розважальну» (які представлені зокрема критикованими ним Анною Бжезінською і Антоніною Лідтке). За цей конфлікт Сілезький клуб фантастики у 1999 році присудив Паровському антинагороду «Золотий метеор».
У 2006 році на міжнародному фестивалі коміксів у Лодзі Мацей Паровський отрима жартівливий титул «Гуморіс кауза», а також премію імені Татка Хмеля за заслуги в розвитку мистецтва польського коміксу.
30 жовтня 2007 року з нагоди 25-річчя журналу «Fantastyka» міністр культури та національної спадщини Польщі Казімеж Міхал Уяздовський нагородив Мацея Паровського Срібною медаллю «За заслуги в культурі Gloria Artis».
Роман Мацея Паровського «Буря» отримав відзнаку IX (за 2010 рік) Літературної премії імені Юзефа Мацкевича.
Мацей Паровський помер 2 червня 2019 року у Варшаві.
Творчість
Книги Без дуббінгу (, 1978) Обличчям до землі (, 1982) Засіб для жінок (, 1985) Час фантастики (, 1990) Буря. Втеча з Варшави-40 (, 2010) Мавпи Пана Бога. Слова (, 2011) Мавпи пана Бога. Образи (, 2013) З бандитом у ліфті (,Solaris 2015) Зозуля на троянському коні. Мавпи Пана Бога 3. Ретроспекції (, 2017)
Комікси «Фанкі Коваль» (, у співавторстві з Богуславом Польхом і Яцеком Родеком): Без відпочинку () Один проти всіх () Всупереч самому собі ()
Відьмак (, у співавторстві з Богуславом Польхом і Анджеєм Сапковським): «Дорога без вороття» (), «Геральт» (), «Менше зло» (), «Останнє бажання» (), «Межа можливого» (), «Зрада» ().
Буря (, 2003)
Народ обраний (, 1992 і 1993) Планета роботів (, 2013)
Примітки
Література Andrzej Niewiadowski, Antoni Smuszkiewicz, Leksykon polskiej literatury fantastycznonaukowej, Wydawnictwo Poznańskie, Poznań, 1990,
Посилання Мацей Паровський на сайті encyklopediafantastyki.pl Мацей Паровский