Рі́пкинський райо́н — колишній район Чернігівської області з центром у селищі міського типу Ріпки.
Географія Ріпкинський район розташований в північно-західній частині Чернігівської області. Він межує з Чернігівським, Городнянським районами Чернігівської області та Гомельським, Лоєвським, Брагінським районами Гомельської області Республіки Білорусь. Відстань до обласного центру залізницею 36 км, шосейними шляхами 39 км.
Клімат помірно континентальний. Ґрунти дерново-підзолисті, середній бал 42. Корисні копалини: глина, пісок, торф.
У промисловості основними видами продукції, яка випускаються підприємствами району є льоноволокно, швейні вироби, консерви різні, цегла будівельна, меблі; у сільському господарстві: зерно, картопля, льон, м'ясо-молочне виробництво.
Транспорт Територією району проходить автошлях .
Історія Район утворено в 1923 році.
Історичні пам'ятки: Бревенецьке поселення, Замкова гора, Кам'яниця Полуботка, Антонієви печери, Свято-Преображенська церква у Любечі та Церква Різдва Богородиці у Суличівці.
У 1959 р. до Ріпкинського району приєднано частини ліквідованих Добрянського і Тупичівського районів.s:Указ Президії ВР УРСР від 21.01.1959 «Про ліквідацію деяких районів Чернігівської області»
05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР Великовіська сільрада Городнянського району була передана до складу Ріпкинського району. Одночасно з тим Довжицька, Пльохівська, Рудківська, Хмільницька та Шибиринівська сільради, які були частиною Ріпкинського району, увійшли до складу Чернігівського районуПро внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР».
Природно-заповідний фонд
Ботанічні заказники Володимирівська Дача, Любецький масив, Мокрець, Олександрівський масив, Олешнянська Дача, Срібне озеро, Чудівський масив.
Гідрологічні заказники Вербівський, Гало, Дор, Кички, Криві Гряди, Нижній Болгач, Озера «Симбаль», «Святе» та прилеглі болота, Растереби, Рублене, Северин, Суховирське болото, Фролове, Чорне болото, Чумакові кар'єри.
Ландшафтні заказники Замглай (загальнодержавного значення).
Лісові заказники Військові Гори, Діброва, Дубина, Старе.
Ботанічні пам'ятки природи Дуби скитокські, Рашково-Слобідський дуб, Сосни присторощинські, Сушнянський дуб, Урочище «Єсинське», Урочище «Суха Грядь», Шкуранська група дубів.
Гідрологічні пам'ятки природи Болото Кораблище.
Зоологічні пам'ятки природи Бабичів острів, Криві гряди, Озеро «Нерадча», Чорна річка.
Заповідні урочища Борисоглібське, Волноша, Вороб'ївське, Довга Рудня, Лубча, Мороги, Нова Зимниця, Присторонська Дача.
Видатні особи Софія Русова — українська просвітителька, педагог Іван Бібік, О. С. Желєзняк — заслужені майстри народної творчості Бурнос Василь Іванович (1955—2009) — керівник народного художнього дитячого хору «Васильки», заслужений вчитель України. Народився в селі Вишневе Ріпкинського району. Леонід Горлач (Коваленко) — радянський та український поет Володимир Самійленко — український письменник В. Р. Литвинов — геолог, лауреат Ленінської премії В. П. Ткаченко — заслужений лікар України М. В. Македон — заслужений працівник сільського господарства України
Населені пункти
Селища міського типу Ріпки — з 1958 Добрянка — з 1918 Замглай (смт) — з 1989 Любеч — з 1943 (одне з найстаріших українських поселень, свого часу місто) Радуль — з 1924
Села — центри сільських рад Велика Вісь — з 1957 Великий Зліїв — з 1943 Вербичі — з 1987 Вишневе — з 1917 Голубичі — з 1989 Горностаївка — з 1954 Грабів — з 1931 Губичі — з 1992 Гучин — з 1975 Даничі — з 1918 Задеріївка — з 1980 Клубівка — з 1988 Красківське — з 1975 Ловинь — з 1976 Малий Листвен — з 1932 Малинівка — з 1990 Мохначі — з 1918 Неданчичі — з 1928 Новоукраїнське (Церковище) — з 1921 Нові Яриловичі — з 1943 Олешня — з 1922 Павлівка — з 1927 Петруші — з 1924 Пушкарі — з 1947 Сибереж — з 1975 Смолигівка — з 1921 Тараса Шевченка (Тарасевичеві Велички) — з 1931
Населення
Чисельність населення району: 1970 — 65 499 1979 — 57 280 1989 — 47 301 2001 — 37 614 2014 — 28 700
Політика 25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Ріпкинського району була створена 51 виборча дільниця. Явка на виборах складала — 63,75 % (проголосували 77 795 із 92 451 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 36,56 % (5 528 виборців); Юлія Тимошенко — 25,66 % (3 880 виборців), Олег Ляшко — 13,87 % (2 097 виборців), Сергій Тігіпко — 6,62 % (1 001 виборців), Анатолій Гриценко — 5,18 % (783 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,12 %.
Керівництво району
Голови районної державної адміністрації №Час на посадіІм'я19 вересня 1995 — 22 листопада 1996Фіногенов Михайло Петрович222 листопада 1996 — 6 жовтня 1999Коробка Іван Іванович36 жовтня 1999 — 16 травня 2001Рідзель Анатолій Петрович416 травня 2001 — 26 листопада 2003Корж Віктор Борисович26 листопада 2003 — 26 грудня 2003—526 грудня 2003 — 7 березня 2005Бугай Віктор Петрович7 березня 2005 — 10 березня 2005—610 березня 2005 — 26 травня 2006Лемешко Юрій Іванович26 травня 2006 — 24 жовтня 2006—724 жовтня 2006 — 23 листопада 2007Солохненко Олександр Анатолійович23 листопада 2007 — 26 червня 2008—в. о.26 червня 2008 —Олексієнко Римма Михайлівна8.14 січня 2011 —15 грудня 2012Головач Петро Михайловичв. о.5 березня2013 —7 березня 2013(?)Мохнач Сергій9.28 березня 2013 —?Герасенко Володимир Григорович10.23 травня 2014 —?Вовк Ірина Петрівна11.21 квітня 2015 —2018Мелашенко Борис Володимирович
Примітки
Посилання Ріпкинська районна державна адміністрація Сторінка на сайті ОДА Населені пункти Ріпкинського району Ріпкинська райрада