«Географ глобус пропив» — російський кінофільм 2013 року режисера Олександра Велединського, знятий за однойменним романом Олексія Іванова. Фільм вийшов у прокат 7 листопада 2013 року. Прем'єра в Україні відбулась також 7 листопада 2013 рокуГеограф глобус пропил.
Фільм брав участь у конкурсній програмі XXIV Відкритого Російського кінофестивалю «Кінотавр» у Сочі і отримав Головний приз фестивалю.Фільм претендував на премію «Золотий орел» в шести номінаціях, зокрема як найкращий російський фільм року, і в підсумку переміг у трьох номінаціях: найкраща режисура, найкраща чоловіча роль і найкраща жіноча роль. Фільм отримав премію «Ніка» за найкращий фільм року і ще чотири премії за найкращу режисуру, найкращу чоловічу роль, найкращу жіночу роль і найкращу музику.
Сюжет Дія фільму відбувається в 2012 році. Головний герой, 37-річний біолог Віктор Служкін (Костянтин Хабенський), звільнений з НДІ, від безгрошів'я влаштовується працювати в школу вчителем географії. Вдома дружина Надя (Олена Лядова), втомлена від повсякденної метушні, відмовляється спати з чоловіком, просить Служкіна «все це закінчити» і завести коханку, але так, щоб вона про це не знала. Його життя починає змінюватися з появою в ній колишнього однокласника і близького друга Будкіна (Олександр Робак). Незабаром у Наді починається роман із закоханим у неї Будкіним. Після серйозної чоловічої розмови Служкін віддає своєму другові дружину.
У школі Служкін не знаходить порозуміння з класом, діти здаються йому дуже хвацькими, примітивними, що не відбулися як особистості. Зі своїх колег географ виділяє лише ефектну викладачку німецької мови Кіру Валеріївну (Євгенія Хірівська), але та віддала перевагу Будкіну. Дізнавшись, що до Будкіна пішла Надя, Кіра Валеріївна намагається спокусити Служкіна, але він напивається у неї в квартирі і засинає в наповненій ванні.
Служкін, програвши в карти одному з учнів, погоджується вирушити з ним та його однокласниками в давно обіцяний похід, у сплав по річці на катамаранах. Вже в електричці Географ напивається до чортиків з задиркуватим учнем — Градусовим (Андрій Притков). Школярі, що ставляться до Служкіна не як до вчителя, а як до дворового приятеля, знімають його з посади командира походу.
В останній день походу Географ відправляється в найближче село, щоб домовитися про транспорт до залізничної станції, разом із закоханою в нього школяркою Машею Большаковою (Анфіса Чорних). По дорозі Маша зізнається Служкину, що любить його, але він не відповідає взаємністю. Починається сильна злива, обидва промокають до нитки. Дійшовши до села, вони виявляють, що там вже давно ніхто не живе. Маша ледь не втрачає свідомість від холоду, Служкін бере її на руки і несе до єдиного будинку, де топиться піч. Відігрівшись, Маша знову зізнається Служкіну в коханні, і знову безуспішно.
Вранці, повертаючись до табору, Служкін та Маша бачать, як інші учасники походу самотужки долають Долган, найскладніший і небезпечний поріг на річці.
Після походу директор школи, дізнавшись із зробленого Овечкіним (одним з учнів, закоханим у Машу) ролика про пияцтво Географа в поході і ризик, якому він піддавав дітей, просить Служкіна написати заяву про звільнення за власним бажанням, і Служкін йде зі школи.
Пізніше до нього повертається дружина.
В ролях АкторРольКостянтин ХабенськийВіктор Сергійович Служкин Віктор Сергійович Служкин вчитель географіїОлена ЛядоваНадя Надя дружина СлужкинаАнфіса ЧорнихМаша Большакова Маша Большакова школярка, учасник походуОлександр РобакМаксим Будкін Максим Будкін давній друг Служкина, чиновникЄвгенія ХиривськаКіра Валеріївна Кіра Валеріївна вчителька німецькоїАндрій ПритковГрадусів Градусів школяр, учасник походуАнастасія ЗолоткоТата Тата дочка СлужкинаГанна УколоваГілка Гілка давня подруга СлужкинаАгрипина СтекловаРоза Борисівна завуч школиАкторРольЄвгенія КрегждеСашенька завідувачка дитячого садка, подруга СлужкінаМаксим ЛагашкінКолесніков даішникВіктор Узундиректор школиНаталія БатуєваЛюська Митрофанова школярка, учасник походуІлля ІльїнихОвечкін школяр, учасник походуМихайло ЛеонтьєвБармін школяр, учасник походуЄвген РомановТютін школяр, учасник походуВсеволод РичковЧебикін школяр, учасник походуСергій ПепеляєвДеменев школяр, учасник походу
Знімальна група
Режисер-постановник — Олександр Велединський Автори сценарію — Олександр Велединський, Рауф Кубаєв, Валерій Тодоровський Оператор-постановник — Володимир Башта Художник-постановник — Володимир Гуділін, Сергій Гуділін Композитор — Олексій Зубарєв Художник по костюмах — Людмила Гаїнцева Художник по гриму — Ірина Мельникова Звукорежисери — Сергій Курбатов, Олег Татаринов Режисери монтажу — Олександр Велединський, Тетяна Приленская Ірина Третьякова — другий режисер Ірина Рестеу — другий режисер Ігор Велединський — асистент режисера Тетяна Талькова — кастинг Олександр Вдовенко — оператор стедикама Комп'ютерна графіка — CGF LLC Продюсери — Вадим Горяїнов, Леонід Лебедєв, Валерій Тодоровський Постановник трюків — Валерій Деркач
Підготовка до зйомок
У назву фільму (як і книги) покладена «ритмічно організована дражнилка», яку придумав двієчник Градусов про нового вчителя.
Ідея екранізації роману «Географ глобус пропив» належить продюсеру Валерію Тодоровському. Спочатку він хотів сам знімати, але потім залучив до постановки режисера Олександра Велединського. Сценарій був написаний Велединским за участю Валерія Тодоровського і Рауфа Кубаєва. Автор роману письменник Олексій Іванов не брав участі в роботі над сценарієм. Але під час зйомок, коли знімалася сцена уроку на затоні, де Служкін розповідає учням про Каму, за обсягом не вистачало тексту. Тоді звернулися до Олексія Іванова з проханням написати відсутній текст, і в той же вечір письменник надіслав його. Творці фільму, вважаючи образ Служкіна архетиповим для Росії, визнали можливим перенести дію роману з 1990-х в наші дні. Від деяких сюжетних ліній довелося відмовитися, бо вони не вміщалися у двогодинний формат фільму. Так, у фільмі немає дитячих спогадів.
Актори на головні ролі були обрані ще на етапі написання сценарію. Режисер Олександр Велединський вбачає схожість Костянтина Хабенського з героєм, зображеним на обкладинці першого видання роману. У романі головному герою Служкіну 28 років, у фільмі герой Хабенського старше. Автор роману Олексій Іванов, побачивши актора на зйомках в костюмі і в образі, абсолютно в нього повірив.
Серед кількох тисяч школярів Пермі був проведений кастинг, щоб відібрати 30 осіб для зйомок. Дітей у фільмі зробили трохи старше: найстаршому з них не 15, а 16 років. На роль хулігана Градусова був відібраний звичайний пермський школяр Андрій Притков, по зовнішності не схожий на книжкового Градусова, але, на думку Олексія Іванова, «потрапив в саму точку».
Створення
Зйомки фільму пройшли в 2011—2012 роках в Пермі (мікрорайонах Нижня Кур'я, Водники, Разгуляй, Робітниче селище, Висімо), селищі Усьва Гремячинського району. У фільмі показана річка Усьва, по якій герої здійснюють сплав, і скелі Усьвинські Стовпи. Каскадерські зйомки проводилися на порозі Ревун на річці Ісеть в Свердловській області. Потім, щоб збільшити відчуття небезпеки на річці, були використані можливості комп'ютерної графікиАлександр Горохов: «И в жанровой истории есть место визуальным эффектам» // СК Новости. — 2014. — № 1. — С. 11.. Шкільні епізоди знімалися в школі № 1 в Закамську.
Фільм знімався в загальній складності два роки, було 34 знімальних дні, дві експедиції і запланований п'ятимісячна перерва: для зйомок епізоду походу по річці чекали води, яка буває тільки протягом двох тижнів у травні, а в решту часу річка мілка. Тому зимовий блок знімався в листопаді 2011 року, а потім чекали до квітня, щоб зняти інтер'єри школи, у вікна якої «заглядала» весна. Потім знімальна група переїхала за 200 км від Пермі знімати епізоди походу.
Музику для фільму написав гітарист групи «Акваріум» Олексій Зубарєв. Крім того, у фільмі звучить багато пісень — від класики до шансону. У трейлері фільму звучить пісня «Я вільний!» групи «Кипелов». Ця ж пісня звучить у картині, але у виконанні не Кіпєлова, а одного з персонажів (на початку фільму в електричці її виконує вуличний співак, що реально живе в Пермі й працює на станції Перм-II). Російську народну пісню «Летів голуб» у фільмі виконала Олена Фролова.
Відгуки та критика Автор роману «Географ глобус пропив» Олексій Іванов: «Роман в цьому фільмі живий. Звичайно, багато чого втрачено, тому що перекласти одну художню систему в іншу — це шлях, пов'язаний з певними втратами, причому неминучими втратами, але з іншого боку, на цьому шляху є і придбання. Я думаю, що все вийшло як не можна краще, тому що і дух роману збережений, і основна фабула теж».
Письменник і журналіст Дмитро Биков, охарактеризував «Географа…» як «найважливіше християнське висловлювання останніх років», писав: «„Географа“ багато хвалять і будуть хвалити, і це як раз не радує, тому що фільм-то не про добрих і простих людей, і сила його не в тому, що про побут російського інтелігента в провінції вперше за багато років розповіли розумно, професійно і смішно. Велединський знімає картину за формою комедійну, по суті глибоко трагічну — на стику жанрів: „Доживемо до понеділка“ зустрічається тут з тим понеділком, який починається в суботу».
Кінокритик Юрій Гладильщиков вважає вдалою сценарну переробку роману, порівнює її з переробкою роману Ле Карре «Шпигун, вийди геть!», де все переписано, але при цьому парадоксально збережені суть, сюжет і дух роману. «Головна різниця між романом і фільмом ось у чому. Роман про те, як сумно, швидко і безперспективно йдуть надії юності, окопалися в шкільних часах. Саме тому в романі важлива тема школи. Саме тому там багато спогадів героя про його власних шкільних роках (яких немає у фільмі). А фільм — про безперспективність життя взагалі, і перш за все життя російської, яка є узагальненням життя світової інтелігенції. Фільм — про інтелігенцію». На думку критика, витоки фільму «Географ глобус пропив» слід шукати у чеховському «Дяді Вані», а також таких радянських інтелігентських картинах, як «Польоти уві сні і наяву», «Осінній марафон» і «Відпустка у вересні».
Культуролог Данило Дондурей зазначає: «„Географ“ — класичний мейнстрім! Розмова в ньому — про цінності: дружина зрозуміє, що ти чудовий, і навіть якщо піде до твого друга, все одно потім повернеться. Зі школяркою спати не можна. Якщо ти інтелігентна людина, ти і без диплома можеш працювати в школі і вчити дітей найголовнішого — як знайти себе в житті… Таких фільмів у Росії повинно виходити 20-25 на рік, як у радянський час»Шигарева, Юлия. Про «поЖрать и поРжать». Чему научит зрителя новое российское кино // Аргументы и факты. — 2014. — № 6 (1735) за 5 февраля. — С. 21. (Проверено 15 октября 2015).
Кінокритик Андрій Плахов шкодує про те, що роман не був екранізований в 2003 році, тоді, коли був вперше опублікований. Критик відзначає, що в романі «був спійманий той самий нерв часу, транзитних 1990-х років, який так швидко йде, перетворюючи живу актуальність у кращому випадку в ностальгічне ретро, в гіршому — в архаїку. Ні, „Географ“ і зараз приємно сприймається, але повірити в таких старшокласників, якими вони показані у фільмі, в їхні стосунки з учителем, який виглядає великою дитиною, ніж вони самі, важкувато. Всьому свій час, і з'явися б екранний „Географ“ десять років тому, йому б ціни не було. І Хабенський, до речі, був тоді молодший…».
Кінокритик Олена Стішова вказує на те, що фільм «був жорстко концептуалізований і вбудований в дискурс, якого, на мій погляд, немає в літературному оригіналі — в романі Олексія Іванова „Географ глобус пропив“», а «режисерський жест зрушує — змінює зміст повісті і пропонує дещо іншу історію на тому ж матеріалі і з тими ж героями». Вона також зазначає, що для неї «відкриттям фільму видається інше, принципово значиміше, ніж зрада розбишак і підлість кар'єриста-початківця: російський культурний код — це константа, поза якою немає і не може бути Росії».
Нагороди
XXIV Відкритий Російський кінофестиваль «Кінотавр» у Сочі: