Фрідріх Людвіг Герберт «Фріц» Альперс (; 25 березня 1901, Зоннеберг, Брауншвейг — 3 вересня 1944 поблизу Монса, Бельгія) — державний і партійний діяч часів Третього рейху, обергруппенфюрер СС (21 червня 1943 року).

Життєпис Син вчителя протестантської початкової школи. Навчався з 1907 по 1911 рік в початковій школі в Зоннеберзі, а потім до березня 1919 року в гуманітарній «Martino-Katharineum» -Gymnasium в Брауншвейгу, де отримав атестат про закінчення середньої школи. З травня 1919 по березень 1920 був членом Добровольчого корпусу. З 1923 по 1924 року вивчав економіку і право в Грайфсвальском, Мюнхенському і Гейдельберзькому університетах. З 1924 по 1928 рік працював в різних юридичний фірмах Брауншвейга. Після отримання диплома з 1929 до 1933 року працював юристом.

У 1929 році вступив в НСДАП (квиток № 132 812), а в травні 1930 року — в СА у званні штурмфюрера. У 1930 році обраний від НСДАП членом ландтагу Брауншвейга. 1 березня 1931 року вступив у СС (посвідчення № 6 427), був командиром 1-го, а з 1932 року — 2-го штурмбанна 12-го штандарту СС.

З 8 жовтня 1932 по 3 травня 1933 року — командир 49-го штандарту СС. Займав посаду обласного лісничого провінції Бранденбург, був протеже Германа Герінга. З 8 травня 1933 року — державний міністр юстиції і фінансів Брауншвейга.

1 грудня 1937 був зарахований в Особистий штаб рейхсфюрера СС. З 1940 по 3 вересня 1944 року — генерал-лісничий (Generalforstmeister). У 1941 році Герінг призначив Фрідріха Альперса керівником робочої групи лісів в очолюваному ним управлінні по чотирирічного плану. Був також членом економічного штабу «Схід», який займався пограбуванням природних багатств СРСР.

У січні 1942 року вирішив вступити у діючі частини Люфтваффе, де був призначений командиром 4-ї зенітної розвідувальної групи, отримав чин майора резерву.

З 21 серпня 1944 року — командир 9-го парашутного полку. Брав участь в боях в Нормандії.

3 вересня був важко поранений і покінчив життя самогубством.

Звання

Штурмфюрер СА (1 травня 1930) Анвертер СС (1 лютого 1931) Манн СС (1 березня 1931) Шарфюрер СС (26 жовтня 1931) Труппфюрер СС (15 грудня 1931) Штурмфюрер СС (18 березня 1932) Штурмгауптфюрер СС (5 квітня 1932) Штурмбаннфюрер СС (8 жовтня 1932) Штандартенфюрер СС (3 травня 1933) Статс-міністр (8 травня 1933) Оберфюрер СС (9 листопада 1934) Бригадефюрер СС (30 січня 1936) Райхсштелленляйтер НСДАП (1937) Фельдфебель резерву люфтваффе (31 березня 1937) Лейтенант резерву люфтваффе (1 вересня 1937) Статс-секретар (1 листопада 1937) Обер-лейтенант резерву люфтваффе (1 березня 1939) Гауптман резерву люфтваффе (5 вересня 1939) Группенфюрер СС (20 квітня 1941) Майор резерву люфтваффе (1 червня 1942) Обергруппенфюрер СС (21 червня 1943)

Нагороди

Знак учасника зльоту СА в Брауншвейзі 1931 Німецький кінний знак в сріблі Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку в сріблі Почесний кут старих бійців Почесний хрест ветерана війни Цивільний знак СС (№ 1 255) Йольський свічник (16 грудня 1935) Німецький кінний знак у сріблі Кільце «Мертва голова» Почесний кинджал СС Почесна шпага рейхсфюрера СС Нагрудний знак спостерігача (1 січня 1938) Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»

Друга світова війна

Залізний хрест 2-го класу (1939) Залізний хрест 1-го класу (2 червня 1940) Німецький хрест в золоті (9 квітня 1942) — як гауптман (капітан) авіації Лицарський хрест Залізного хреста (14 жовтня 1942) — як майор авіації і командир 4-ї зенітної розвідувальної групи Золотий партійний знак НСДАП (30 січня 1943) Кримський щит (20 березня 1943) Знак парашутиста Німеччини (1944) Авіаційна планка розвідувальної групи в золоті Медаль «За вислугу років в НСДАП» в бронзі і сріблі (15 років) Медаль «За вислугу років у СС» Авіаційна планка розвідника в золоті

Примітки

Джерела Залесский К. А. Охранные отряды нацизма. Полная энциклопедия СС. — М.: Вече, 2009. — С. 784. — Залесский К. А. СС. Охранные отряды НСДАП. — М.: Эксмо, 2005. — 672 с. — 5000 экз. — Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939—1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941—1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002 Patzwall K.D., Das Goldene Parteiabzeichen und seine Verleihungen ehrenhalber 1933—1945 Studien zur Geschichte der Auszeichnungen, Band 4, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2004, Ritterkreuz Archiv I/2009, Veit Scherzer, Ranis, März 2009, ISSN 1866-4709 Veit Scherzer: Die Ritterkreuzträger 1939—1945. Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, , S. 190. Klaus D. Patzwall: Das Goldene Parteiabzeichen und seine Verleihungen ehrenhalber 1934—1944, Patzwall, Norderstedt 2004, S. 63,