Володимир (Вова) Воротньов (нар. 1979, Червоноград (нині Шептицький), Львівська область, УРСР) — український художник, дизайнер, митець стріт-арту та графіті на прізвисько Lodek, учасник колективу Пся Крев. Працює з графікою, ілюстрацією, фотографією, інсталяцією, публічним мистецтвом, перформансом.
Біографія Народився 1979 року в місті Червоноград. Батько юрист, матір безробітна. Має молодшого брата Ігоря. Тривалий час перебував в стосунках з журналісткою Анастасією Калитою, у пари народився син Аскольд.
У 1992 р. закінчив художню школу в Червонограді, в 1996 році переїхав до Києва та вступив на філософський факультет КНУ, у 1998 році перевівся до університету «Києво-Могилянська академія» (1998—2002). З 2023 року живе і працює в Берліні.
Творчість
Воротньов працює з субкультурними кодами, рухаючись із боку графіті та субкультурної графіки в бік концептуального мистецтва і вуличного arte-povera. В сферу його творчих зацікавленостей потрапляють етнографічні дослідження міста, а саме зосередження на слідах радянської матеріальної культури, що зникає, і її перевтілення у пострадянські форми, з особливою увагою на декомунізацію, вандалізм, сучасну спонтанну (не)архітектуру і сміттєву культуру. Для вивчення публічного простору і більш глибокого занурення у вуличний контекст, художник обирає тип поведінки, відомий у класичній культурі, як «фланерство».
Звинувачення в плагіаті 2 серпня 2018 року спалахнув конфлікт між художником та представниками Національного художнього музею України (НХМУ). Менеджерка культурних та освітніх проєктів Національного художнього музею України, звинуватила митця у плагіаті. Причиною конфлікту стало те, що Воротньов використав роботу художника Василя Єрмилова (ілюстрацію з обкладинки для журналу «Авангард» 1929 р., що належить музею), для дизайну одягу нової колекції українського бренду Syndicate Clothing. Ситуація викликала бурхливі обговорення в українській арт-спільноті щодо меж цитування, авторського права на твори авангарду та етики музейних інституцій.
«ЗА/С ХІД» В рамках цієї акції художник йшов пішки з Червонограда до Лисичанська, несучи зразок вугілля із західноукраїнського Львівсько-Волинського кам'яновугільного басейну до східноукраїнського Донбасу. Шлях в тисячу кілометрів зайняв близько місяця. У своїй роботі автор маніфестує таким чином єдність країни, звертаючись до об'єктивної схожості цих промислових регіонів. Утім, сам митець неодноразово інтерпретував ходу в декілька інакших способів: і як краєзнавчу експедицію, і як виклик самому собі, і як абсолютно беззмістовну дію.
Свої нотатки та спостереження під час ходи митець публікував у соцмережах.
Результати цієї мистецької акції були продемонстровані на «Фестиваль молодих художників» у «Мистецькому Арсеналі» (2017) та на виставці «Перманентна революція» у музеї Людвіга в Будапешті (2018).
Примітки
Інтерв'ю
https://birdinflight.com/ru/vdohnovenie/opyt/20171107-vova-vorotnev.html https://officiel-online.com/lichnosti/intervju/vova-vorotnov-desyat-rokiv-tomu-meni-mama-skazala-volodyu-dlya-tebe-profesiyi-shhe-ne-pridumali/