Націона́льний університе́т «Ки́єво-Могиля́нська акаде́мія» (у простій мові — Могиля́нка) — це державний заклад вищої освіти України, розташований у Києві на Подолі («Нижнє місто»). Сучасне університетське містечко розміщено між Контрактовою площею та набережною Дніпра, зокрема в будівлях історичної Києво-Могилянської академії, продовжуючи її традицію як найстаріша вища школа в Україні після Острозької академії. У консолідованому рейтингу вишів України посідає дев'яте місце, а за оцінкою Центру міжнародних проєктів «Євроосвіта» — тринадцяте місце станом на 2024 рік.

Університет веде історію від Київської братської школи з 1615 року, яка вслід злиття з Лаврською школою стала колегією в 1632 році й розбудовувалась під опікою св. Петра Могили за зразком єзуїтських освітніх закладів. Відповідно до Гадяцького договору 1658 року, колегія стала академією, отримавши рівні права з Краківською академією (нині Ягеллонський університет). За часів Російської імперії, у 1819 році, заклад перетворили на Київську духовну академію, а після громадянської війни радянська влада її закрила, віддавши приміщення під військово-морське училище. За ініціативи В'ячеслава Брюховецького та низки громадських діячів Києво-Могилянську академію відродили в 1991 році.

Серед вихованців академія нараховує відомих державних і громадських діячів, богословів, письменників, істориків, композиторів, архітекторів, науковців тощо, які широко вплинули на Україну й Східну Європу: Іван Виговський, Іван Мазепа, Феофан Прокопович, Михайло Ломоносов, Іван Григорович-Барський, Максим Березовський, Григорій Сковорода, Іван Нечуй-Левицький та інші.

Історія

Києво-Могилянська академія була заснована на базі Київської братської школи. 1615 року ця школа отримала приміщення від шляхтянки Галшки Гулевичівни. Деякі вчителі Львівської та Луцької братських шкіл переїхали викладати до Києва. Школа мала підтримку Війська Запорозького і зокрема гетьмана Сагайдачного.

У вересні 1632 року Київська братська школа об'єдналася з Лаврською школою. У результаті було створено Києво-Братську колегію. Київський митрополит Петро Могила побудував у ній систему освіти за зразком єзуїтських навчальних закладів. Велику увагу в колегії приділяли вивченню мов, зокрема польській та латини. Станових обмежень для здобуття освіти не було. Згодом колегія іменувалася Києво-Могилянською на честь свого благодійника та опікуна.

Згідно з Гадяцьким трактатом 1658 року між Річчю Посполитою і Гетьманщиною колегії надавався статус академії, і вона отримувала рівні права з Ягеллонським університетом. Після входження українських земель до складу Московського царства статус академії був підтверджений у грамотах московських царів Івана V 1694 року та Петра I 1701 рокуДекреты царей Ивана и Петра датированный 11 января 1694, декрет царя Петра датированный 26 сентября 1701. Памятники изданные Киевской временной комиссией, 2:488-97. . За час існування Києво-Могилянської академії з її стін вийшло багато відомих випускників. До числа вихованців належали гетьмани Іван Мазепа, Пилип Орлик, Павло Полуботок, Іван Скоропадський та Іван Самойлович а також багато хто з козацької старшини. Тут навчалися архітектор Іван Григорович-Барський, композитори Артемій Ведель та Максим Березовський, філософ Григорій Сковорода. Авторитет і якість освіти в академії також приводили сюди іноземних студентів: росіян і білорусів, волохів, молдаван, сербів, боснійців, чорногорців, болгар, греків та італійців. Вихованці академії часто продовжували освіту в університетах Європи, оскільки, за європейською традицією, викладання проводилось латиноюВ. М. Нічик, З. І. Хижняк, Києво-Могилянська академія та українсько-німецькі культурні зв'язки, К.: Вид. дім «КМ Академія», 2000.

Незважаючи на спроби випускників перетворити академію на сучасний університет, за розпорядженням уряду, указом Синоду від 14 серпня 1817 року Академію було закритоЗ. І. Хижняк, В. К. Маньківський, Історія Києво-Могилянської академії — К.: Вид. дім «КМ Академія» 2003.. Натомість 1819 року в приміщеннях Києво-Могилянської академії була створена Київська духовна академія. Духовна академія була авторитетним навчальним закладом серед православних країн. За часу її існування тут вчилися молдовський поет Алексей Матеєвич та Віктор Пую (у майбутньому — митрополит Румунської православної церкви Віссаріон). Тут також здобули освіту відомі українські культурні діячі: філософ Памфіл Юркевич, диригент Олександр Кошиць та літературознавець Сергій Єфремов. Після Жовтневого перевороту 1917 року Київська духовна академія була закрита 1918 року, а її будівлі передані Дніпровській військовій флотилії. 1935 року радянською владою був зруйнований Богоявленський собор Братського монастиря, який належав до академії.

За часів СРСР у будівлях академії на Подолі розміщувалося Київське вище військово-морське політичне училище. З відновленням академії 1992 року набір курсантів припинився, а 1996 року відбувся останній випуск курсантів училища.

19 вересня 1991 року, згідно з розпорядженням Голови Верховної Ради України «Про відродження Києво-Могилянської академії», давній навчальний заклад відновив роботу як Університет «Києво-Могилянська академія» на історичній території Києво-Могилянської академії. Головним ініціатором відновлення діяльності історичної Києво-Могилянської академії був В'ячеслав Брюховецький, який став першим президентом НаУКМАТой, хто відродив Могилянку: Збірник на пошану В. С. Брюховецького, К.: Вид. дім «КМ Академія», 2007. Важливу роль у відродженні академії відіграли декани-організатори: Сергій Семенович Іванюк — декан-організатор гуманітарного факультету, Олексій Васильович Гарань — декан-організатор факультету суспільних наук, Віталій Павлович Замостьян — декан-організатор факультету природничих наук. Декани-організатори провели велику роботу з розробки концепцій факультетів, викладання навчальних дисциплін, напрямів підготовки спеціалістів, організації навчально-виховної та наукової діяльності.

Рівно через рік після здобуття Україною незалежності, 24 серпня 1992 року перші студенти НаУКМА почали своє навчання. 1994 року університет отримав статус національного і був акредитований за четвертим рівнем акредитації.

У відродженні університету велику роль відіграли благодійники. Для зібрання необхідних на початку коштів було створено Науково-дослідний центр «Спадщина Києво-Могилянської академії», Міжнародний благодійний фонд відродження Києво-Могилянської академії та Києво-Могилянську Фундацію Америки. Багато приватних осіб жертвували власні бібліотеки для новоствореного університету. Також ремонт і облаштування нових корпусів були значною мірою профінансовані приватними особами. Так, бакалаврська бібліотека була відреставрована за допомогою Фундації Омеляна та Тетяни Антоновичів і тепер названо іменем Антоновичів.

Деякий час НаУКМА мав дві філії в Острозі та в Миколаєві. Тепер вони стали окремими університетами — Національним університетом «Острозька академія» та Чорноморським національним університетом імені Петра Могили. За участі НаУКМА також було створено Кременецьку обласну гуманітарно-педагогічну академію імені Тараса Шевченка. Під опікою університету діяла також мережа колегіумів по всій Україні, зокрема, гімназія «Києво-Могилянський колегіум» на столичній Вигурівщині-Троєщині.

Президенти Брюховецький В'ячеслав Степанович 16.11.1991-31.08.2007 Квіт Сергій Миронович 01.09.2007 — 25.12.2014 Мелешевич Андрій Анатолійович 25.12.2014 — 17.12.2019 Квіт Сергій Миронович 27.01.22 — дотепер

Навчання Базова вища освіта в НаУКМА проводиться за чотирирічними програмами бакалаврату. Випускники бакалаврату можуть одержати повну вищу освіту закінчивши дворічний маґістеріум або однорічну програму спеціаліста. При цьому випускники бакалаврату з кожної спеціальності мають можливість продовження освіти на будь-якій маґістерській програмі. Наукова освіта в аспірантурі та докторантурі також пропонуються в НаУКМА.

Навчання в бакалавраті НаУКМА має ряд особливостей. Робочими мовами в університеті є українська та англійська. 27 січня 2023 року, на 40-ій сесії Академічної конференції університету було затверджено нові Правила внутрішнього розпорядку НаУКМА, згідно яких у стінах Києво-Могилянської академії заборонили спілкуватися російською мовою. Як було повідомлено, дане правило стосується також й міжособистісного спілкування поміж викладачами, студентами, адміністративним персоналомУ Києво-Могилянській академії заборонили спілкуватися російською. 27.01.2023, 23:01У «Могилянці» заборонили російську мову. Квіт каже, що карати нікого не будуть. 28.01.2023.

Студенти мають можливість отримати додаткову спеціалізацію крім головної або опанувати сертифікатну програму. Після початку навчання можливо також змінити напрям підготовки чи спеціальності. Успішність навчання оцінюється за 100-бальною шкалою. Для отримання диплома бакалавра студент повинен опанувати обов'язкові фахові курси, цикл загальноосвітніх дисциплін, а також ряд предметів вільного вибору серед фахових і серед дисциплін, які пропонуються іншими факультетами (іноземні мови, програми додаткової спеціалізації або вільно вибрані студентом не фахові предмети). Кожному предмету відповідає певна кількість залікових балів згідно з кількістю прочитаних годин. Протягом навчання в бакалавраті студент має набрати 120 або більше залікових балів за всі вивчені дисципліни.

Крім державної стипендії найкращим студентам університету надаються гранти та іменні стипендії створені спонсорами закладу.

Факультети та кафедри Факультет гуманітарних наукФакультет гуманітарних наук Кафедра історії Кафедра філософії та релігієзнавства Кафедра англійської мови Кафедра загального та слов'янського мовознавства Кафедра археології Кафедра української мови Кафедра літературознавства ім. В. Моренця Кафедра культурології

Факультет економічних наукФакультет економічних наук Кафедра економічної теорії Кафедра фінансів Кафедра менеджменту, маркетингу та підприємництва Факультет інформатикиФакультет інформатики Кафедра інформатики Кафедра математики Кафедра мережних технологій Кафедра мультимедійних систем

Факультет правничих наукФакультет правничих наук Кафедра загальнотеоретичного правознавства та публічного права Кафедра приватного права Кафедра кримінального та кримінального процесуального права Кафедра міжнародного та європейського права

Факультет міжнародних відносин і врядування Кафедра міжнародних відносин Києво-Могилянська школа врядування імені Андрія Мелешевича

Факультет природничих наукФакультет природничих наук Кафедра біології Кафедра екології Кафедра хімії Кафедра лабораторної діагностики біологічних систем Кафедра фізико-математичних наук Кафедра фізичного виховання

Факультет соціальних наук і соціальних технологійФакультет соціальних наук і соціальних технологій Кафедра соціології Кафедра політології Кафедра зв'язків із громадськістю Могилянська Школа журналістики

Факультет охорони здоров'я, соціальної роботи та психології Кафедра психології та педагогіки Школа громадського здоров'я Школа соціальної роботи ім. професора Володимира Полтавця Школа управління в охороні здоров'я Медична школа

Факультет «Києво-Могилянська школа професійної та неперервної освіти» (kma•pro) Кафедра міждисциплінарної освіти

Вступ до НаУКМА