Жент () або коспа́ () у казахів, йент у башкирН. Х Максютова Башкирские говоры, находящиеся в иноязычном окружении — Китап, 1996. — С. 255. — 285 с. — національна святковаА. Кузембайулы, Е. Абиль История Республики Казахстан — 2003. — С. 160. — 358 с. страва, яка виготовляється з пшоняної крупи, з додаванням сушеного товченого сиру, топленого масла, цукру, меду, родзинок, горіхів. Жент зазвичай подається до чаю. Його готують після народження дитини, з нагоди шілде і бесік тоя, до сороковин (қирқи)А. Х. Маргулан, В. В. Востров. Культура и быт казахского колхозного аула. — Наука, 1967. — С. 226. — 302 с..
Під час Німецько-радянської війни і в післявоєнні роки був поширений такий метод приготування женту: апорт змішували в ступці з просом або кукурудзяним зерном і толокли до тих пір, поки м'якоть апорту не просочувала товчене зерно. Отриману масу сушили і розрізали на шматкиПростор . — 1998. — С. 103..
Примітки