Пам'ятні дати та ювілеї
875 років з часу 879 року: Після смерті Рюрика у Новгороді як опікун його малолітнього сина Ігора став правити Віщий Олег, можливо брат його дружини Ефанди. 725 років з часу 1029 року: Київський князь Ярослав Мудрий здійснив похід на Кавказ проти ясів. 700 років з часу 1054 року: Дроблення Київської Русі на уділи після смерті Ярослава Мудрого. У Києві батька змінив Ізяслав Ярославович, поділивши владу з братами, які отримали окремі уділи. Святослав Ярославич почав княжити в Чернігові, Всеволод Ярославич — у Переяславі, Вячеслав Ярославич — у Смоленську. Спільне правління трьох братів Ізяслава, Святослава та Всеволода називають триумвіратом Ярославичів. Перша літописна згадка Києво-Печерського монастиря. 600 років з часу 1154 року: Під час у битви над Серетом (під Теребовлем) галицька дружина на чолі з Ярославом Осмомислом завдала поразки київському князеві Ізяславу Мстиславичу; Після смерті Ізяслава Мстиславича київський престол перейшов до Ростислава Мстиславича, який до того княжив у Смоленську (листопад); Новий князь Ростислав Мстиславич пішов на Чернігів проти Ізяслава Давидовича, але зазнав невдачі, що змусило його поступитися київським престолом князеві Ізяславу. 550 років з часу 1204 року: Галицько-волинський князь Роман Мстиславич посадив на київський престол Ростислава Рюриковича. У Чернігові почав княжити Всеволод Чермний. 250 років з часу 1504 року: обрання Митрополитом Київським Іона II. битви під Оршею між 30-тисячним військом князя Костянтина Острозького, гетьмана Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтійського та 80-тисячним московським військом на чолі з воєводою Іваном Челядниним. Зазнавши поразки, московські війська відступили до Смоленська (8 вересня); 200 років з часу 1554 року: Польський король Сигізмунд II Август призначив Дмитра Вишневецького стражником на острові Хортиця за Дніпровими порогами. 125 років з часу 1629 року: розгрому татар-нападників у битві під Бурштином (жовтень); спільний Синод Руських Православної та Унійної церков у Львові, в якому взяли участь лише греко-католикиFrick D. A. Smotrycki Maksym (Maksenty), imie zakonne Melecjusz (Meletij) (ok. 1577—1633) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Polska Akademia Nauk, Polska Akademia Umiejętności, 1999. — T. XXXIX/3, zeszyt 162. — S. 361. (26 жовтня); Джанібек Гірей утретє очолив Кримське ханство. 100 років з часу 1654 року: проведення Переяславської ради козацької верхівки, на якій генеральна старшина на чолі з гетьманом Богданом Хмельницьким, а також полковники та сотники висловились за об'єднання України з Московщиною (18 січня). Через втрату оригінальних документів, підписаних у Переяславі Богданом Хмельницьким та Василієм Бутурліним, керівником московського посольства, залишається невідомим, якою саме була Переяславська угода — персональною унією, державною унією, васальною угодою чи тимчасовим військовим союзом; підписання Московських (Березневих) статей у Москві — угоди між українською козацькою старшиною і московським урядом, яка регламентували політичне, правове, фінансове та військове становище України після Переяславської ради (березень 1654); Кримське ханство знову очолив Мехмед IV Ґерай; заснування міста Харкова. → Так, у «Наказній памяті» від 1654 року йшлося: «Которые черкасы построились .. промеж речек Харькова и Лопани о городовом строении, и что вы по их челобитью .. писали, а велели .. городового места осмотреть и описать и чертеже чертить и черкас переписать»… 75 років з часу 1779 року: Російська імператриця Єлизавета I видала переселенцям-християнам з Криму грамоту, якою звільняла їх від військової служби, сплати податків на 10 років і виділяла для поселення землі в районі гирла ріки Кальміус. Того ж року в приазовські степи переселено 219 грузинів, 161 волох, 12 598 вірменів і 31 386 греків. Греки заселили містечко Павлівськ, яке було перейменоване в Маріуполь, і створили навколо нього 19 сіл (1 червня); заснування міста Кропивницького, як фортеці Святої Єлизавети для захисту Нової Сербії, території між Південним Бугом і Дніпром. Після знищення Запорозької Січі у червні 1775 року та приєднання Кримського ханства до Російської імперії 1783 року Єлисаветинська фортеця втратила військово-стратегічне значення, і 21 лютого 1784 року фортеця Святої Єлисавети перетворена на місто Єлисаветград (нині — Кропивницький).
Видатні особистості
Народились
875 років з дня народження (879 рік): Ігор I (Ігор Старий), Великий князь Київський (912—945 рр.) з династії Рюриковичів. 100 років з дня народження (1654 рік): Данило Апостол — український військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, голова Гетьманщини на Лівобережній Україні (1727—1734).
Померли
700 років з часу смерті (1054 рік): Ярослав Мудрий (близько 978—1054), державний діяч Київської Русі (Великий князь Київський). 675 років з часу смерті (1079 рік): Анна Ярославна (Анна Київська), шоста королева Франції (1051—1060 рр.), донька князя Ярослава Мудрого і доньки короля Швеції Інгігерди, друга дружина французького короля Генріха I Капета. 600 років з часу смерті (1154 рік): Ізяслав Мстиславич, київський князь; 75 років з часу смерті (1679 рік): Остап (Євстафій) Гоголь, український військовий діяч доби Хмельниччини та Руїни, полковник Кальницького (1649, 1674), Подільського (1654—1661, 1663—1669, 1673—1675) та Брацлавського (1663—1665) полків, наказний гетьман Правобережної України (1675—1679); 50 років з часу смерті (1704 рік): Іларіон Ярошевицький — український учений і поет.
Події
Особи
Призначено, звільнено
Народились
Апостол Данило Петрович — український військовий, політичний і державний діяч, Генеральний хорунжий 1762—1769 років за правління гетьмана Кирила Розумовського та Другої Малоросійської колегії під час Глухівського періоду в історії України, полковникМакидонов А. В. Персональный состав административного аппарата Новороссии XVIII века. — Запорожье: Просвіта, 2011. — С. 291—292., онук гетьмана Данила Апостола; Береза Василь — український художник; Мартос Іван Петрович — український скульптор; Мойсеєнко (Моімеєнко) Федір Петрович — перший український мінералог. Щавницький Михайло — український церковний та освітній діяч, теолог, перший ректор Української генеральної семінарії греко-католицької церкви у Львові, організатор «Studium Ruthenum» при Львівському університеті.
Померли
Баюрак Василь — ватажок загону опришків, спільник і наступник Олекси Довбуша; Галецький Петро Семенович — полковник Гадяцького полку; Йоасаф Бєлгородський (Яким Андрійович Горленко — український освітній та церковний діяч, письменник, онук Гетьмана України Данила Апостола та рідний дядько класика української літератури Григорія Квітки-Основ'яненка; Сильвестр (Ляскоронський) — український церковний діяч, ректор Києво-Могилянської академії, архімандрит Братського монастиря, драматург.
Засновані, створені
місто Кропивницький як фортеця Святої Єлизавети для захисту Нової Сербії — території між Південним Бугом і Дніпром. Після знищення Запорозької Січі у червні 1775 року та приєднання Кримського ханства до Російської імперії 1783 року Єлисаветинська фортеця втратила військово-стратегічне значення, і 21 лютого 1784 року фортеця Святої Єлисавети перетворена на місто Єлисаветград (нині — Кропивницький). Бучацька василіянська гімназія Церква святого Онуфрія (Горигляди) Церква святителя Миколая Чудотворця (Галущинці) Церква Івана Хрестителя (Городок) Церква Архістратига Михаїла (Комарно) Церква святого апостола і євангеліста Іоана Богослова (Осники) Церква Введення в храм Пресвятої Богородиці (Переволочна) Кодима Дмитрівка (Богодухівський район) Синьооківка
Зникли, скасовані
Видання, твори
Примітки
Посилання