Єну

Єну (, ) — одне із семи угорських племен, що входило до давньоугорської конфедерації племен епохи малого переселення народів, періоду вторгнення в Паннонію кінця ІХ — початку Х ст. та «Завоювання батьківщини на Дунаї» у вигляді заснованої там близько 1000 року християнської монархії — Угорського королівстваAndrás Róna-Tas, Hungarians and Europe in the early Middle Ages: an introduction to early Hungarian history, Central European University Press, 1999, p. 319George H. Hodos, The East-Central European region: an historical outline, Greenwood Publishing Group, 1999, p. 19S. Wise Bauer, The history of the medieval world: from the conversion of Constantine to the First Crusade , W. W. Norton & Company, 2010, p. 586.

Плем'я Єну згадує Костянтин VII Багрянородний в його праці «Про управління імперією». Угорський академік Дюла Немет пояснює значення давньоугорського слова «Єну» як «рід міністра», «рід керівника»Nemeth G., Ungarische Stammesnamen bei den Baschkiren. «Acta Linguistica», t. 16 (1—2). (Budapest, 1966). В історіографії угорське плем'я Єну зіставляється з башкирським плем'ям Nemeth G., Ungarische Stammesnamen bei den Baschkiren. «Acta Linguistica», t. 16 (1—2). (Budapest, 1966), 14.. Як вказує угорська версія, прийнаймні, в назвах 24 населених пунктів можна знайти корінь . В тому числі в угорській назві молдавського міста Кишинів (), яка угорською мовою записується як , дослівно — Малий Єну, Невеликий Єну), з посиланням на Середньовічні записи.

Усі племена, що входили до складу давньоугорської конфедерації племен: Єну — (, ) Кеси — (, ) Кийр — (, ) Кюртдьормот — (, ) Медьєр — (, ) Нєйк — (, ) Тор'ян — (, ) Кавари — (, )

Примітки