Лех Єнчмик (, 10 січня 1936, Бидгощ — 17 липня 2023) — польський перекладач, публіцист, журналіст, літературний редактор і есеїст, а також громадсько-політичний діяч. Публікував свої твори в низці польських журналів, зокрема «Fantastyka» і «Fronda». Як перекладач відомий перекладами польською мовою творів Томаса Бергера, Філіпа Діка, Джозефа Геллера, Курта Воннеґута.

Біографія Лех Єнчмик народився в Бидгощі. Закінчив факультет русистики Варшавського університету в 1959 році. У 1959—1963 роках працював у бібліотеці Польського інституту закордонних справ, у 1963—1978 роках — керівником редакції у видавництві «Iskry», в якому під його керівництвом видані шість томів антології польської фантастики «Кроки в незнане» (). У 1978—1984 роках — завідувач відділу англомовної літератури видавництва «Czytelnik», де він керував випуском серії фантастичних творів «З космонавтом» (). У 1990—1992 роках — головний редактор журналу «Fantastyka», у 1992 році він став керівником відділу публіцистики телеканалу TVP1, а в 1992—1993 роках був заступником головного редактора тижневика «Spotkania». У 2000—2003 роках Лех Єнчмик працював учителем у XCIV загальноосвітньому ліцеї імені генерала Станіслава Мачека у Варшаві. У 2003 році став пенсіонером.

Суспільно-політична діяльність У 1950—1955 роках Лех Єнчмик керував шкільною організацією соціалістичної Спілки польської молоді. до 1983 року він був членом Спілки польських письменників. У 1981—1984 роках Єнчмик став активним діячем міжвидавничої організації профспілки «Солідарність», а в 1982—1984 роках був одночасно авторем, видавцем і розповсюджувачем підпільних видань польської опозиції «BMW», «Wyzwolenie», «Vacat» і «Sprawa». У 1981—1989 роках Лех Єнчмик працював у Душпастирстві творчих спілок, а в 1982—1984 роках також і в Політичному русі «Визволення». У 1985—1992 роках він входив до керівного складу Польської партії незалежності.

У 1991 році Лех Єнчмик балотувався до Сейму від Польської партії незалежності, проте не зумів здобути місце в Сеймі. У 1993 році він очолював список руху «Коаліція для Речі Посполитої» (як частини Руху для Речі Посполитої) в Каліші, а під час виборів 2001 року Єнчмик балотувався до парламенту від коаліції «Альтернатива Суспільний рух». У 2002 році він балотувався на пост президента Варшави від комітету «Наше самоуправління» (), проте зайняв на виборах останнє, 14-те місце. У 2016 році Єнчмик входив до центральних керівних органів партії «Єдність народу», яка втратила державну реєстрацію у 2017 році. Він також входить до складу Комітету захисту доброго імені Польщі і поляків.

Факти Лех Єнчмик має перший дан із дзюдо , до 1969 року був членом збірної Польщі. Він тренувався у спортивному клубі АЗС у Варшаві, а найвищим його спортивним досягненням є 3-тє місце на чемпіонаті Польщі з дзюдо в 1967 році у відкритій першості.Adam Wojno, Wiesław Błach Leksykon polskiego judo, wyd. Klub Seniora Judo, Wrocław 2005

У першій половині 80-х років ХХ століття Лех Єнчмик був особистим охоронцем ксьондза Єжи Попелушко.

Лех Єнчмик є прообразом Пола Барлея — героя польського коміксу «Фанкі Коваль» авторства Мацея Паровського, Яцека Родека і Богуслава Польха.

Премії та нагороди У 1999 році Лех Єнчмик нагороджений відзнакою Заслужений діяч культури Польщі. 30 жовтня 2007 року у зв'язку з 25-річчям журналу «Fantastyka» Лех Єнчмик нагороджений Срібною медаллю «За заслуги в культурі Gloria Artis». У 1989 році Єнчмик отримав премію «Шльонкфа» як найкращий видавець фантастики. У 1997 році Лех Єнчмик отримав відзнаку Єврокону як кращий перекладач. У 2006 році Єнчмик отримав премію «Сфінкс» за видання альманаху фантастики «Кроки в незнане».

Бібліографія

Есе Три закінчення історії, або Нове Середньовіччя (, 2006) Чому тонемо, або ще новіше середньовіччя (, 2011) Нове середньовіччя. Вибрані фейлетони. (, 2013) Світло і звук. Моє життя на різних планетах. ()

Антології Кроки в незнане 1 (, 1970) Кроки в незнане 2 (, 1971) Кроки в незнане 3 (, 1972) Кроки в незнане 4 (, 1973) Кроки в незнане 5 (, 1974) Кроки в незнане 6 (, 1976) Кроки в незнане. Альманах фантастики 2005 (, 2005) Ракетні шляхи. Антологія класичної НФ (, 7 томів, у 2011—2012 роках)

Переклади Браян Олдіс «Хто замінить людину» Макс Баррі «Корпорація» Джеймс Баллард «Імперія Сонця», «Острів» Томас Бергер «Мала велика людина», «Повернення малої великої людини» Кеннет Бровер «Космоліт і човен» Гаррієт Джексон Браун мол. «Коротка інструкція із життя» Артур Кларк «Велика глибина» Філіп Дік «Людина у високому замку», «ВОЛІС», «Божественна навала», «Трансміграція Тімоті Арчера» Урсула Ле Ґуїн «Планета Роканнона», «Ліва рука темряви» Джозеф Геллер «Пастка-22» Кадзуо Ішіґуро «Ноктюрни» Джон Моріссі «Кетігерн показує, що зможе» Фарлі Мовет «Народ у відчаї» Чак Поланік «Бійцівський клуб», «Вцілілий», «Щоденник», «Невидимі монстри» Курт Воннеґут «Колиска для кішки», «Бойня номер п'ять», «Дай вам Боже здоров'я, містер Розуотер», «Сніданок для чемпіонів», «Мати Темрява»

Примітки

Література

Лех Єнчмик на сайті LubimyCzytac.pl Лех Єнчмик на сайті encyklopediafantastyki.pl