Законодавчий сейм () — однопалатний парламентський орган, покликаний ухвалити конституцію відродженої Польщі, вибори до якого відбулися 26 січня 1919 р.Л. Алексієвець. Мала конституція 1919 р. у розбудові польської держави Розпочав діяльність у лютому 1919 р.: перше засідання — 10 лютого 1919 р. Був першим польським національним парламентом після Гродненського сейму 1793 року, проведеного за два роки до третього поділу Польщі, який припинив існування тогочасної незалежної польської держави. Виконував конституційні функції як представницький орган до визначення політичного устрою держави шляхом прийняття конституції (установчі збори).

Робота сейму та ухвалення Малої конституції розглядаються як перший етап побудови незалежної Польської держави.

Історія До скликання Законодавчого сейму уся повнота влади у Польській республіці, згідно з декретом уряду про вищі органи влади від 22 листопада 1918 р., належала тимчасовому начальникові держави Юзефу Пілсудському.

На час обрання Законодавчого сейму Польща не мала чітких кордонів і була втягнута в територіальні конфлікти і спори. На підконтрольних польській державі територіях, на землях колишнього Конгресового королівства і Підляшшя та західної Малопольщі, 42 виборчі округи обрали 302 депутати. До них долучилися 20 польських депутатів парламенту Німеччини, 26 польських депутатів парламенту Австро-Угорщини та відібрані кандидати в депутати з Цешинського краю (де вибори перервалися через військові дії). У наступні місяці, коли польська влада поширилася і на деякі спірні території, було проведено ще пару виборів: 25 квітня 1919 р. у Великопольщі і 15 червня 1919 р. у Білостоцькому та Підляському краях. Деякі депутати, які були тимчасовими представниками, поступилися своїми місцями новообраним. 24 березня 1922 року до складу сейму увійшли і 20 депутатів від Серединної Литви. Таким чином, чисельність сейму коливалася від 348 депутатів на початку і до 432 наприкінці його строку повноважень. На виборах було віддано близько 5 мільйонів голосів.

20 лютого 1919 Законодавчий сейм ухвалив Малу конституцію, відповідно до якої отримав усю повноту влади начальник держави Юзеф Пілсудський.

Важливими законодавчими здобутками сейму були закони про військовий обов'язок, земельну реформу, розробка конституції та державна система медичного страхування. 1921 року сейм прийняв «березневу конституцію».

Останнє засідання цього сейму відбулося 27 листопада 1922 р.

Склад У зв'язку зі зміною кількості депутатів та постійним дробленням і злиттям різних партій, неможливо все звести до єдиного списку Законодавчого сейму, тому цей список має варіанти.

Партія або група (польська назва)Партія або група (Jędruch)Партія або група (Nohlen, Stöver)Голосів (Nohlen, Stöver)% (Nohlen, Stöver) Місць (Nohlen, Stöver) Місць (Jędruch)Związek Ludowo-Narodowyне вказаноНародно-національний союз1 616 15729,0140??Національні демократине вказано 72Polska Partia SocjalistycznaСоціалістиПольська соціалістична партія515 0629,23534Polskie Stronnictwo Ludowe "Wyzwolenie"Селянське «Визволення» Польська народна партія «Визволення»839 91415,15924Polskie Stronnictwo Ludowe "Piast"Селянський «П'яст» Польська народна партія «П'яст»232 9834,246не наведено кількостіPolskie Stronnictwo Ludowe Lewicaне вказаноПольська народна партія «Лівиця»197 8383,512?не вказаноПольська об'єднана селянська партія212 0973,835?не вказаноСелянські списки234 3994,20?Селяни загаломне вказано 90?Консерваторине вказано 44Stronnictwo Katolicko-Ludoweне вказаноКатолицько-народна партія102 2921,818?Християнські демократине вказано 31?Національні лейбористине вказано 25?Середній класне вказано 63?Комуністине вказано 2? Меншина (німецька) Національні меншини96 6771,722?Меншина (єврейська)Єврейська група602 92710,81116Narodowa Partia Pracyне вказаноНаціональний робітничий союз67 2851,232 Bezpartyjni; bez przynależności klubowej («безпартійні; без фракційної належності») Маленькі партії, незалежні Місцеві списки та незалежні 863 34915,5429Усього5 580 980100394432

Маршалом сейму був Войцех Тромпчинський.

У липні 1922 + Партія Місць % Polskie Stronnictwo Ludowe "Piast"(Польська народна) 96 22,3 Związek Ludowo-Narodowy 81 18,8 Narodowe Zjednoczenie Ludowe 45 3,9 Polska Partia Socjalistyczna 34 10,4 Narodowo-Chrześcijańskie Stronnictwo Ludowe 26 6,0 Narodowo-Chrześcijański Klub Robotniczy 26 6,0 Klub: Polskie Stronnictwo Ludowe "Wyzwolenie" 24 5,6 Narodowa Partia Robotnicza 21 4,9 Klub Pracy Konstytucyjnej 16 3,7 Klub: Polskie Stronnictwo Ludowe—Lewica 11 2,5 Zjednoczenie Mieszczańskie 11 2,5 Stronnictwo Katolicko-Ludowe 7 1,6 Narodowa Partia Pracy (II RP) 6 1,4 Rady Ludowe 5 1,1Komunistyczna Frakcja Poselska 2 0,5 Wolne Zjednoczenie Posłów Narodowości Żydowskiej (євреї) 10 2,9 Niemieckie Stronnictwo Ludowe (німці) 7 1,6 Незалежні 4 0,9 Разом 432 100

Виноски a. Ні перше джерело (Nohlen, Stöver), ні друге (Jędruch) не зберегли оригінали назв польських партій і груп, а використовували власні переклади. Тому точне іменування тієї чи іншої організації не завжди випадає можливим.

Примітки

Література

Andrzej Ajnenkiel, Od rządów ludowych do przewrotu majowego. Zarys dziejów politycznych Polski 1918–1926, Warszawa 1978 Tadeusz A. Siedlik, Historia Polski 1900–1939, Warszawa 1993 Adam Próchnik, Pierwsze piętnastolecie Polski niepodległej, Warszawa 1983.