Ге́йккі Ковала́йнен (; 19 жовтня 1981, Суомуссалмі, Фінляндія) — фінський автогонщик, який виступає в Чемпіонаті Японії з ралі, де здобув два чемпіонських титули разом з командою AICELLO в 2022 та 2023 роках. У 2007–2013 роках він виступав у Формулі-1 за команди Renault, McLaren, Team Lotus, Caterham і Lotus F1, здобувши одну перемогу на Гран-прі Угорщини 2008 року. Після відходу з Формули-1 він брав участь у японській серії Super GT з 2015 по 2021 рік, де став чемпіоном у 2016 році.
Він входив до програми Renault Driver Development на початку своєї гоночної кар’єри, під час якої він виграв Світову серію Nissan і посів друге місце в серії GP2. У 2006 році він став тест-пілотом команди Формули-1 Renault, а в році перейшов на посаду основного пілота. Він здобув свій перший подіум, фінішувавши другим на Гран-прі Японії того ж року.
На сезон року він перейшов у McLaren, де став партнером Льюїса Гамільтона. Його другий сезон у Формулі-1 приніс йому першу поул-позицію в Сільверстоуні та першу перемогу на Хунгароринзі, ставши 100-м гонщиком, який вигравав Гран-прі Формули-1. Він залишився в команді на сезон 2009 року.
У році він перейшов до новоствореної команди Team Lotus, де також залишався в і роках, в 2012 році команда була перейменована на Caterham F1. 2012 став останнім повним сезоном Ковалайнена у Формулі-1. У двох останніх гонках сезону року Ковалайнен замінив Кімі Ряйкконена в команді Lotus F1.
У 2015 році Ковалайнен переїхав до Японії для участі в Super GT у класі GT500 з командою SARD. Він виграв чемпіонат у своєму другому сезоні в 2016 році.
Рання кар'єра
Картинг (1991–2000) Ковалайнен розпочав свою кар’єру в картингу, як і багато інших гонщиків. Він брав участь у картингу з 1991 по 2000 рік, за цей час він посів два других місця в фінських чемпіонатах з картингу в 1999 і 2000 роках. У 2000 році він виграв чемпіонат нордичної Формули-А та змагання Paris-Bercy Elf Masters, а також посів третє місце в чемпіонаті Світової Формули-Супер А, завдяки чому він був обраний фінським картингістом року.
Формула-Рено (2001) Ковалайнен розпочав свою кар’єру в автоперегонах у чемпіонаті Британської Формули-Рено, який у 2000 році виграв його земляк Кімі Ряйкконен, перш ніж перейти прямо у Формулу-1 в Sauber. Ковалайнен посів четверте місце в чемпіонаті з двома перемогами, двома поул-позиціями, п’ятьма подіумами та трьома найшвидшими колами, отримавши нагороду «Новачок року». Він також взяв участь у Гран-прі Макао Формули-3, де фінішував восьмим.
Формула-3 (2002) Ковалайнен заручився підтримкою програми Renault Driver Development і в 2002 році приєднався до команди Fortec Motorsport, яка з двигунами Renault виступала в британському чемпіонаті Формули-3. До другої половини сезону він став одним із найсильніших пілотів на решітці, і всі п’ять його перемог були здобуті в останніх дев’яти гонках. З трьома поул-позиціями та трьома найшвидшими колами Ковалайнен фінішував третім у загальному заліку чемпіонату, поступившись Роббі Керру та Джеймсу Кортні, знову здобувши звання «Новачка року».
Він також продемонстрував сильну форму на міжнародних нечемпіонських етапах Формули-3, зайнявши друге місце в Макао та четверте місце в Marlboro Masters у Зандворті.
Світова Серія Nissan (2003–2004) У 2003 році Ковалайнен перейшов у Світову серію Nissan, що належала Renault, але зіткнувся зі складним напарником у команді Gabord Competición – Франком Монтаньї. Монтаньї вже провів два сезони у Світовій серії та виграв чемпіонат у 2001 році. Монтаньї виграв титул 2003 року, здобувши дев'ять перемог проти однієї Ковалайнена.
Ковалайнен залишився в чемпіонаті на 2004 рік, але перейшов до Pons Racing, де виграв чемпіонат, випередивши Тьягу Монтейру, набравши 192 очки та шість перемог. Того року Кімі Ряйкконен фінішував сьомим у Формулі-1, а Маркус Гронхольм — п’ятим у Чемпіонаті світу з ралі, тому Ковалайнен отримав нагороду «Фінський пілот року».
GP2 (2005) У 2005 році Ковалайнен взяв участь у серії GP2, новій підготовчій серії до Формули-1 і наступниці Формули-3000. Разом з командою Arden International, Ковалайнен розпочав сезон із сильними результатами, вигравши перший раунд чемпіонату в Імолі та фінішувавши третім у спринтерській гонці. У Барселоні він здобув свій третій поспіль подіум, але в спринтерській гонці його машина заглохла на старті. Він домінував у гонці в Монако, стартувавши з поулу, лідируючи у гонці протягом першого 21 кола та встановивши найшвидше коло гонки. Проблеми під час його піт-стопу, однак, опустили його на п'яте місце. На Нюрбургринзі він продемонстрував свій найкращий результат, вигравши гонку з 17-го місця на страті. Під час спринтерської гонки Хосе Марія Лопес зіштовхнувся з Ковалайненом, що змусило фіна завершити гонку достроково. У Маньї-Курі він знову виграв з четвертого місця на старті та фінішував третім у спринтерській гонці.
Однак на цьому етапі сезону Ніко Росберг з команди ART Grand Prix почав здобувати перемоги, ставши головним суперником Ковалайнена за чемпіонство. Ковалайнен продовжив боротьбу, здобувши подіум і очки в Сільверстоуні, Гоккенхаймі та на Хунгароринзі. В основній гонці в Стамбулі Ковалайнен фінішував десятим через проблеми з двигуном, але в спринтерській гонці, яка проходила на мокрій трасі, він зумів завоювати чергову перемогу. У Монці Arden знову були швидкими, і Ковалайнен здобув свій другий поул у сезоні та виграв гонку. Однак у спринтерській гонці він зміг зайняти лише п’яте місце, і це означало, що за чотири гонки до кінця сезону Ковалайнен випереджав Росберга лише на чотири очки.
Після хаотичних вихідних у Спа з дощем та автомобілем безпеки, Росберг перебрав лідерство у Ковалайнена. В останніх двох гоках у Бахрейні Росбергу та ART знову не було рівних, і він забезпечив собі чемпіонство, вигравши основну гонку, в якій Ковалайнен фінішував лише третім. Зійшовши в останній спринтерській гонці, Ковалайнен посів друге місце в серії з відставанням у 15 очок.
Формула-1
Renault (2004–2007)
2004–2006
Ковалайнен, Франк Монтаньї та Хосе Марія Лопес провели тести боліда Renault R23B у Барселоні в грудні 2003 року. Ковалайнен також провів тести з Minardi, але Renault зробили його другим тест-пілотом разом із Монтаньї на рік.
Наприкінці року Ковалайнен був підвищений на місце Монтаньї, а сезон року провів на постійних тестах, проїхавши понад 28 000 км.
Провідний пілот Renault Фернандо Алонсо підписав контракт з McLaren на сезон року, і Renault вирішили підвищити Ковалайнена до основного пілота, що вони підтвердили 6 вересня 2006 року. Бос команди Флавіо Бріаторе сказав: «З Ковалайненом я сподіваюся знайти анти-Алонсо».
2007
Ковалайнен дебютував у гонці на Гран-прі Австралії. Його сезон розпочався невдало, він зробив кілька помилок під час гонки, фінішувавши десятим. Флавіо Бріаторе вважав, що це був невтішний дебют для молодого фіна, і сподівався, що наступного разу з’явиться справжній Ковалайнен.
Ковалайнен набрав своє перше очко в Формулі-1 у своєму другому Гран-прі на трасі Сепанг в Малайзії, а в наступній гонці в Бахрейні фінішував дев’ятим. Після цього він посів сьоме місце в Барселоні, випередивши товариша по команді Джанкарло Фізікеллу, а у Монако фінішував лише на 13-му місці.
У Канаді він припустився декількох помилок під час вільних практик, у тому числі на виході з 7 повороту, після чого вдарився в бар’єр. У кваліфікації він розбився в першій шикані, суттєво пошкодивши заднє крило, що не дозволило йому позмагатися за прохід до другого сегмента кваліфікації. На початку гонки він виграв декілька позицій, але згодом подальший прорив уперед зупинився. Згодом йому пощастило зі стратегією та автомобілем безпеки, і подіум був би у його руках, але він не зміг пройти Александа Вюрца з Williams, який також стартував у задній частині пелотону. Ковалайнен зміг відірватись від Ferrari Кімі Ряйкконена на завершальному етапі гонки, що додало команді впевненості.
На Гран-прі США в Індіанаполісі він кваліфікувався шостим, і завдяки гарному старту обійшов Ряйкконена в боротьбі за п’яту позицію. Він утримував Ряйкконена позаду та очолював гонку наприкінці свого першого відрізку, коли машини попереду заїхали на піт-стопи. Після свого піт-стопу він повернувся на шостій позиції позаду Ряйкконена. Він фінішував п'ятим після того, як BMW Sauber Ніка Гайдфельда, що їхав попереду, зійшов через технічні проблеми. Його товариш по команді Фізікелла фінішував позаду на дев'ятій позиції, не набравши очок.
Європейська частина сезону не принесла таких же сильних результатів, але відзначилася стабільними фінішами в очках. Гонка на Гран-прі Франції розпочалася для Ковалайнена з боротьби з Фізікеллою, але на першому ж колі в шпильці Аделаїда в його болід врізався Ярно Труллі на Toyota, що зруйнувало гонку обом пілотам. Ковалайнену довелося заїхати в бокси для ремонту. Він повернувся в гонку на останній позиції і врешті-решт фінішував 15-м. На Гран-прі Великої Британії він фінішував сьомим, знову випередивши Фізікеллу.
Ковалайнен набрав очко як на Нюрбургринзі, так і на Хунгароринзі, і ще три в Туреччині, де він зумів випередити Ніко Росберга з Williams та Роберта Кубіцу з BMW Sauber. В Туреччині Ковалайнен також знову лідирував у Гран-прі, коли машини попереду нього заїхали на піт-стопи. Гонка в Монці завершилась для фіна на сьомому місці. В наступній гонці на Спа-Франкоршам команда вирішила ризикнути з Ковалайненом, скориставшись стратегією одного піт-стопу, тоді як усі його конкуренти за останні місця в очках були на стратегії двох зупинок. Серед них були Нік Гайдфельд та Роберт Кубіца з BMW Sauber, Ніко Росберг з Williams і Марка Веббер з Red Bull. Хороший старт від Ковалайнена призвів до того, що він став «пересувною шиканою» для всіх, окрім Веббера. Ризик не приніс значних результатів, хоча Ковалайнен зміг втримати Кубіцу на завершальній стадії гонки, щоб забезпечити собі останню позицію в очках. Найкращий результат сезону для Ковалайнена приніс дощовий Гран-прі Японії на трасі Фудзі, де фін, незважаючи на те, що не пройшов до фіналу кваліфікації, продемонстрував впевнену та стабільну гонку. У той час як більшість його суперників так чи інакше потрапляли в інциденти через складні дощові умови, Ковалайнен зумів провести безпомилкову гонку та відбився від атак Кімі Ряйкконена на завершальних колах, щоб фінішувати другим. Це стало першим подіумом Ковалайнена у Формулі-1, а також першим подіумом з двома фінами.
Після фінішу на дев'ятій позиції в Китаї, Ковалайнен допустився помилки в кваліфікації на Гран-прі Бразилії і кваліфікувався лише 17-им. На старті гонки Ральф Шумахер зіткнувся з Ковалайненом, що змусило фіна відправитись на позаплановий піт-стоп. Його товариш по команді Фізікелла потрапив у зіткнення з Саконом Ямамото, що призвело до сходу обох пілотів. На 36 колі Ковалайнен відчув вібрацію в лівій задній частині боліду, після чого елемент задньої підвІски тріснув, відштовхнувши Ковалайнена у відбійник. Схід, можливо, спричинений пошкодженням від зіткнення з Шумахером, став для нього першим у сезоні, тобто він втратив унікальну можливість стати першим гонщиком, який фінішував у всіх гонках у своєму першому сезоні. У той час він поділяв рекорд за кількістю поспіль фінішів з початку кар’єри з Тьягу Монтейру, обидва закінчили по 16 гонок, поки Макс Чілтон не побив рекорд, завершивши свої перші 25 гонок у і роках.
McLaren (2008–2009) Наприкінці сезону року Фернандо Алонсо повернувся до Renault, а Ковалайнену залишився з пропозиціями від Toyota і McLaren. 14 грудня 2007 року було підтверджено, що в сезоні року Ковалайнен знову замінить Алонсо, але вже в McLaren та виступатиме разом із Льюїсом Гамільтоном. Ковалайнен став четвертим фінським пілотом, що виступав за McLaren, після Кеке Росберга, Міки Гаккінена та Кімі Ряйкконена,.
2008