Шу́мський райо́н — колишній район в Україні, в Тернопільській області. Утворений 17 січня 1940 року із ґмін Угорськ і Шумськ Кременецького повіту. Розміщений на півночі області. Районний центр — місто Шумськ.
Ліквідований 19 липня 2020 року.
Географічні дані
Розташований у північно-східній частині області, в межах Подільської височини та Малого Полісся. На північному заході підносяться Кременецькі гори. Поверхня — підвищена хвиляста, на північному заході — горбиста лесова рівнина, глибоко розчленована балками та ярами. Абсолютна висота — 230—390 м.
Межує з Лановецьким, Кременецьким, Збаразьким районами, Рівненською та Хмельницькою областями. Відстань до обласного центру — 105 км.
Корисні копалини: піски, вапняки, мергелі, глини, торф.
Район належить до вологої, помірно теплої агрокліматичної зони.
Основні річки — басейну Дніпра: притоки Горині — Вілія та Горинка. Споруджено понад 50 ставків. У ґрунтовому покриві переважають сірі лісові чорноземи опідзолені, подекуди дернові та лучні ґрунти. Площа лісів — 19,9 тис. га. У районі — лісовий заказник Суразька дача (республіканського значення).
Загальна площа земель району — 83,8 тис. га, з них сільсько-господарського призначення — 57,4 тис. га, в тому числі: рілля — 41,6 тис. га; сінокоси і пасовища — 15,2 тис. га. Землі району (чорноземи, сірі опідзолені, торфово-болотні) придатні для вирощування районованих сільськогосподарських культур. Площа району — 863 км². Населення — 60,3 тис. мешканців.
Історія
Археологічні дані Територія Шумщини належить до історичної області — Волинь. Шумщина — давнє етнічно-територіальне утворення в басейні річки Вілія (в її верхній і середній течії).
Доісторична археологія на Шумщині представлена пам'ятками палеоліту і неоліту, трипільської культури і скіфської доби, знахідками римської доби і ранньослов'янських культур.
XII—XX сторіччя
Шумський район: з середини ХІІ ст. — Шумська волость, у 1212–1228 рр. — Шумське князівство, в 1795–1917 — Шумська і Дедеркальська волості Кременецького повіту, в 1921–1939 рр. — Шумська і Дедеркальська ґміни Кременецького повіту, з 1940 р. — Шумський район.
У ХІІ—ХІІ ст. основні історичні згадки найперше про м. Шумськ. 1241 р. військо хана Батия не змогло взяти розташованих тут фортець Данилів і Стіжок.
1366 року Шумщина відійшла до Великого князівства Литовського.
1513 р. більшість її території була надана роду Боговитинів, у власності яких перебувала до 1605 р. Крім того північно-західна частина перебувала у володінні Четвертинських, а північно-східна (т. зв. — Суразька маєтність) з 1583 р. — до князів Острозьких. Прибутки від останньої до речі йшли на утримання Острозької академії.
1545 р. — перша згадка про більшість сучасних населених пунктів у матеріалах люстрації Кременецького замку.
1605 р. — більшість Шумщини переходить до роду Малинських.
1618 р. — у с. Рохманів (передмістя Шумська) в маєтку Ірини Вишневецької починає роботу одна з перших в Україні друкарень.
1626 р. — Ірина Ярмолинська-Боговитина будує в с. Загайці храм-фортецю св. Івана Милостивого.
1648 р. — ряд населених пунктів знищено внаслідок Визвольної війни.
1715 р. — у Шумську будується кам'яний костьол.
1750-ті рр. — Шумщина переходить до князів Радзивіллів.
1793 р. — входить до складу Російської імперії.
1795 — Шумщина входить до складу новоутвореного Кременецького повіту.
1831 р. — Шумські поляки активно підтримують повстання, за що їх маєтки конфісковано.
1914–1918 р. — прифронтова зона.
1919 р. — велике протипольське повстання. Масові репресії з боку поляків.
1941–1952 р. — один з центрів боротьби УПА (Антонівецька республіка, Загаєцькі ліси).
1962, грудень — населені пункти Великодедеркальського району увійшли до Шумського району.
1987–1990 р. — на Шумщині планується побудова великого хімкомбінату, яку зірвали протести місцевої громадськості.
Політика 25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Шумського району було створено 59 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 77,18 % (проголосували 19 467 із 25 223 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 49,69 % (9 674 виборців); Юлія Тимошенко — 20,63 % (4 016 виборців), Олег Ляшко — 13,61 % (2 650 виборців), Анатолій Гриценко — 8,08 % (1 573 виборців).
Релігія
Список усіх дерев'яних церков
+Назва селаПатрон церквирік побудови Андрушівка святого Миколая 1895 Андрушівка Дім молитви ХВЄ 1935 Бриків святого Георгія Побідоносця 1800 Башківці святого Св. Михаїла 1635 Вілія Преображення Господнього 1797 Вовківці Покрови Пресвятої Богородиці 1793 Гриньківці святого Миколая 1909 Малі Дедеркали Божої Матері Казанської 1843 Малі Садки Матері Божої Казанської 1790 Новостав Святого Михаїла 1786–1865 рр. Підгайці святого Миколая 1882 Рохманів святої Трійці 1730 Темногайці Архістратига Михаїла 1865 Цеценівка Пресвятої Трійці 1778 Радошівка святої Параскевії 1777+
Населення Розподіл населення за віком та статтю (2001)
Національний склад населення за даними перепису 2001 року :
Національність Кількість осіб Відсоток українці 36190 99,12 % росіяни 203 0,56 % поляки 52 0,14 % білоруси 26 0,07 % інші 40 0,11 %
Мовний склад населення за даними перепису 2001 року:
Мова Кількість осіб Відсоток українська 36305 99,44 % російська 171 0,47 % інші 35 0,10 %
Відомі люди Шостацький Григорій Миколайович (1908–1945) — учасник Другої світової війни, полковник, Герой Радянського Союзу Амфілохій Почаївський (у миру Яків Варнавович Головатюк, *1894 — †1 січня 1971) — святий, чудотворець, старець, послушник Почаївської лаври
Зі Шумщини походять: художникиНародні умільці Шумщини: Сергій Борейко, Артемій Кирилюк, Казимир Сікорський, Грицаюк Михайло музиканти: С. Декар, Андрій Ільків, Г. Геллер письменники: Василь Суразький, Марія Лавренюк, Л. Кальтенберг, Александру Хиждеу, Георгій Петрук-Попик, Григорій Баран (Радошівський), Степан Бабій, Сергій Синюк, Улас Самчук, краєзнавець Венедикт Лавренюк журналіст Андрій Мельничук
Музеї Тилявський літературно-меморіальний музей Уласа Самчука (від 1993 р.) Шумський краєзнавчий музей
Примітки
Посилання
Відділ освіти, молоді та спорту Шумської РДА, офіційний вебсайт Вірші та пісні про Шумщину